Зекономити на податках. Що таке податкова резидентність і чи потрібно її змінювати?

Василь Матій, Фінансист, керуючий активами 1st Family Office, НВ-Бізнес.

Певно, щороку з наближенням травня кожного українського інвестора все більше засмучує слово «податки» — бо час подавати щорічну податкову декларацію та віддавати державі частину із чесно «наінвестованого».

В голову мимохіть закрадається думка «але ж це цілих 10,5%, чи навіть 19,5%, не хочу — не буду». Однак за нею слідує раціональне нагадування, що «закон суворий, однак це закон», страшнувато воно якось гратися з державою. Зрештою, що тут вдієш, треба змиритися і втішити себе тим, що сумлінно виконуєш свій громадянський обов’язок.

Та чи насправді все настільки незмінне у справах податкових? Ні, простір для маневру (законний, звичайно) тут також є, і криється він у словосполученні «податкова резидентність». Що це і чим податкова резидентість відрізняється від громадянства та права на проживання у країні? Давайте розбиратися з кожним поняттям.

Громадянство — це про те, паспорт якої країни (чи країн) ви маєте. Однак будучи громадянином України, наприклад, ви не обов’язково будете проживати саме тут — можна постійно жити в іншій країні, отримавши в ній посвідку на постійне чи тимчасове проживання.

З цим зрозуміло, а що ж таке податкова резидентність? Податкова резидентність — це особливий зв’язок з податковою службою певної країни, якій ви зобов’язані платити податки. Вона не залежить від громадянства, і не завжди пов’язана з країною вашого постійного проживання.

Податкова резидентність тієї чи іншої держави може з’явитися у фізичної особи коли вона набуває певного зв’язку з цією державою. Про наявність такого зв’язку можуть свідчити:

• строк перебування в країні (зазвичай — 183 дні у календарному році),
• наявність постійної адреси,
• бізнес чи робота,
• центр життєвих інтересів (наприклад, сім'я яка проживає в цій країні).

Тобто це означає, що ви можете бути громадянином однієї країни, постійно проживати в іншій, а податки платити у третій. Також не виключена ситуація, коли декілька країн одночасно можуть вважати вас своїм податковим резидентом.

Змінивши податкову резидентність, ви подаєте щорічну податкову декларацію та платите податки у тій країні, податковим резидентом якої стали. Своїй «рідній» податковій ви можете показати довідку про статус податкового резидента іншої країни та сплату в ній податків, що має зняти будь-які можливі претензії.

Але до чого я це все веду? А до того, що кожна держава встановлює свої правила та ставки оподаткування, і у багатьох з них вони куди вигідніші, ніж в Україні. Тому зміна податкової резидентності - цілком легальний шлях зниження податкового навантаження. Усвідомивши це, багато країн роблять бізнес, пропонуючи для іноземців з високим рівнем доходу спеціальні програми отримання податкової резидентності на досить поблажливих умовах. Однією з таких держав є Мальта, про неї я вам і розповім.

Факт наявності у фізичної особи статусу мальтійського податкового резидента та умови оподаткування її доходів залежать від комбінації факторів резидентності та доміцилію. З резидентністю просто — за загальним правилом, ви вважатиметеся податковим резидентом Мальти, якщо проживаєте в країні протягом більш ніж 183 днів у податковому році. Для того, аби законно проживати в країні протягом такого тривалого періоду, потрібно буде отримати посвідку на проживання — безвізом тут не відбудешся.

Критерій доміцилію дещо складніший для розуміння — це щось на кшталт тісного зв’язку з країною. Про нього можуть свідчити наявність житла на Мальті, візити на її територію з певною регулярністю, зареєстрований на Мальті бізнес або сім'я, яка там проживає. Проте для того, аби скористатися перевагами мальтійської податкової резидентності, доміцилій мати не обов’язково.

Якщо фізична особа є податковим резидентом Мальти за критерієм проживання в країні, однак не має в ній доміцилію, оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на Мальті буде лише її дохід з мальтійських джерел, наприклад, від роботи за наймом або бізнесу на території цієї країни. Ставка прогресивна — від 0% до 35%, в залежності від розміру доходу.

