Чи відберуть 8000 грн допомоги?

Автор: Амброзяк Наталя, юрист.

Наприкінці минулого року нардепи та КМУ підготували нормативну базу для отримання допомоги як ФОП, так і найманими працівниками ФОП та юросіб. Не мільйони, звісно… 8000 грн. З отриманням цих виплат, м’яко кажучи, було все не так гладко. Але дехто таки отримав допомогу. Тепер же виникає інше питання. Чи можуть після виплати допомоги її відібрати? Про це й поговоримо в нашій статті.

Зверніть увагу: тут ми говоритимемо про одноразову допомогу найманим працівникам та ФОП*. Правила її отримання встановлені в ст. 2 Закону № 1071** і в Порядку № 1233***.

* Про порядок отримання допомоги див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 100, с. 2 і № 102, с. 26.

** Закон України від 04.12.2020 р. № 1071-IX.

*** Затверджений постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1233.

Коли треба повернути?

Правило одне: допомогу доведеться повернути, якщо з’ясується, що отримувач при поданні заяви надав недостовірні дані, які впливають на право отримання такої допомоги (ч. 6 ст. 2 Закону № 1071, п. 15 Порядку № 1233).

Тут виникає три запитання.

1. Хто цю недостовірність перевірятиме?

2. Як її перевірятимуть?

3. Про недостовірність яких конкретно даних ідеться?

Хто?Виявляти недостовірність даних повинен ПФУ. Саме він повідомляє про недостовірні дані до своїх місцевих органів (головних управлінь) (п. 16 Порядку № 1233). І вже головні управління формують рішення про повернення виплачених коштів.

Важливо! Рішення формується органами ПФУ в електронному вигляді і розміщується на персональній сторінці отримувача допомоги на вебпорталі електронних послуг (portal.pfu.gov.ua). Одночасно з розміщенням на порталі отримувачеві повинна надійти СМС про появу рішення. Тільки будьте обережними: не вірте одразу СМС й обов’язково перевіряйте наявність рішення на офіційному порталі ПФУ!

Як?Як ми вже сказали, інформацію про недостовірність головним управлінням надає ПФУ. Він відстежує недостовірність за даними реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. А ось далі найцікавіше!

Які дані?На достовірність відстежується невідповідність отримувачів критеріям з ч. 1 і 2 ст. 2 Закону № 1071 на дату звернення по допомогу (див. той же п. 16 Порядку № 1233).

Нагадаємо, що це за критерії. Для найманих працівників на момент подання заяви:

— роботодавець нарахував за таких працівників ЄСВ за 3 квартал 2020 року;

— вид діяльності роботодавця потрапляє до переліку заборонених;

— працівник не сумісник;

— середня зарплата за місяць не перевищує 30 тис. грн (з урахуванням усіх місяців III кварталу 2020 року).

Для ФОП на момент подання заяви:

— станом на 10.12.2020 р. він зареєстрований більше 3 місяців;

— станом на цю ж дату він сплатив ЄСВ за себе у 2020 році більш ніж за 3 місяці;

— основний вид його діяльності в ЄДР**** (зазначений з 31.10.2020 р.) включений до переліку заборонених;

**** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

— він не є одночасно найманим працівником;

— станом на 10.12.2020 р. у ЄДР у даних про нього не значиться статус «припинено».

Тобто формально тільки через невідповідність цим критеріям на момент подання заяви можна втратити 8000 грн.

Як бачите, серед цих критеріїв фактичного отримання доходу ні ФОП, ні найманим працівниками немає. Дивно? Так. Суть же виплат у тому, що це хоча й невелика, але компенсація втрати доходу/заробітку! Але норми, як бачите, говорять абсолютно про інше. Тільки викликає сумніви те, що у формі заяви (додаток 1 до Порядку № 1233) фігурує «тимчасове призупинення діяльності». Проте у такому разі ніхто не зміг би отримати допомогу, оскільки на момент подання заяв локдауну ще не було.

Чи відберуть допомогу, якщо…

…співробітник отримує зарплату, але КВЕД у заборонених.

Формально навіть якщо саме підприємство/ФОП продовжує працювати та/або співробітник працюєвіддалено, допомогу відібрати не повинні. Найголовніше — попадання основного КВЕД у заборонені і відповідність працівника іншим вимогам (не бути сумісником, за вас заплатили ЄСВ тощо). Що перевірялося автоматично при поданні заяви через портал «Дія».

…після отримання допомоги працівника звільнили.Тут також усе гаразд. Адже важливо, щоб працівник був працевлаштований у потерпілого від карантинних заборон роботодавця на момент подання заяви. Тому звільнений після отримання допомоги працівник її повертати не повинен. Хіба що працівника звільняють заднім числом. Але сам собою цей факт суперечить КЗпП.

…співробітники йдуть в оплачувану відпустку.Знову ж таки, оскільки формально відсутність доходу — це не умова для отримання допомоги, то подальші виплати відпускних не повинні впливати на право мати заповітні 8000 грн. Їх не повинні відбирати.

…роботодавець оголосив простій.Попри те, що простій оплачується, як ми вже сказали, отримання допомоги не залежить від того, чи отримує дохід працівник. Тому, вважаємо, можна оголошувати простій, оплачувати його й не боятися, що допомогу працівники зобов’язані будуть повернути.

Тож для збереження отриманих 8000 грн, на нашу думку, вигадувати роботодавцеві велосипед не треба. Оформляти працівників на період локдауну можна так само, як і раніше. Детальніше про можливі варіанти див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 10 і № 26, с. 13.

Як повертати допомогу?

Якщо щось пішло не так і отримувач все-таки повинен буде повернути допомогу, то її:

— можна повернути добровільно;

— стягуватимуть у примусовому порядку.

Добровільно.Якщо працівник отримав рішення органу ПФУ про повернення допомоги, то кошти треба повернути протягом 10 робочих днів з моменту відправлення такого рішення. Зверніть увагу: не з моменту його отримання, а самевідправлення.

Реквізити можна знайти за посиланням: pfu.gov.ua/2128121-pensijnyj-fond-ukrayiny-informuye-2.

Примусово.У разі, якщо отримувач не повернув допомогу в 10-денний строк, стягнення суми відбуватиметься вже через виконавця (ч. 6 ст. 2 Закону № 1071, п. 16 Порядку № 1233).

До суду орган ПФУ не звертатиметься.

Це означає, що, по-перше, доведеться заплатити не лише 8000 грн, але й виконавчий збір (за загальним правилом 10 % від суми стягнення). А по-друге, виконавець може заарештувати банківські рахунки отримувача допомоги, накласти арешт на майно тощо.

Крім того, виконавець може надіслати постанову про стягнення суми боргу роботодавцеві. Останній утримуватиме все із зарплати.

Усі процедурні нюанси участі виконавця закріплені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Хтось може сказати, що умови надання допомоги несправедливі. В якомусь сенсі це так. За поспіхом під час підготовки програми багато чого проґавили, а тепер маємо те, що маємо...

Але принаймні відібрати допомогу буде не так просто.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2021, № 5:

• Об’єднаний звіт з ЄСВ та ПДФО. Вже за січень?
• Декларація юросіб-єдиноподатників
• Мінімальна оплата праці
• Чому блокують РК і що з цим робити
• Нові рахунки: сюрпризи-2021
• Клієнт без маски, а штраф — із закладу
• ІТ-пільга з ПДВ: що узагальнив Мінфін
• Обліковуємо карантинну компенсацію ЄСВ
• Чи потрібен РРО косметологам?