Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


18.02.20
22486 10 Друкувати

Безнадійна заборгованість: ваше запитання — наша відповідь

Свіриденко Алла, податковий експерт.

Cерію шпаргалок для бухгалтера продовжує добірка запитань з теми бухгалтерського і податкового обліку безнадійної заборгованості. У ній ви знайдете усю інформацію, яка за необхідності допоможе вам правильно відобразити в обліку наслідки списання такої заборгованості, у тому числі у світлі рекомендацій контролерів.

Cерію шпаргалок для бухгалтера продовжує добірка запитань з теми бухгалтерського і податкового обліку безнадійної заборгованості. У ній ви знайдете усю інформацію, яка за необхідності допоможе вам правильно відобразити в обліку наслідки списання такої заборгованості, у тому числі у світлі рекомендацій контролерів.

Запитання

Відповідь

Бухгалтерський облік

Безнадійна дебіторська заборгованість

В якому випадку дебіторська заборгованість вважається безнадійноюдля цілей бухобліку?

Безнадійною визнають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує упевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»)

Як у бухобліку показують списання безнадійної дебіторської заборгованості?

Списання дебіторської заборгованості, визнаної у бухобліку безнадійною, показують записами:

 Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»* — Кт 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — на суму заборгованості в межах суми резерву сумнівних боргів;

 Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 34, 36, 37 — на суму безнадійної дебіторської заборгованості понад суму створеного резерву, а також у тому випадку, якщо резерв за заборгованістю не створювали

* Детальніше про створення та облік резерву сумнівних боргів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 55, с. 11, 2018, № 80, с. 9.

Безнадійна кредиторська заборгованість

В якому випадку визнають безнадійною кредиторську заборгованістьпідприємства?

Визначення поняття «безнадійна кредиторська заборгованість» бухстандарти, на жаль, не дають. Але загальна ідея стає зрозуміла з п. 15 П(С)БО 15 «Дохід» і п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», які передбачають, що сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом. Іншими словами, безнадійною кредиторською заборгованістю, що підлягає списанню у бухобліку, буде заборгованість, погашати яку ви не будете (наприклад, унаслідок ліквідації кредитора* або закінчення строку позовної давності)

* Справедливості заради зазначимо, що ліквідація кредитора не завжди є достатньою підставою для визнання заборгованості безнадійною. Адже в процесі ліквідації дебіторську заборгованість ліквідовуваного підприємства можуть передати іншому кредиторові.

Тому, на наш погляд, залізною підставою для визнання безнадійної ліквідаційної заборгованості та її списання буде повідомлення від кредитора/ліквідатора про те, що претензій щодо боргу до боржника немає (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 36, с. 16).

Як списання безнадійної кредиторської заборгованості відображають у бухобліку?

Суму списаної безнадійної кредиторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів. Роблять це записом Дт 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» — Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»

Які особливості списання грошової безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом?

Грошова заборгованість вітчизняного покупця за ввезені, але не оплачені нерезиденту товари є монетарною статтею Балансу. Тому увесь час, поки така заборгованість висить у вас на балансі, за нею треба визначати курсові різниці за правилами П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Для цього суму заборгованості перераховують за офіційним курсом НБУ на кожну дату балансу і на дату списання заборгованості. Додатна курсова різниця(при зниженні курсу валют) потрапляє до складу бухдоходів (Кт 714), а від’ємна (при збільшенні курсу) — до складу витрат (Дт 945). При списанні безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості її суму за загальними правилами списують до складу доходів звітного періоду (Кт 717)

Бухоблік списання безнадійної грошової ЗЕД-кредиторки з урахуванням вимог П(С)БО 21 шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 30, 2018, № 35-36, с. 40.

Податковий облік

Податкові критерії визнання заборгованості безнадійною

Яка заборгованість визнається безнадійною для цілей податкового обліку?

У податкових цілях безнадійною вважається заборгованість, яка підпадає під один з критеріїв безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ. Їх усього дев’ять:

(а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності*;

(б) прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

(в) прострочена заборгованість осіб, яких у судовому порядку визнано безвісно відсутніми, оголошено померлими;

(ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

(д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;

(е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

(є) прострочена заборгованість фізичної або юрособи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості**;

(ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-

мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

(з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами, або ліквідованих юросіб

* Зазначимо, що найбільш популярний критерій визнання заборгованості безнадійною — закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Головна причина такої популярності: визнання заборгованості безнадійною за цією підставою не вимагає проведення спеціальних заходів з її стягнення. Єдиний критерій безнадійності  закінчення строку позовної давності (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. № 400, листи ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ДФСУ від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Крім того, контролери стверджують: якщо заборгованість відповідає критерію з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, платники не повинні проводити перевірку її відповідності й іншим критеріям з п.п. 14.1.11 ПКУ (див. лист ДПСУ від 11.11.2019 р. № 1266/6/99-00-04-03-02-15/ІПК).

Детальніше про нюанси застосування основних критеріїв безнадійності читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 22.

** Про усі тонкощі списання безнадійної заборгованості на підставі п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 20.

Як визначити строк позовної давності за заборгованістю?

Загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Проте для окремих вимог закон може встановлювати скорочені або, навпаки, триваліші строки давності (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Наприклад, вимоги, для яких ЦКУ встановлює позовну давність в 1 рік, перераховані в ч. 2 ст. 258 ЦКУ. Триваліший строк позовної давності може бути встановлений у договорі (ч. 1 ст. 259). Ну і, нарешті, позовна давність взагалі не застосовується до вимог, установлених у ст. 268 ЦКУ.

Зверніть увагу! Строки позовної давності, встановлені законом, — це мінімальний поріг, зменшувати який сторони договору не мають права (ч. 2 ст. 259 ЦКУ)

Подробиці про те, які строки позовної давності існують і як визначити момент закінчення строку позовної давності, шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 38.

Які особливості визначення строку позовної давності за ЗЕД-заборгованістю?

Правила визначення строку позовної давності у ЗЕД-відносинах встановлюють в договорі. Наприклад, якщо:

— в договорі передбачено, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України, — строк позовної давності складає 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ);

— у договорі не вказано, право якої держави регулює відносини сторін за договором — треба застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV);

 сторони договору є суб’єктами країн — учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 1974 року — строк позовної давності складає 4 роки (ст. 8 Конвенції). У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років з дня, коли розпочався (ст. 23 Конвенції)

Норми Конвенції не застосовують за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу у зрозумілій формі виключають її застосування, як того вимагає ч. 3 ст. 3 Конвенції (див. лист Мін’юсту від 15.06.2017 р. № 22533/К-14013/8). Перелік країн — учасниць Конвенції наведений у листі МЗС від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.

Податок на прибуток

Безнадійна дебіторська заборгованість

Як у податковоприбутковому обліку показують списання безнадійної дебіторської заборгованостіпідприємства-малодохідники?

Малодохідники дотримуються бухгалтерських правил. Тобто зменшують фінрезультат для цілей оподаткування в періоді відображення бухвитрат: або в періоді формування резерву сумнівних боргів, або в періоді списання «безнадійки» до складу витрат. А ось списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву на податковий облік ніяк не впливає

Які особливості обліку

списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємствами-високодохідниками?

Високодохідники при списанні безнадійної дебіторської заборгованості повинні рахувати різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього сформований у бухобліку фінрезультат:

(1) збільшують на суму (п.п. 139.2.1 ПКУ):

— бухвитрат на формування резерву сумнівних боргів;

— витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву;

(2) зменшують на суму (п.п. 139.2.2 ПКУ):

— коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів згідно з

П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до податкування;

— на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ

Зверніть увагу! У зменшуючому коригуванні бере участь тільки дебіторська заборгованість, яка відповідає «безнадійним» ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ. А ось заборгованість, яка не відповідає критеріям безнадійності, у зменшення фінрезультату не грає (див. лист ДФСУ від 15.07.2019 р. № 3272/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). При цьому, якщо безнадійна заборгованість у ці критерії вписалася, то не має значення, списана вона через резерв сумнівних боргів або потрапила безпосередньо у витрати, а також створювали резерв чи ні (див. листи ДФСУ від 26.07.2019 р. № 3490/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 102.13 БЗ).

Крім того, в ситуації списання товарної (!) безнадійної дебіторської заборгованості (за оплаченими, але не отриманими товарами)неплатника податку на прибуток або нульовика доведеться провести також збільшуюче коригування на різницю з п.п. 140.5.10 ПКУ. Підстава: така безнадійна заборгованість перетворюється на безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Щоправда, податківці хочуть бачити цю різницю і у випадку із грошовою заборгованістю, коли товар поставлений, але оплата не отримана (див. лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Безнадійна кредиторська заборгованість

Як на податковоприбутковий облік впливає списання безнадійної кредиторської заборгованості?