З доходами з іноземних джерел все значно цікавіше — вони оподатковуються лише у випадку, коли фактично отримані на Мальті. Тобто, якщо ви, приміром, отримаєте на рахунок в у будь-якому банку, окрім мальтійського, дивіденди від інвестицій у американський фондовий ринок, будучи при цьому податковим резидентом Мальти, то податки з них не доведеться платити ні на Мальті, ні в Україні. Причина — Україні ви нічого не винні бо не є її податковим резидентом, а Мальта звільняє такий дохід від оподаткування. Податок на приріст капіталу з доходу, який ви отримаєте від продажу інвестиційних активів, Мальта також не справляє, навіть якщо він отриманий на Мальті. Головна умова — походження такого доходу з іноземного джерела.

Однак з цього правила все ж є виняток. Для осіб, які вважаються податковими резидентами Мальти на загальних підставах, тобто за критерієм проживання в країні протягом 183 днів чи більше, передбачений мінімальний податок у розмірі 5 тис. євро. Його доведеться сплатити, якщо наявні наступні обставини:

• фізична особа є резидентом Мальти, однак не має там доміцилію;
• фізична особа не сплачує жодного іншого мінімального податку на Мальті;
• дохід фізичної особи, не отриманий на Мальті у відповідному податковому році складає 35 тис. євро або більше.

Тобто виходить, що при зміні податкової резидентності економія на податках з досить великих сум може бути суттєвою. Однак не всі можуть дозволити собі фактично виїхати на постійне проживання в іншу країну — як з фінансових причин, так і не маючи можливості покинути роботу, бізнес чи сім'ю.

Саме тому, окрім загального порядку отримання податкової резидентності, Мальта пропонує ряд програм, які дозволяють стати податковим резидентом цієї країни не проживаючи на її території 183 дні в році. Найпопулярніша з цих програм має назву Global Residence Program (GRP). Скористатися нею мають право виключно особи, які не є громадянами Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Для отримання податкової резидентності за цією програмою потрібно:

• купити нерухомість на Мальті вартістю від 220 до 275 тисяч євро, залежно від регіону країни, або
• орендувати нерухомість на Мальті вартістю від 8 750 до 9 600 євро, теж залежно від регіону. Зверніть увагу, що на практиці оренда квартири на Мальті коштує дещо дорожче — пристойні апартаменти стартують від 13−15 тисяч євро на рік, окремий будинок коштуватиме від 40−50 тисяч євро на рік;
• не проживати в жодній іншій державі протягом 183 днів у році;
• сплачувати мінімальний річний податок у сумі 15 тис. євро з усього доходу, отриманого із закордонних, а не мальтійських джерел; та
• сплатити разовий реєстраційний збір у сумі 6 тис. євро за подання заявки на отримання податкової резидентності.

Основна перевага цієї програми — можливість зберігати статус податкового резидента Мальти, подорожуючи світом та не проживаючи у країні півроку чи більше. За умови сплати мінімального податку, всі інші ваші доходи з іноземних джерел, отримані за межами Мальти, оподатковуватися не будуть. Якщо зберігати гроші в країні, можна скористатися єдиною пільговою ставкою 15%. Проте зрозуміло, що витрати на участь у програмі досить суттєві, і підійде вона лише тим, для кого разово заплатити 15 тис. євро вигідніше, ніж оподаткувати весь дохід в іншій державі за її ставками. Також не можна забувати про витрати на оренду житла та проживання на Мальті, місцеве медичне страхування тощо.

Змінюючи податкову резидентність, важливо подбати про уникнення ситуації, коли одночасно декілька держав виявляють «зацікавленість» у вас як у своєму податковому резиденті. Майте на увазі, що у такому випадку доводити податковій службі тієї чи іншої держави відсутність обов’язку сплачувати їй податки доведеться саме вам. В Україні законодавство не містить чіткої процедури виходу із податкової резидентності, так само не можна отримати довідку, яка би підтверджувала її втрату. Єдиний вихід — не відповідати критеріям визнання вас податковим резидентом України, та виїхати з країни, розірвавши з нею тісні зв’язки.

Підсумовуючи, зміна податкової резидентності може стати гарним способом зекономити не податках для тих, хто вже досягнув фінансової свободи і має рівень пасивного доходу, який дозволяє ніжитися під ласкавим сонечком якоїсь теплої країни або багато подорожувати. Головна порада — ретельно прорахувати, що вигідніше: нести витрати на переїзд в іншу країну та підтримання статусу її податкового резидента, чи продовжувати сплачувати податки тій державі, у якій народився або постійно проживаєш.