Коли слід використовувати РРО/ПРРО

Розрахунковою операцією вважається також рух готівки від продавця до покупця у випадку, коли останній повертає товари / відмовляється від робіт (послуг)

Якщо при здійсненні операції відбуваються дві вищеперелічені умови, то слід застосовувати РРО/ПРРО. Врятувати від використання РРО/ПРРО можуть тільки звільнення зі ст. 9 і 10 Закону про РРО.

Водночас якщо при здійсненні операції хоча б одна із вищенаведених умов не виконується, то операція не є розрахунковою, а тому її через РРО проводити не слід.

У суб’єкта господарювання одночасно можуть відбуватися як розрахункові операції, так і нерозрахункові. У цьому випадку через РРО/ПРРО він проводить тільки ті операції, які є розрахунковими.

Готівка і РРО

Коли з продавцем у місці продажу товарів розраховуються готівкою, то від РРО/ПРРО не сховатися. Оскільки в цьому випадку покупець приймає готівку, яка робить таку операцію однозначно розрахунковою.

Безготівкові розрахунки і РРО

Із визначення терміна «розрахункова операція» випливає, що вона може бути й при безготівковій формі розрахунків.

Водночас слід чітко розуміти, що не кожна безготівкова операція є розрахунковою. Такою є лише та, що здійснювалася за допомогою ЕПЗ (тобто платіжної картки чи мобільного платіжного інструмента, наприклад, смартфону чи інших пристроїв, які мають NFC, за допомогою яких відбувається ініціювання платежу).

Якщо ж безготівкова операція була здійснена шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника без використання ЕПЗ на рахунок отримувача, то ця операція не належать до розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО. На цьому акцентує увагу й Нацбанк у листі від 24.04.2020 № 57-0009/20338.

Отже, як бачимо, факт того, що переказ коштів із застосуванням ЕПЗ є безготівковою операцією (лист НБУ від 16.05.2019 р. №57-0007/26039), не говорить, що така операція автоматично не підпадає під застосування РРО. Головне інше — як була ініційована операція, із застосуванням ЕПЗ чи без нього.

БезРРОшна безготівка

Враховуючи це, до безРРОшних безготівкових операцій точно потрапляють:

— переказ коштів з рахунку покупця на рахунок продавця через установу банку, у тому числі із використанням системи «Клієнт-Банк» (листи ДПСУ від 09.12.2019 № 1798/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, від 22.10.2020 № 4369/ІПК/99-00-07-05-01-06);

— унесення покупцем коштів на рахунок продавця через касу будь-якого банку (листи ДПСУ від 09.12.2019 № 1798/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, від 22.10.2020 № 4369/ІПК/99-00-07-05-01-06);

— платежі через програмно-технічний комплекс (ПТКС), що належать банкам. Річ у тому, що покупець вносить до ПТКС готівку, а ПТКС здійснює зарахування готівки на рахунок продавця та видає покупцю розрахунковий документ. На цьому акцентують увагу й фіскали (див. листи ДПСУ від 05.02.2019 № 392/К/99-99-14-05-01-14/ІПК, від 05.03.2020 № 932/6/99-00-05-04-01-06/ІПК, від 18.03.2021 № 1026/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Подібний висновок стосується й оплат через ПТКС, що належить небанківським фінустановам. Річ у тому, що розрахунки із застосуванням ПТКС фінансових установ потребують застосування РРО/ПРРО і обов’язок його застосування покладається на власника таких ПТКС. А отже, обов’язок застосовувати РРО/ПРРО у постачальника, який отримує оплату через ПТКС на розрахунковий рахунок від фінансових установ, не виникає (листи ДПСУ від 29.04.2021 № 1772/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 22.04.2021 № 1677/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Безготівка з РРО

Із вищеописаного випливає, що коли оплата здійснюється безготівково із використанням ЕПЗ (платіжних карток), то РРО/ПРРО не уникнути. Так, наприклад, точно слід використовувати РРО/ПРРО:

1) якщо суб’єкт приймає оплату ЕПЗ через POS-термінал.

Розрахунок ЕПЗ (платіжною карткою) — це така ж сама розрахункова операція, як і оплата готівкою

Навіть попри те, що розрахунок платіжною карткою є безготівковою операцією, а не готівковою (листи ДПСУ від 20.05.2021 № 1966/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 07.06.2021 № 2281/ІПК/99-00-04-03-03-06 тощо).

Уникнути використання РРО/ПРРО при такому способі розрахунків можна, тільки якщо самого суб’єкта звільнено від РРО/ПРРО. Наприклад, використовувати РРО/ПРРО не потрібно при розрахунках платіжними картками ФОП — платники ЄП групи 1;

2) якщо суб’єкт приймає оплату через інтернет-еквайринг. При цьому йдеться про випадки, коли сам продавець товарів дав покупцю можливість розрахуватися за товар за допомогою ЕПЗ в інтернеті (онлайн). Тобто про випадки, коли продавець уклав договір інтернет-еквайрингу на проведення таких операцій. Зазвичай на це вказує наявність кнопки «Оплатити» на сайті продавця.