Тут як малодохідники, так і високодохідники керуються виключно бухобліковимими правилами, а жодних податкових різниць розд. III ПКУ не передбачає (див. листи ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тобто сума безнадійної заборгованості збільшує фінрезультат у періоді її списання

ПДВ

Безнадійна дебіторська заборгованість

Підприємство відвантажило товари покупцеві, а оплату не отримало. Чи треба при списанні такої заборгованості коригувати нараховані при відвантаженні податкові зобов’язання(ПЗ) з ПДВ?

У цьому випадку (товар відвантажений, а оплата не отримана) операція постачання перетворюється на безкоштовну передачу товарів. Тобто, по суті, постачання відбулося, а об’єкт оподаткування у продавця нікуди не подівся. Це дає підстави податківцям наполягати: відображені раніше ПЗ при списанні заборгованості не коригують і розрахунок коригування (РК) не виписують (лист ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2174/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, 101.06 БЗ)

Як списання безнадійної дебіторської заборгованості за відвантаженими, але не оплаченими товарами впливає на ПДВ-облік підприємства, що застосовує касовий метод нарахування ПДВ?

Підприємство-касовик до списання грошової заборгованості ПЗ з ПДВ ще не нараховувало (оскільки оплата отримана не була). При цьому, на думку податківців, списання касовиками грошової безнадійної дебіторської заборгованості вважається одним з «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів/послуг. Тобто платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати ПЗ(див. лист ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК)

На нашу думку, під «іншими видами компенсації» треба розуміти відшкодування вартості товарів у негрошовій формі: за бартером, взаємозаліком тощо. А ось списання безнадійного боргу сюди ніяк не потрапляє. Та і самі податківці раніше не наполягали на нарахуванні ПЗ при списанні дебіторки (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11).

Підприємство перерахувало аванс постачальникові, але товари так і не були отримані. Чи треба при списанні заборгованості коригувати раніше нарахований податковий кредит (ПК) з ПДВ?

Перерахована покупцем передоплата за так і не отримані товари після закінчення строку позовної давності перетворюється на безповоротну фіндопомогу. А надання грошової безповоротної фіндопомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ. Крім того, оплачені товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, тобто не

можуть бути використані в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності покупця. Усе це говорить про те, що покупець, який перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати ПК з ПДВ. Проводять таке коригування шляхом (див. листи ДПСУ від 15.11.2019 р. № 1334/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Кіровоградській обл. від 12.03.2019 р. № 1012/ІПК/11-28-12-01-13):

 зменшення ПК на підставі бухдовідки — якщо аванс був перерахований (податкова накладна виписана) до 01.07.2015 р.;

 нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ — якщо аванс був перерахований (податкова накладна виписана) після 01.07.2015 р.

Безнадійна кредиторська заборгованість

Підприємство отримало товари від постачальника, але до закінчення строку позовної давності так і не оплатило їх. Чи треба коригувати раніше відображений ПК з ПДВ при списанні грошової безнадійної кредиторської заборгованості?

Для покупця товари отримані, але не оплачені протягом строку позовної давності, є безкоштовно наданими (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці наполегливо вимагають коригування відображеного раніше ПК з ПДВ. При цьому, за їх роз’ясненнями, відкоригувати раніше нарахований ПК треба через нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ (для покупок після 01.07.2015 р.). Ну а зовсім давній ПК (за покупками, здійсненими до 01.07.2015 р.) контролери пропонують зменшувати на підставі бухдовідки (див. листи ДПСУ від 27.01.2020 р. № 313/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

На наш погляд, проводити таке коригування не треба. Але, на жаль, на бік податківців став і Верховний Суд (див. постанови ВС від 06.02.2018 р. у справі № 804/7561/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/72065008 і від 11.09.2018 р. у справі № 804/4180/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/76418914). З урахуванням цього оспорювати вимоги контролерів навряд чи варто.

Як списання грошової безнадійної кредиторської заборгованості впливає на ПДВ-облік підприємства, що використовує касовий методнарахування ПДВ?

Такі підприємства до моменту списання кредиторської заборгованості за отримані, але не оплачені товари відобразити ПК з ПДВ ще не встигли. Тому, на наш погляд, проводити будь-які коригування не треба. Тут згодні з нами й податківці (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК)

Щоправда, у дзеркальній ситуації (коли постачальник-«касовик» відвантажив товари, але оплату не отримав) податківці вимагають від продавця при списанні дебіторської заборгованості нараховувати ПЗ з ПДВ (див. лист ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тоді логічно було б у цій ситуації порадити покупцеві на дату списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшувати ПК з ПДВ. Проте таких порад податківці чомусь не дають ☺.

Підприємство отримало передоплату за товари, але так їх і не відвантажило. Чи маємо ми право відкоригувати ПЗ з ПДВ, нараховані на дату отримання передоплати?

Заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими вами товарами в періоді списання стає безповоротною фінансовою допомогою, отриманою від покупця (п.п. 14.1.257 ПКУ). Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не (!) є постачанням товарів (робіт, послуг), а тому така операція не оподатковується ПДВ. Як наслідок, продавець у цій ситуації має право на коригування ПЗ. Підставою для такого коригування, на думку податківців, може бути тільки виписаний продавцем РК. Тому на практиці відкоригувати ПЗ можна тільки за умови, що з дати складання податкової накладної минуло не більше 1095 днів (див. листи ДПСУ від 31.01.2020 р. № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 23.08.2019 р. № 3960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А це, у свою чергу, робить проведення такого коригування практично нереальним (зокрема, враховуючи, що строк позовної давності для визнання заборгованості безнадійною складає ті ж самі 3 роки).

На наш погляд, за відсутності РК таке коригування можна провести на підставі бухдовідки. Але у такому разі, звісно, гарантовано виникнуть проблеми з податківцями ☹

Єдиний податок

Як списання безнадійної грошової кредиторської заборгованості впливає на податковий облік підприємства — платника єдиного податку (ЄП)?

У єдиноподатників — платників ПДВ сума грошової кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності*, потрапляє в ЄП-дохід на підставі абзацу третього п. 292.3 ПКУ.

На єдинників-безПДВшників вимоги абзацу третього п. 292.3 ПКУ не поширюються. Крім того, сумам списаної заборгованості немає місця в Книзі обліку доходів, яку застосовують єдиноподатники — неплатники ПДВ. Звідси можна зробити висновок: підприємства-єдиноподатники, які не зареєстровані як платники ПДВ, прострочену кредиторку ЄП не оподатковують. А ось податківці вимагають включати списану кредиторську заборгованість в єдиноподатковий дохід і від підприємств-безПДВшників (див. лист ДФСУ від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

* Зверніть увагу! На наш погляд, на цій підставі під оподаткування ЄП потрапляє тільки прострочена кредиторка. А ось ліквідаційну кредиторку не повинні оподатковувати ЄП ні єдинники-ПДВшники, ні безПДВшники. Але податківці, цілком очікувано, вважають інакше. На оподаткуванні ЄП суми кредиторської заборгованості, списаної в результаті ліквідації кредитора, контролери наполягають у листі ДФСУ від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Крім того, вони вимагають включати в ЄП-дохід ліквідовуваного підприємства суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що не (!) сплив, яку у зв’язку з ліквідацією сплачувати не доведеться (108.01.02 БЗ).

Які наслідки списання безнадійної товарної кредиторської заборгованості у підприємства — платника єдиного податку?

Списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує ЄП-дохід незалежно від ПДВ-статусу підприємства. Виняток становлять суми авансу, отриманого єдиноподатником ще перебуваючи на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша справа: при отриманні авансу його сума базу оподаткування податком на прибуток не збільшувала, тобто при списанні кредиторської заборгованості на його суму доведеться збільшити ЄП-дохід.

Щоправда, податківці у своїх роз’ясненнях не розділяють товарну і грошову заборгованість. Тому не виключено, що вони наполягатимуть на повторному оподаткуванні ЄП суми списаної товарної кредиторки

Безнадійна кредиторська ЗЕД-заборгованість

Чи треба коригувати імпортний ПДВ при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за ввезеними, але не оплаченими товарами?

На наш погляд, коригувати імпортний ПК при списанні безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості не треба. Адже списання заборгованості не підпадає під жоден з «коригувальних» випадків з п. 192.1 ПКУ*. Більше того, ПК свого часу був сформований із сум, сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима, які при списанні заборгованості повертати, звісно, ніхто не буде. Не наполягають на коригуванні і самі податківці (див. листи ДФСУ від 11.06.2019 р. № 2663/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.10 БЗ).

Крім того, немає в цьому випадку і «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (див. лист ДФСУ від 14.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

* Нагадаємо, цей пункт встановлює вичерпний перелік випадків, коли податковий кредит підлягає коригуванню. Ось вони: зміна суми компенсації товарів, повернення товарів або передоплати, виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.

Детальніше про списання безнадійної кредиторки при імпорті товарів див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 30, 2018, № 35-36, с. 40.

Чи треба при списанні кредиторської заборгованості за неоплаченими послугами нерезидента коригувати «нерезидентні» ПЗ і ПК, нараховані одержувачем послуг — резидентом на підставі п. 187.8 ПКУ?

Ні, при списанні кредиторської заборгованості перед нерезидентом за отримані послуги коригувати відображені раніше ПЗ і ПК не треба. Про це говорять і податківці в листах ДФСУ від 27.09.2018 р. № 4192/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.03.2019 р. № 1304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2020, № 14:

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Теги:
Коментарі
  • АН
18.02.20 09:19

Спасибо автору!. Все четко, доступно, без "воды". 

Відповісти
    Оцінити
  • 5
  • 0
  • Светлана
18.02.20 10:22

очень доходчиво,спасибо. Смешно (несмешно,конечно),ндс-дебиторку корректировать низзя,а ндс-кредиторку-обязательно. Недоплатили в бюджет,однако.

Відповісти
    Оцінити
  • 7
  • 0
  • Елена
18.02.20 10:23

Спасибо  журналу и автору! статья шикарная. Доступно и без *воды*. Вот если бы Вы еще написали проводки по бухучету  Дт 6431 - Кт ????  (сторно) при списании  кредит задолженности (при условии что поставщик, выписав НН и включив сумму НДС себе в НО при получении предоплаты, при списании задолженности не хочет (или не может ) откорректировать НО). Вот про такую ситуацию литература не пишет. жаль

Відповісти
    Оцінити
  • 3
  • 0
  • Светлана
18.02.20 15:05

Елена,по-моему они предлагают начислить компенсирующий ндс.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Елена
19.02.20 09:27

Светлана, один раз я уже поставила в НО себе этот ндс. когда регистрировала НН по полученной предоплате. теперь снова в НО? при том, что ВСЮ сумму (с ндс) ставлю в доход на 717 счет.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Ігор
18.02.20 10:49

По товарній "безнадійки" таке враження, що автор повністю прийняв сторону Державній податковій корупції.
Не можна перекваліфіковувати фактичну операцію ні на думку "Верланов-95" ні на яку іншу. Ми маємо справу не з тією операцією, а заборгованістю в наслідок тої операції. Тобто, не було оплати - через 3 роки заборгованість стала доходом. Це зовсім інша бухгалтерська/податкова операція/подія. Ні яке не перетворення.
Заборгованість не обкладається ПДВ та не може бути "з ПДВ" та "без ПДВ".

Відповісти
    Оцінити
  • 3
  • 12
  • Ігор
18.02.20 14:13

Податкову корупцію знов реформують та об'єднають з митницею:
Доцент Університету ДФС України Андрій Гмирін презентував концепцію проекту Закону України «Про Державну службу доходів України» (ДСД). Саме вона, на його думку, й має стати єдиним державним органом, який би реалізував податкову і митну політику, здійснював контроль над дотриманням фінансового законодавства, розслідував відповідні злочини. «Державна служба доходів дозволить сформувати гармонійне податкове середовище, вдосконалити фінансовий контроль та збільшити дохідну частину бюджету як основу економічної безпеки України й розвитку суспільства, бізнесу та держави», - сказав науковець.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/finance/10878917-eksperti-proponuyut-stvoriti-derzhavnu-sluzhbu-dohodiv.html

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • @@@
18.02.20 11:30

Спасибо, актуально

Відповісти
    Оцінити
  • 10
  • 0
  • бух
18.02.20 15:19

А списание дебиторки за отгруженные товары ( нет оплаты 3 года) у единщика как? (без смены систем налогообложения, постоянно на едином)

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Елена
18.02.20 17:57

Администратор, в последнее время практикуете такие "вставки"  с возможностью движения внутри окошка.так вот - при выводе на печать - они полностью не печатаютсяпрочитать можно, а распечатать - нетно ведь эта статья нужна "под рукой" и на будущее, как быть? как распечатать , чтобы все влезло?

Відповісти
    Оцінити
  • 5
  • 0
У фокусі фото автора
Томашпольский Сергій ФОП і готівка: оприбуткування, ліміти, РРО і фінмоніторинг... ...
27749 40
Календар бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Додаток
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд