Безнадійна заборгованість: ваше запитання — наша відповідь
Свіриденко Алла, податковий експерт.
Cерію шпаргалок для бухгалтера продовжує добірка запитань з теми бухгалтерського і податкового обліку безнадійної заборгованості. У ній ви знайдете усю інформацію, яка за необхідності допоможе вам правильно відобразити в обліку наслідки списання такої заборгованості, у тому числі у світлі рекомендацій контролерів.
Запитання |
Відповідь |
Бухгалтерський облік |
|
Безнадійна дебіторська заборгованість |
|
В якому випадку дебіторська заборгованість вважається безнадійноюдля цілей бухобліку? |
Безнадійною визнають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує упевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість») |
Як у бухобліку показують списання безнадійної дебіторської заборгованості? |
Списання дебіторської заборгованості, визнаної у бухобліку безнадійною, показують записами: — Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»* — Кт 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — на суму заборгованості в межах суми резерву сумнівних боргів; — Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 34, 36, 37 — на суму безнадійної дебіторської заборгованості понад суму створеного резерву, а також у тому випадку, якщо резерв за заборгованістю не створювали |
* Детальніше про створення та облік резерву сумнівних боргів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 55, с. 11, 2018, № 80, с. 9. |
|
Безнадійна кредиторська заборгованість |
|
В якому випадку визнають безнадійною кредиторську заборгованістьпідприємства? |
Визначення поняття «безнадійна кредиторська заборгованість» бухстандарти, на жаль, не дають. Але загальна ідея стає зрозуміла з п. 15 П(С)БО 15 «Дохід» і п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», які передбачають, що сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом. Іншими словами, безнадійною кредиторською заборгованістю, що підлягає списанню у бухобліку, буде заборгованість, погашати яку ви не будете (наприклад, унаслідок ліквідації кредитора* або закінчення строку позовної давності) |
* Справедливості заради зазначимо, що ліквідація кредитора не завжди є достатньою підставою для визнання заборгованості безнадійною. Адже в процесі ліквідації дебіторську заборгованість ліквідовуваного підприємства можуть передати іншому кредиторові. Тому, на наш погляд, залізною підставою для визнання безнадійної ліквідаційної заборгованості та її списання буде повідомлення від кредитора/ліквідатора про те, що претензій щодо боргу до боржника немає (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 36, с. 16). |
|
Як списання безнадійної кредиторської заборгованості відображають у бухобліку? |
Суму списаної безнадійної кредиторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів. Роблять це записом Дт 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» — Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» |
Які особливості списання грошової безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом? |
Грошова заборгованість вітчизняного покупця за ввезені, але не оплачені нерезиденту товари є монетарною статтею Балансу. Тому увесь час, поки така заборгованість висить у вас на балансі, за нею треба визначати курсові різниці за правилами П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Для цього суму заборгованості перераховують за офіційним курсом НБУ на кожну дату балансу і на дату списання заборгованості. Додатна курсова різниця(при зниженні курсу валют) потрапляє до складу бухдоходів (Кт 714), а від’ємна (при збільшенні курсу) — до складу витрат (Дт 945). При списанні безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості її суму за загальними правилами списують до складу доходів звітного періоду (Кт 717) |
Бухоблік списання безнадійної грошової ЗЕД-кредиторки з урахуванням вимог П(С)БО 21 шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 30, 2018, № 35-36, с. 40. |
|
Податковий облік |
|
Податкові критерії визнання заборгованості безнадійною |
|
Яка заборгованість визнається безнадійною для цілей податкового обліку? |
У податкових цілях безнадійною вважається заборгованість, яка підпадає під один з критеріїв безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ. Їх усього дев’ять: (а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності*; (б) прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; (в) прострочена заборгованість осіб, яких у судовому порядку визнано безвісно відсутніми, оголошено померлими; (ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство; (д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією; (е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; (є) прострочена заборгованість фізичної або юрособи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості**; (ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс- мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; (з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами, або ліквідованих юросіб |
* Зазначимо, що найбільш популярний критерій визнання заборгованості безнадійною — закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Головна причина такої популярності: визнання заборгованості безнадійною за цією підставою не вимагає проведення спеціальних заходів з її стягнення. Єдиний критерій безнадійності — закінчення строку позовної давності (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. № 400, листи ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ДФСУ від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Крім того, контролери стверджують: якщо заборгованість відповідає критерію з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, платники не повинні проводити перевірку її відповідності й іншим критеріям з п.п. 14.1.11 ПКУ (див. лист ДПСУ від 11.11.2019 р. № 1266/6/99-00-04-03-02-15/ІПК). Детальніше про нюанси застосування основних критеріїв безнадійності читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 22. ** Про усі тонкощі списання безнадійної заборгованості на підставі п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 20. |
|
Як визначити строк позовної давності за заборгованістю? |
Загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Проте для окремих вимог закон може встановлювати скорочені або, навпаки, триваліші строки давності (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Наприклад, вимоги, для яких ЦКУ встановлює позовну давність в 1 рік, перераховані в ч. 2 ст. 258 ЦКУ. Триваліший строк позовної давності може бути встановлений у договорі (ч. 1 ст. 259). Ну і, нарешті, позовна давність взагалі не застосовується до вимог, установлених у ст. 268 ЦКУ. Зверніть увагу! Строки позовної давності, встановлені законом, — це мінімальний поріг, зменшувати який сторони договору не мають права (ч. 2 ст. 259 ЦКУ) |
Подробиці про те, які строки позовної давності існують і як визначити момент закінчення строку позовної давності, шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 38. |
|
Які особливості визначення строку позовної давності за ЗЕД-заборгованістю? |
Правила визначення строку позовної давності у ЗЕД-відносинах встановлюють в договорі. Наприклад, якщо: — в договорі передбачено, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України, — строк позовної давності складає 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ); — у договорі не вказано, право якої держави регулює відносини сторін за договором — треба застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV); — сторони договору є суб’єктами країн — учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 1974 року — строк позовної давності складає 4 роки (ст. 8 Конвенції). У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років з дня, коли розпочався (ст. 23 Конвенції) |
Норми Конвенції не застосовують за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу у зрозумілій формі виключають її застосування, як того вимагає ч. 3 ст. 3 Конвенції (див. лист Мін’юсту від 15.06.2017 р. № 22533/К-14013/8). Перелік країн — учасниць Конвенції наведений у листі МЗС від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811. |
|
Податок на прибуток |
|
Безнадійна дебіторська заборгованість |
|
Як у податковоприбутковому обліку показують списання безнадійної дебіторської заборгованостіпідприємства-малодохідники? |
Малодохідники дотримуються бухгалтерських правил. Тобто зменшують фінрезультат для цілей оподаткування в періоді відображення бухвитрат: або в періоді формування резерву сумнівних боргів, або в періоді списання «безнадійки» до складу витрат. А ось списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву на податковий облік ніяк не впливає |
Які особливості обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємствами-високодохідниками? |
Високодохідники при списанні безнадійної дебіторської заборгованості повинні рахувати різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього сформований у бухобліку фінрезультат: (1) збільшують на суму (п.п. 139.2.1 ПКУ): — бухвитрат на формування резерву сумнівних боргів; — витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву; (2) зменшують на суму (п.п. 139.2.2 ПКУ): — коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів згідно з П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до податкування; — на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ |
Зверніть увагу! У зменшуючому коригуванні бере участь тільки дебіторська заборгованість, яка відповідає «безнадійним» ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ. А ось заборгованість, яка не відповідає критеріям безнадійності, у зменшення фінрезультату не грає (див. лист ДФСУ від 15.07.2019 р. № 3272/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). При цьому, якщо безнадійна заборгованість у ці критерії вписалася, то не має значення, списана вона через резерв сумнівних боргів або потрапила безпосередньо у витрати, а також створювали резерв чи ні (див. листи ДФСУ від 26.07.2019 р. № 3490/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 102.13 БЗ). Крім того, в ситуації списання товарної (!) безнадійної дебіторської заборгованості (за оплаченими, але не отриманими товарами)неплатника податку на прибуток або нульовика доведеться провести також збільшуюче коригування на різницю з п.п. 140.5.10 ПКУ. Підстава: така безнадійна заборгованість перетворюється на безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Щоправда, податківці хочуть бачити цю різницю і у випадку із грошовою заборгованістю, коли товар поставлений, але оплата не отримана (див. лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). |
|
Безнадійна кредиторська заборгованість |
|
Як на податковоприбутковий облік впливає списання безнадійної кредиторської заборгованості? |
Тут як малодохідники, так і високодохідники керуються виключно бухобліковимими правилами, а жодних податкових різниць розд. III ПКУ не передбачає (див. листи ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тобто сума безнадійної заборгованості збільшує фінрезультат у періоді її списання |
ПДВ |
|
Безнадійна дебіторська заборгованість |
|
Підприємство відвантажило товари покупцеві, а оплату не отримало. Чи треба при списанні такої заборгованості коригувати нараховані при відвантаженні податкові зобов’язання(ПЗ) з ПДВ? |
У цьому випадку (товар відвантажений, а оплата не отримана) операція постачання перетворюється на безкоштовну передачу товарів. Тобто, по суті, постачання відбулося, а об’єкт оподаткування у продавця нікуди не подівся. Це дає підстави податківцям наполягати: відображені раніше ПЗ при списанні заборгованості не коригують і розрахунок коригування (РК) не виписують (лист ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2174/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, 101.06 БЗ) |
Як списання безнадійної дебіторської заборгованості за відвантаженими, але не оплаченими товарами впливає на ПДВ-облік підприємства, що застосовує касовий метод нарахування ПДВ? |
Підприємство-касовик до списання грошової заборгованості ПЗ з ПДВ ще не нараховувало (оскільки оплата отримана не була). При цьому, на думку податківців, списання касовиками грошової безнадійної дебіторської заборгованості вважається одним з «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів/послуг. Тобто платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати ПЗ(див. лист ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК) |
На нашу думку, під «іншими видами компенсації» треба розуміти відшкодування вартості товарів у негрошовій формі: за бартером, взаємозаліком тощо. А ось списання безнадійного боргу сюди ніяк не потрапляє. Та і самі податківці раніше не наполягали на нарахуванні ПЗ при списанні дебіторки (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11). |
|
Підприємство перерахувало аванс постачальникові, але товари так і не були отримані. Чи треба при списанні заборгованості коригувати раніше нарахований податковий кредит (ПК) з ПДВ? |
Перерахована покупцем передоплата за так і не отримані товари після закінчення строку позовної давності перетворюється на безповоротну фіндопомогу. А надання грошової безповоротної фіндопомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ. Крім того, оплачені товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, тобто не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності покупця. Усе це говорить про те, що покупець, який перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати ПК з ПДВ. Проводять таке коригування шляхом (див. листи ДПСУ від 15.11.2019 р. № 1334/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Кіровоградській обл. від 12.03.2019 р. № 1012/ІПК/11-28-12-01-13): — зменшення ПК на підставі бухдовідки — якщо аванс був перерахований (податкова накладна виписана) до 01.07.2015 р.; — нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ — якщо аванс був перерахований (податкова накладна виписана) після 01.07.2015 р. |
Безнадійна кредиторська заборгованість |
|
Підприємство отримало товари від постачальника, але до закінчення строку позовної давності так і не оплатило їх. Чи треба коригувати раніше відображений ПК з ПДВ при списанні грошової безнадійної кредиторської заборгованості? |
Для покупця товари отримані, але не оплачені протягом строку позовної давності, є безкоштовно наданими (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці наполегливо вимагають коригування відображеного раніше ПК з ПДВ. При цьому, за їх роз’ясненнями, відкоригувати раніше нарахований ПК треба через нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ (для покупок після 01.07.2015 р.). Ну а зовсім давній ПК (за покупками, здійсненими до 01.07.2015 р.) контролери пропонують зменшувати на підставі бухдовідки (див. листи ДПСУ від 27.01.2020 р. № 313/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
На наш погляд, проводити таке коригування не треба. Але, на жаль, на бік податківців став і Верховний Суд (див. постанови ВС від 06.02.2018 р. у справі № 804/7561/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/72065008 і від 11.09.2018 р. у справі № 804/4180/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/76418914). З урахуванням цього оспорювати вимоги контролерів навряд чи варто. |
|
Як списання грошової безнадійної кредиторської заборгованості впливає на ПДВ-облік підприємства, що використовує касовий методнарахування ПДВ? |
Такі підприємства до моменту списання кредиторської заборгованості за отримані, але не оплачені товари відобразити ПК з ПДВ ще не встигли. Тому, на наш погляд, проводити будь-які коригування не треба. Тут згодні з нами й податківці (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК) |
Щоправда, у дзеркальній ситуації (коли постачальник-«касовик» відвантажив товари, але оплату не отримав) податківці вимагають від продавця при списанні дебіторської заборгованості нараховувати ПЗ з ПДВ (див. лист ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тоді логічно було б у цій ситуації порадити покупцеві на дату списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшувати ПК з ПДВ. Проте таких порад податківці чомусь не дають ☺. |
|
Підприємство отримало передоплату за товари, але так їх і не відвантажило. Чи маємо ми право відкоригувати ПЗ з ПДВ, нараховані на дату отримання передоплати? |
Заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими вами товарами в періоді списання стає безповоротною фінансовою допомогою, отриманою від покупця (п.п. 14.1.257 ПКУ). Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не (!) є постачанням товарів (робіт, послуг), а тому така операція не оподатковується ПДВ. Як наслідок, продавець у цій ситуації має право на коригування ПЗ. Підставою для такого коригування, на думку податківців, може бути тільки виписаний продавцем РК. Тому на практиці відкоригувати ПЗ можна тільки за умови, що з дати складання податкової накладної минуло не більше 1095 днів (див. листи ДПСУ від 31.01.2020 р. № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 23.08.2019 р. № 3960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А це, у свою чергу, робить проведення такого коригування практично нереальним (зокрема, враховуючи, що строк позовної давності для визнання заборгованості безнадійною складає ті ж самі 3 роки). На наш погляд, за відсутності РК таке коригування можна провести на підставі бухдовідки. Але у такому разі, звісно, гарантовано виникнуть проблеми з податківцями ☹ |
Єдиний податок |
|
Як списання безнадійної грошової кредиторської заборгованості впливає на податковий облік підприємства — платника єдиного податку (ЄП)? |
У єдиноподатників — платників ПДВ сума грошової кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності*, потрапляє в ЄП-дохід на підставі абзацу третього п. 292.3 ПКУ. На єдинників-безПДВшників вимоги абзацу третього п. 292.3 ПКУ не поширюються. Крім того, сумам списаної заборгованості немає місця в Книзі обліку доходів, яку застосовують єдиноподатники — неплатники ПДВ. Звідси можна зробити висновок: підприємства-єдиноподатники, які не зареєстровані як платники ПДВ, прострочену кредиторку ЄП не оподатковують. А ось податківці вимагають включати списану кредиторську заборгованість в єдиноподатковий дохід і від підприємств-безПДВшників (див. лист ДФСУ від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК) |
* Зверніть увагу! На наш погляд, на цій підставі під оподаткування ЄП потрапляє тільки прострочена кредиторка. А ось ліквідаційну кредиторку не повинні оподатковувати ЄП ні єдинники-ПДВшники, ні безПДВшники. Але податківці, цілком очікувано, вважають інакше. На оподаткуванні ЄП суми кредиторської заборгованості, списаної в результаті ліквідації кредитора, контролери наполягають у листі ДФСУ від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК. Крім того, вони вимагають включати в ЄП-дохід ліквідовуваного підприємства суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що не (!) сплив, яку у зв’язку з ліквідацією сплачувати не доведеться (108.01.02 БЗ). |
|
Які наслідки списання безнадійної товарної кредиторської заборгованості у підприємства — платника єдиного податку? |
Списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує ЄП-дохід незалежно від ПДВ-статусу підприємства. Виняток становлять суми авансу, отриманого єдиноподатником ще перебуваючи на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша справа: при отриманні авансу його сума базу оподаткування податком на прибуток не збільшувала, тобто при списанні кредиторської заборгованості на його суму доведеться збільшити ЄП-дохід. Щоправда, податківці у своїх роз’ясненнях не розділяють товарну і грошову заборгованість. Тому не виключено, що вони наполягатимуть на повторному оподаткуванні ЄП суми списаної товарної кредиторки |
Безнадійна кредиторська ЗЕД-заборгованість |
|
Чи треба коригувати імпортний ПДВ при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за ввезеними, але не оплаченими товарами? |
На наш погляд, коригувати імпортний ПК при списанні безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості не треба. Адже списання заборгованості не підпадає під жоден з «коригувальних» випадків з п. 192.1 ПКУ*. Більше того, ПК свого часу був сформований із сум, сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима, які при списанні заборгованості повертати, звісно, ніхто не буде. Не наполягають на коригуванні і самі податківці (див. листи ДФСУ від 11.06.2019 р. № 2663/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.10 БЗ). Крім того, немає в цьому випадку і «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (див. лист ДФСУ від 14.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
* Нагадаємо, цей пункт встановлює вичерпний перелік випадків, коли податковий кредит підлягає коригуванню. Ось вони: зміна суми компенсації товарів, повернення товарів або передоплати, виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної. Детальніше про списання безнадійної кредиторки при імпорті товарів див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 30, 2018, № 35-36, с. 40. |
|
Чи треба при списанні кредиторської заборгованості за неоплаченими послугами нерезидента коригувати «нерезидентні» ПЗ і ПК, нараховані одержувачем послуг — резидентом на підставі п. 187.8 ПКУ? |
Ні, при списанні кредиторської заборгованості перед нерезидентом за отримані послуги коригувати відображені раніше ПЗ і ПК не треба. Про це говорять і податківці в листах ДФСУ від 27.09.2018 р. № 4192/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.03.2019 р. № 1304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2020, № 14:
- Життя після 1095 днів
- Коли хворіє дитина: коротко про лікарняні
- Електронний акт запізнюється: коли відображаємо надання послуги?
- Розбитий автомобіль: переоцінка і податкові наслідки
- Індексуємо зарплату за березень 2020 року
- Доходи за 2011 — 2019 роки виплачені в лютому 2020 року: розраховуємо компенсацію
- Оренда з правом викупу: проводимо операцію через РРО
- Ліцензія на зберігання пального в каністрах
- Комісія за зняття грошей з КПК — не підзвітні кошти
- Комбайн стоїть, оренда йде!
- Глінтвейн: продаж і приготування
- Помилка планування та аналіз можливих проблем
Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.