Штрафний мораторій: загальне

Автор: Павленко Олексій, податковий експерт.

Як вам уже, сподіваємось, відомо, Закони № 533 та № 540 внесли до податкової сфери низку штрафних послаблень. В одній з публікацій попередніх номерів (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 29, с. 3) ми розглядали це питання. Але воно настільки широке, що йому треба приділити більше уваги. Отже, у цьому тематичному номері розглянемо всі тонкощі незастосування штрафів до платників податків, а також мораторій на проведення перевірок. А почнемо із загальної концепції цього податково-штрафного мораторію.

Цей штрафний мораторій, нагадаємо, введено новим пунктом 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (унесеним до ПКУЗаконом № 533 та вже й зміненим Законом № 540). Ним передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені в періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року (тобто протягом усього весняного періоду), штрафні санкції не застосовуються. З цього мораторію є 4 види штрафних винятків, але про них — окремо (див. «Чотири винятки зі штрафного мораторію» цього випуску).

Визначимо наступні загальні моменти.

Сфера застосування

Акцентуємо, що під мораторій потрапили санкції за порушення тільки податкового* законодавства. Тобто мораторій діє тільки у сфері оподаткування і поширюється лише на санкції, які встановлені в першу чергу — у ПКУ.

* Мораторій уведено й для санкцій щодо ЄСВ — про нього читайте окремий матеріал «Звільнення від штрафів: а що там з ЄСВ?».

Тому санкції з усіх інших нормативів/сфер, включаючи й ті, що застосовуються тими ж податківцями, діють як завжди. Наприклад:

— із Закону про РРО (зокрема, за неподання РРО-звітності тощо);

— із Закону № 481 (алкогольно-тютюнові санкції, за безліцензійні операції з пальним, необладнання лічильниками, ненадіслання довідок про залишки пального/спирту тощо);

— із Закону про валюту (у частині нарахування пені за порушення 365 днів тощо);

— адмінсанкції за КУпАП (зокрема, за порушення готівкового обігу, за «ліцензійні» порушення і ціла низка інших).

Зазначимо, що від деяких неподаткових санкцій тимчасово може врятувати аналогічний весняний мораторій на різні види податкових і неподаткових перевірок (див. «Мораторій на податкові перевірки»)

Але ж за порушення, які вчинені навесні в неподатковій сфері (на відміну від податкової), можуть покарати й після закінчення перевірочного мораторію**, якщо ще не мине відповідний строк «штрафної» давності***.

** Див. щодо цього також у листі ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.

*** Наприклад, за КУпАП щодо таких строків див. у ч. 1 і 2 ст. 38 цього Кодексу.

Не підпадають під мораторій і заходи щодо стягнення податкового боргу, у тому числі негативні наслідки будуть й у єдиноподатників у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (ч. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ)...

Предмет мораторію

Не повинні штрафуватись порушення податкового законодавства, вчинені протягом усієї весни цього року, тобто в періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року.

Робимо наголос на тому, що мова йде про порушення, саме вчинені суб’єктами господарювання протягом весни, а не, наприклад, про порушення, виявлені фіскалами в цьому періоді. Тобто якщо податкове порушення відбулося 29 лютого або ще раніше, то штрафи мають застосовуватись, а якщо 1 березня і надалі — до 31 травня включно, то ні.

Виходячи з формулювання норми п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, вважаємо, що штрафні санкції за податкові порушення, які були вчинені протягом цієї весни, взагалі ніколи застосовуватись до платників не повинні!Зокрема, вони незастосовні й після того, як скінчиться штрафний мораторій та/або карантин «імені Covid-19». Тобто й після 31 травня фіскали не мають права штрафувати за порушення, вчинені навесні (у тому числі за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/АН та РК до них, за неутримання ПДФО/ВЗ, за ненарахування самоштрафу та за всі інші «підмораторійні» порушення, скоєні в цьому періоді). Але тут позиція фіскалів поки не дуже зрозуміла. Вони, схоже, щодо порушень, за якими розмір санкції прив’язаний до якогось періоду прострочення певних дій, зокрема за несвоєчасну сплату ПЗ згідно зі ст. 126 ПКУ (10 і 20 %), мають інше бачення! (Детальніше читайте «Мораторій та штрафи за несплату податків» цього номера).

Ось ми й підійшли впритул до проблеми з визначенням дати конкретного порушення.

Дата вчинення порушення

З метою застосування на практиці цього штрафного мораторію дуже важливим є питання з визначенням дати вчинення порушення. Адже від цього буде залежати (у різноманітніших ситуаціях), припадає вчинення конкретного порушення на весну, тобто на період дії мораторію, чи ні.

На наш погляд, зазвичай датою вчинення порушення повинна вважатись дата, коли платник повинен був здійснити певні дії, але їх не здійснив, або здійснив з помилкою. Але, на жаль, тут не все так прозоро й однозначно. І такий підхід застосовний не до всіх ситуацій.

Тут дуже показовий приклад з незастосуванням штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК в ЄРПН (за п. 120¹.1 ПКУ). Адже і у податківців, і навіть у різних спеціалістів є різні версії/підходи щодо дати вчинення такого порушення (див. «ПН/АН-реєстрація без штрафів у деталях» цього номера)…

Також чітко незрозуміло, наприклад, яку дату вважати датою порушення у ситуаціях із заниженням податкових зобов’язань за різними податками/зборами?

Чи то орієнтуватись на момент вчинення помилки, що викликала заниження ПЗ, чи на момент складання податкової звітності з цим заниженням, чи на момент подання декларації/розрахунку? Чи то ще на якийсь момент? (Нашу думку щодо цього див. «Штраф за заниження податку в декларації»).

У своєму листі № 7 податківці на питання визначення дати порушення взагалі світла не пролили. Тобто поки фіскали публічно-конкретно з цього приводу не висловились, кожен податківець (і платник) буде ці моменти трактувати так, як йому вигідніше…

«Підмораторійні» штрафні санкції

Карати не мають за всіма нормами ПКУ, якими передбачені санкції за порушення податкового законодавства, — це в основному низка статей із гл. 11 «Відповідальність» ПКУ (зокрема, не будуть застосовуватись штрафи зі ст. 117 — 128), а також з інших норм ПКУ, в яких передбачені штрафи, але (!), як ми вже згадали, окрім тих порушень і податків, які потрапили до 4 видів винятків (див. «Чотири винятки зі штрафного мораторію» цього номера). Утім, у кожного штрафу буде своя специфіка.

Як уже зазначили вище, штрафний мораторій поширюється й на штрафи за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/АН і РК до них в ЄРПН і ЄРАН (відповідно), які скоєні в період мораторію. Фіскали цей момент підтвердили в п. 1 листа № 7, але потім дали досить дивне пояснення про механізм цього звільнення (докладніше щодо цього — «ПН/АН-реєстрація без штрафів у деталях» цього номера).

Пеня

Пунктом 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ також передбачено, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Вважаємо, таке формулювання («протягом періоду… не нараховується пеня») передбачає, що за цей період пеня платникам податків не повинна нараховуватись взагалі за всі порушення. І навіть за ті, які відбулися ще до 1 березня та «лічильник» пені за ними вже клацав. Але докладно про пеню див. окрему статтю цього номера «Карантинне звільнення від пені».

Інші матеріали із "Податки&бухоблік", 2020, № 37:

Передплатити "Податки&бухоблік"

Рубрика:

Теги:

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.