Річ у тому, що для оплати покупець має ввести на сайті продавця реквізити своєї платіжної картки. Тут продавець здійснює розрахунки із використанням платіжної картки, а саме її реквізитів. А отже, таку оплату слід розглядати як розрахункову (листи ДПСУ від 08.01.2020 № 33/6/99-00-05-04-01-06/ІПК, від 26.07.2021 № 2887/ІПК/99-00-07-05-01-06). Їх позицію справедливо підтримує й ВСУ у постанові від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19* («Податки & бухоблік», 2021, № 43, с. 2).

* reyestr.court.gov.ua/Review/96339484

Інтернет-банкінг

Доволі часто фізособи здійснюють оплати через інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24, Монобанк, Пумб Online тощо).

Чи слід у такому випадку використовувати РРО/ПРРО

Податківці довго вважали, що при таких розрахунках слід використовувати РРО/ПРРО. На їх погляд, тут також відбувається приймання ЕПЗ (БЗ 109.02 та листи ДПСУ від 24.03.2021 № 1200/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 31.03.2021 № 1301/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 30.04.2021 № 1801/ІПК/99-00-07-05-01-06 тощо).

На наш погляд, у цьому випадку ЕПЗ (платіжну картку) продавець не приймає. Картка усього лише виконує роль інструмента для доступу до рахунку в банку.

Це фіскалам торочили довго. Тому не дивно, що останнім часом вони пом’якшили свою позицію. У свіжих роз’ясненнях вони натякають, що переказ через онлайн-банкінг прирівнюється до класичної безготівкової операції (переказ коштів із рахунку на рахунок через установу банку), при здійсненні якої РРО/ПРРО не використовують (листи від 02.07.2021 № 2594/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 14.07.2021 № 2754/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 14.06.2021 № 2381/ІПК/99-00-07-05-01-06** тощо). При цьому фіскали додають, що для невикористання РРО потрібно, щоб продавець для оплати виставляв на оплату рахунок-фактуру, в якому зазначав реквізити рахунку у форматі IBAN.

** Див. «Податки & бухоблік», 2021, № 65, с. 27.

Висновки фіскалів гарні. Але, щоб їх використовувати, радимо отримати у фіскалів подібне РРО-роз’яснення на свою адресу.

Також, на наш погляд, не слід використовувати РРО/ПРРО, коли сам покупець обирає спосіб оплати через інтернет-еквайра, з яким продавець товарів немає жодного зв’язку (не укладав договору еквайрингу). Адже в цьому випадку продавець до оплати ЕПЗ чи його реквізити не приймав.

Доставка та оплата

Якщо покупець на умовах післяплати оплачує за товар кошти (готівкою або ЕПЗ) поштовому оператору (тобто відбувається оплата при отриманні товару для подальшого перерахування їх на банківський рахунок продавця), то продавець товару проводити операцію через РРО/ПРРО не повинен. Цю операцію через РРО буде проводити пошта чи кур’єрська служба. Оскільки саме вони отримують готівку, а не продавець... На цьому наголошують і фіскали (див. листи ДПСУ від 06.05.2021 № 1872/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 30.03.2021 № 1268/ІПК/99-00-07-05-01-06).

У випадку, коли покупець на умовах післяплати оплачує готівкою або за допомогою ЕПЗ за товар кур’єрській службі самого продавця, то без проведення операції через РРО/ПРРО не обійтися. При цьому, щоб застосовувати РРО/ПРРО (видавати чеки покупцям у момент отримання від них коштів), вам слід зареєструвати його на транспортний засіб.

Водночас у випадку, коли доставка відбувається з передплатою, притому в безготівковий спосіб, що вимагає використання РРО/ПРРО (див. вище), то продавець на отримані кошти має скласти чек РРО і вкласти у поштове відправлення при передачі поштовому оператору чи кур’єру цей чек. Також у передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити (БЗ 109.03).

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою чи поштовим оператором за умови післяплати безпосередньо продавцю у спосіб, що змушує використовувати РРО/ПРРО, то розрахунковий документ (чек) покупцю можна буде надіслати в електронній формі (БЗ 109.02).

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2021, № 100:

• Кому світить РРО з початку 2022 року
• Не визначено місце продажу — що з РРО?
• РРО-звільнення для послуг
• КОРО і РК як заміна РРО для ФОП на ЄП
• Схеми уникнення РРО
• Битва титанів: РРО vs ПРРО
• Практичні поради щодо роботи з РРО
• Кавові автомати: до фіскалізації готуйсь!
• Доопрацювання РРО: як фіскали викручують руки
• Головний РРО-штраф у 2022 році: чого чекати
• РРО-проєкти: примарне полегшення

Передплатити "Податки & бухоблік"