Визначення та класифікація основних засобів

Автори: Вороная Наталія, редактор,
Нестеренко Максим, податковий експерт,
Чернишова Наталія, податковий експерт.

З основними засобами бухгалтери мають справу постійно. Мало того, що такі активи періодично надходять на підприємство і вибувають різними способами, так на них ще й регулярно доводиться нараховувати амортизацію, а іноді також їх переоцінювати, визначати втрати від зменшення та вигоди від відновлення корисності, здійснювати ремонт і робити поліпшення. Як усі ці операції відобразити в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, розповімо в цьому номері.

Основні засоби — це ті активи, які є на кожному підприємстві. І це цілком природно, адже без їх участі будь-яка діяльність практично неможлива. Це стосується і виробництва, і збуту, і адміністративних справ. Отже, без основних засобів не обійтися. А де є активи, там є й їх облік. При цьому облік основних засобів (як бухгалтерський, так і податковий) містить у собі багато нюансів. З ними ми разом розбиратимемося в цьому спецвипуску.

Але перш ніж говорити про операції з основними засобами (далі — ОЗ), розглянемо, що вони собою являють і які об’єкти включаються до цієї категорії. Отже, почнемо!

1.1. Визначення ОЗ

ОЗ у бухгалтерському обліку

Порядок бухгалтерського обліку ОЗ регулює П(С)БО 7. У п. 4 цього стандарту і знаходимо визначення терміна «основні засоби». Це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) таких активів — більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

У бухгалтерському обліку об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання і його вартість може бути достовірно визначена (п. 6 П(С)БО 7). Одиницею обліку є об’єкт ОЗ (п. 7 П(С)БО 7).

При цьому під об’єктом ОЗ розуміють (п. 4 П(С)БО 7):

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Причому якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різні строки корисного використання (експлуатації), то

кожна з частин може визнаватися в бухобліку окремим об’єктом ОЗ

Для цілей бухгалтерського обліку п. 5 П(С)БО 7 поділяє ОЗ на власне ОЗ та інші необоротні матеріальні активи. Бухоблікову класифікацію ОЗ за конкретними субрахунками наведено в табл. 1.1.