«Антикоронавірусні» закони: вивчаємо та застосовуємо

Руда Тетяна, шеф-редактор, t.rudaya@id.factor.ua

На жаль, хворих на коронавірус зафіксовано вже й в Україні. Починаючи з 12 березня 2020 року Уряд запровадив на всій території України карантин для запобігання поширенню цього вірусу. 17 березня Верховна Рада прийняла цілу низку законів, які мають сприяти активній боротьбі з поширенням коронавірусу. Сьогодні ми розглянемо ті з них, які безпосередньо торкнулися роботодавців та їх працівників.

З 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України оголошено карантин. Нормативне підґрунтя — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211*.

* Постановою КМУ від 16.03.2020 р. № 215 до цієї постанови були внесені зміни та доповнення.

Про те, як призупинити роботу підприємства на період карантину або ж перевести працівників на роботу вдома, читайте у статті «Карантин: як уберегти працівників від коронавірусу» // спецвипуск «Оплата праці + Кадровик», 2020, № 6/1.

Починаючи з 12 березня наші діти не ходять до садочків та шкіл. Підказки про те, якими трудовими гарантіями можуть скористатись працівники, яким ні з ким залишити своїх дітей в умовах карантину, ви можете ознайомитися у статті «Карантин і трудові гарантії для працівників, які мають дітей» // спецвипуск «Оплата праці + Кадровик», 2020, № 6/1.

А зараз ми розглянемо ті зміни, які нам приготували законотворці у так званих антикоронавірусних законах:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX (далі — Закон № 530);

• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX (далі — Закон № 533).

Які ж нові норми законодавства ми повинні застосовувати вже зараз щодо зарплатних питань.

Відпустка без збереження зарплати

Законом № 530 внесено зміни до ст. 26 Закону про відпустки. У чому полягає їх суть? Зараз розберемося. Нагадаємо, що до цих змін у відпустку без збереження зарплати у зв’язку з карантином за своїм бажанняммогли піти матері або інші особи (батько дитини, баба, дід), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину. Підстава — п. 3¹ ст. 25 Закону про відпустки. Як бачимо, таку відпустку за своїм бажанням могло узяти обмежене коло працівників — працівники з дітьми. Так, звичайно, якщо працівник підпадає під якусь пільгову категорію осіб, зазначену в ст. 25 Закону про відпустки, то він може взяти за своїм бажанням відпустку без збереження зарплати на іншій підставі. Це стосується, наприклад, працівників — пенсіонерів за віком, працівників з інвалідністю.

Для усіх інших працівників ст. 26 Закону про відпустку передбачала можливість виходу у відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Тобто термін такої відпустки був обмежений — не більше 15 календарних днів на рік.

Наразі Законом № 530 внесено зміни до ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону про відпустки. Ними передбачено, що у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III термін перебування у відпустці без збереження зарплати не включається у загальний строк, установлений частиною першою ст. 26 Закону про відпустку.

Що означають ці зміни?

Будь-який працівник за угодою сторін може взяти відпустку за свій рахунок на період карантину, встановленого КМУ. Ще раз нагадаємо, що наразі на території України Кабміном визначений період карантину з 12 березня до 3 квітня 2020 року.

Але його можуть продовжити. При цьому дні такої відпустки, які припадають на вказаний період (з 12 березня до 3 квітня 2020 року), зараховуватися у 15 календарних днів не будуть.

Тобто надалі працівник після закінчення карантину зможе також скористатися відпусткою без збереження зарплати строком на 15 календарних днів.

Маємо попередити роботодавців та працівників про два нюанси при наданні такої відпустки.

1. Відпустка за свій рахунок, яка надається згідно зі ст. 26 Закону про відпустки, — це відпустка за угодою сторін. Тобто якщо працівник не згоден в неї піти, роботодавець не має права його відправити у таку відпустку.

2. Листок непрацездатності, який припадає на період відпустки без збереження зарплати, не оплачується! Це зазначено у ст. 23 Закону про соціальне страхування та п. 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).

Виняток — листок непрацездатності, виданий у зв’язку з вагітністю та пологами. Він оплачується у будь-якому випадку.

Режим роботи

Не оминув Закон № 530 й питань режиму роботи підприємств, установ та організацій на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби. У Прикінцевих положеннях Закону № 530 передбачено, що на період карантину роботодавець може доручити, в тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Крім того, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ та організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням вебсайтів та інших комунікаційних засобів.

Тобто на період карантину усі підприємства, установи та організації, у тому числі державні органи та органи місцевого самоврядування, повинні створити умови для переведення працівників на дистанційну роботу (вдома) або організувати позмінну роботу.

До речі, наказом НАДС від 13.03.2020 р. уже внесено зміни до Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом НАДС від 03.03.2016 р. № 50. Вони як раз передбачають можливість за ініціативою держслужбовця і згодою його безпосереднього керівника виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі держоргану, тобто вдома.

Доплати медпрацівникам

Законом № 530 доручено КМУ встановити:

• додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті ліквідацією захворювання серед населення на коронавірусну хворобу, у розмірі до 200 % зарплати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, до завершення виконання таких заходів;

• доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.

Тобто повинна з’явитися відповідна постанова КМУ.

Зауважимо, що до цієї норми багато запитань:

• який конкретний розмір цієї доплати?

• яким окремим категоріям працівників, що забезпечують життєдіяльність населення, будуть встановлені доплати?

• до якого розміру зарплати будуть нараховуватися ці доплати?

Адже зазвичай, доплата нараховується на посадовий оклад.

Отже, сподіваємося, що усі ці питання будуть ураховані у відповідних постановах КМУ. Тож чекаємо.

Новий страховий випадок для лікарняних

Законом № 533 внесені зміни до Закону про соцстрахування. По суті, встановлено додатковий страхового випадку, за яким надаватиметься допомога по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності буде надаватися також на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Це зазначено у п.п. 5¹ ст. 22 Закону про соцстрахування.

Наразі офіційних роз’яснень щодо цих змін ще немає. Припускаємо, що йдеться про видачу лікарняних листків здоровим працівникам, які контактували із хворими та можуть бути носіями інфекції. Зараз багато наших співвітчизників повертаються з інших країн. І вони повинні бути на самоізоляції під наглядом лікаря чи у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Скоріш за все,для них буде передбачена видача таких лікарняних листків.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у цьому випадку виплачуватиметься так само, як при звичайній хворобі, — з шостого дня непрацездатності. Але розмір такої допомоги становитиме 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Для запровадження цих нових норм Закону про соцстрахування потрібні зміни до:

• Інструкції № 455 — щодо можливості видачі таких лікарняних листків;

• наказу № 532** — щодо форми листка непрацездатності. У першу чергу у перелік причин непрацездатності треба додати нову причину. Адже нам із вами треба чітко знати, як такий листок оплачувати. За новою причиною — це 50 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу.

** Наказ МОЗ, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

Законом № 533 доручено Кабміну невідкладно привести підзаконні акти у відповідність із цим Законом. Дуже сподіваємося, що також будуть внесені зміни до Порядку № 440***. Адже норм щодо оплати лікарняного листка за новим страховим випадком у розмірі 50 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу у Порядку № 440 поки що немає.

*** Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.

Вочевидь, лікарняний листок повинен оплачуватися однаково як за рахунок ФСС, так і за рахунок роботодавця — 50 % середньої зарплати. Отже, нас із вами очікує багато нових законодавчих та нормативних актів. Ми тримаємо руку на пульсі й будемо інформувати вас про всі зміни.

Міцного здоров’я!

Інші матеріали із "Оплата праці", 2020, № 6: