Річна фінзвітність — 2021: як подаємо?

*** Див., зокрема, статтю «Фінзвітність-2020: готуємося до подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 3).

Куди подаємо річну фінзвітність?

Подається річна фінзвітність:

1. У статистику. Усіма без винятку підприємствами.

2. Податківцям. Подають підприємства — платники податку на прибуток і неприбуткові організації.

3. До центру збору фінзвітності (frs.gov.ua). Подають фінзвітність підприємства, які складають звітність за МСФЗ. Звітність до центру збору фінзвітності подається на основі таксономії МСФЗ. За задумом законодавців, цей центр мав би працювати за принципом «єдиного вікна». Тобто підприємству достатньо було б подати фінзвітність у цей центр, а далі держоргани — нацрегулятори, податківці, органи статистики повинні самостійно «діставати» звідти інформацію, що цікавить їх. Але! За фактом поки що МСФЗ-підприємства повинні, по суті, «двічі» подавати фінзвітність:

— окремо — за таксономією до центру збору фінзвітності — на виконання норм Закону про бухоблік;

— окремо — статистиці, податківцям — за нацформами, оскільки ніхто не відміняв вимоги п. 46.2 ПКУ (подавати фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток). Також вимога про подання фінзвітності податківцям і статистиці міститься і в Порядку № 419.

Строки подання річної фінзвітності

Подання статистиці. Річна фінзвітність подається усіма підприємствами не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком (п. 5 Порядку № 419). За 2021 рік — не пізніше 28 лютого 2022 року.

Але! Якщо ви підприємство, яке зобов’язане оприлюднювати фінзвітність (тобто для якого обов’язковий і аудит фінзвітності), то за новими правилами до 28 лютого вам треба подати в статистику тільки дві форми: Баланс і Звіт про фінрезультати. А ось що стосується подання в статистику «повного комплекту» фінзвітності після аудиторської перевірки, то:

— середні підприємства (що не звітують за МСФЗ) — подають його не пізніше 1 червня року, що настає за звітним;

— а ось у частині подання в статистику повного комплекту фінзвітності іншими «аудитзобов’язаними» підприємствами в Порядку № 419 є невизначеність. Не сказано, коли подавати. Очевидно, зробити це треба в ті ж строки, що й для оприлюднення фінзвітності. Наприклад, великі — неемітенти повинні подати її не пізніше ніж до 1 червня, а ПАТ — не пізніше ніж до 30 квітня 2022 року.

Подання податківцям. Ті підприємства, які не зобов’язані оприлюднювати фінзвітність (зокрема, мікро-, малі підприємства) подають податківцям свою річну фінзвітність разом із річною декларацією з податку на прибуток. За 2021 рік — не пізніше за 1 березня 2022 року.

При поданні фінзвітності в електронному вигляді через Єдине вікно (з ідентифікатором форми «S») вона потрапить відразу і в статистику, і податківцям. І можна спочатку подати окремо (в електронному вигляді) фінзвітність, а потім у граничні строки подання прибуткової декларації — подати декларацію з податку на прибуток).

Неприбуткові організації подають фінзвітність разом із неприбутковим звітом. За 2021 рік — не пізніше за 1 березня 2022 року.

Якщо ви підприємство, яке зобов’язане оприлюднювати фінзвітність (зокрема — середнє, велике підприємство), то ви подаєте річну фінзвітність податківцям у два етапи:

— спочатку — разом із декларацією з податку на прибуток (не пізніше за 1 березня 2022 року) тільки дві форми: Баланс і Звіт про фінрезультати (п.п. 46.2, 49.18.6 ПКУ);

— потім після аудиторської перевірки — увесь комплект фінзвітності — не пізніше за 10 червня року, наступного за звітним, тобто за 2021 рік — не пізніше 10.06.2022. Причому податківці говорять, що треба подати й аудиторський висновок (за допомогою режиму «Листування з ДПС» особистої частини Електронного кабінету).

Подання МСФЗ-звітності до центру збору фінзвітності. Річна фінзвітність за таксономією подається в той же строк, що і для оприлюднення фінзвітності (див. далі).

Склад річної фінзвітності

Які форми звітності у складі річного «комплекту» фінзвітності повинні складати підприємства, залежить від того, до якої категорії (мікро-, мале, середнє, велике) належить підприємство / який режим оподаткування воно застосовує.

Оприлюднення фінзвітності-2021

Хто і в які строки повинен оприлюднювати свою фінзвітність, установлює ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік (див. таблицю).

Отже, в обов’язковому порядку оприлюднювати свою фінзвітність повинні усі середні і великі підприємства.

Малі і мікро- в загальному випадку не оприлюднюють. І відповідно аудит фінзвітності для них необов’язковий.

Але якщо мале або мікропідприємство є емітентом, що становить суспільний інтерес, або публічним акціонерним товариством, або здійснює діяльність у видобувних галузях, або є суб’єктом природних монополій на загальнодержавному ринку, то воно зобов’язане оприлюднювати фінзвітність і проводити її аудит.

Окремо зупинимося на комунальних підприємствах. Минулого року податківці складали адмінпротоколи на посадових осіб таких підприємств за ст. 163¹ КпАП за те, що вони не подали їм проаудитовану фінзвітність.

Так от, комунальні підприємства в Законі про бухоблік окремо не названі як такі, для яких обов’язкові аудит і оприлюднення фінзвітності. Тобто на них мають поширюватися загальні правила (залежно від категорії, до якої належить підприємство). Але! Очевидно, ці вимоги до аудиту фінзвітності комунальних підприємств пов’язані з нормами Господарського кодексу (ст. 73, 78), які передбачають, що комунальні підприємства, як і всі державні підприємства, повинні оприлюднювати фінзвітність. Причому не лише річну, але й квартальну.

Але в цих нормах також чітко зазначено, що оприлюднювати саме з аудиторським висновком фінзвітність комунальне підприємство зобов’язане, якщо аудит для нього обов’язковий. А обов’язковим він може бути або згідно із Законом про бухоблік, або згідно з рішенням наглядової ради комунального підприємства чи суб’єкта управління об’єктами комунальної власності.

Більше того, податківцям проаудитована фінзвітність згідно з п. 46.2 ПКУ повинна надаватися тільки тими підприємствами, для яких обов’язок оприлюднення фінзвітності встановлений саме Законом про бухоблік. З цим згодні і суди.

Постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.08.2021 у справі № 946/6500/21; постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.09.2021, провадження № 3/742/829/21.

Де і як повинна оприлюднюватися фінзвітність

Фінзвітність повинна оприлюднюватися:

— у повному обсязі разом з аудиторським звітом;

— на вебсторінці підприємства (підприємство повинне мати сайт/вебсторінку).

Оприлюднювати треба:

— річну фінзвітність (консолідовану річну фінзвітність);

— аудиторський звіт;

— Звіт про управління (консолідований Звіт про управління) — його зобов’язані оприлюднювати середні і великі підприємства;

— Звіт про платежі на користь держави (консолідований Звіт) — оприлюднюють підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

Відповідальність за неоприлюднення фінзвітності/непроведення аудиту

Посадовим особам підприємства загрожує адмінвідповідальність за ст. 163¹⁶ КпАП. Штраф чималий — від 17000 до 34000 грн. Штраф загрожує за те, що фінзвітність:

— не оприлюднили взагалі;

— оприлюднили з порушенням строків;

— оприлюднили без аудиторського звіту;

— оприлюднили не в повному обсязі.

Адмінпротоколи має право скласти Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (для «звичайних» підприємств). Для емітентів, цінні папери яких протягом року знаходилися у біржовому списку фондових бірж і учасників фондового органу — НКЦПФР.

Також слід пам’ятати про контроль з боку податківців. Яка відповідальність загрожує підприємству — платникові податку на прибуток за неподання податківцям проаудитованої фінзвітності?

Перше — це штрафи. Формально — штраф за п. 120.1 ПКУ (340 грн, при повторному порушенні — 1020 грн). Згідно з абз. 4 п. 46.2 ПКУ у випадку неподання проаудитованої фінзвітності податківцям застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій. Але зараз карантин і податківці цей штраф не застосовують.

Хоча варто відмітити — це триваюче податкове правопорушення, тобто штраф податківці можуть застосувати і після закінчення карантину.

Тому, як правило, вони зараз застосовують адмінштраф за ст. 163¹ КпАП (від 85 до 170 грн + судовий збір).

Але ці штрафи не дуже лякають. Куди небезпечніше інше — це можливе включення платника ПДВ до числа ризикових платників ПДВ. І як наслідок — блокування майже усіх його податкових накладних і розрахунків коригування (окрім тих, які випадають з-під моніторингу). Річ у тому, що одним із критеріїв, за якими платників уключають до чорного списку ризикових платників податку, є «неподання контролюючому органу фінзвітності за останній період згідно з п. 46.2 ПКУ».

Не все так однозначно з тим, а чи мають право податківці у разі неподання саме проаудитованої фінзвітності включити платника в число ризикових. Але можете не сумніватися, що податківці скористаються цією нормою.

І ще. Аудиторський висновок є частиною трансфертної документації. Тому якщо ви здійснюєте контрольовані операції, то теж не обійтися без аудиту фінзвітності.

Обов’язковий аудит фінзвітності

Основне правило — якщо Закон про бухоблік зобов’язує підприємство оприлюднювати фінзвітність, то й аудит фінзвітності для такого підприємства є обов’язковим. Оскільки фінзвітність підлягає оприлюдненню разом із аудиторським висновком.

І навпаки — якщо підприємство не зобов’язане оприлюднювати фінзвітність, то й аудит фінзвітності для нього необов’язковий.

При визначенні строків, в які має бути проведений аудит, — орієнтуємося на строки оприлюднення фінзвітності.

Підприємства, які становлять суспільний інтерес, повинні вибирати суб’єкта аудиторської діяльності з розділу 4 «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру САД, розміщеного на сайті Аудиторської палати України.

Усі інші аудитзобов’язані підприємства можуть обирати аудитора:

— або з розділу 3 «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності»;

— або з розділу 4 «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес».

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, повинні провести конкурс з відбору суб’єкта аудиторської діяльності. Великі підприємства повинні створити на підприємстві аудиторський комітет.

Призначають САД для обов’язкового аудиту фінзвітності — загальні збори акціонерів/загальні збори учасників. Якщо такі збори неможливо скликати — наглядова рада. Якщо вона не створена або створення її необов’язкове — виконавчий орган (тобто директор).

Звіт про управління

Разом з річною фінзвітністю за 2021 рік великі і середні підприємства зобов’язані складати і оприлюднювати ще й Звіт про управління (консолідований Звіт про управління). Його форму підприємства розробляють самостійно — нормативними документами вона не встановлена. Методичні рекомендації щодо складання такого Звіту затверджені наказом від 07.12.2018 № 982.

Малі і мікропідприємства не зобов’язані складати Звіт про управління.

Податківцям Звіт про управління не потрібен (його податківцям не подають), оскільки він не є складовою фінзвітності (102.20.02 ЗІР, лист ДФСУ від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17).

За тими ж підставами Держстат також відмахнувся від Звіту про управління. Нефінзвітний документ, який до того ж не має затвердженої форми, цьому органу абсолютно не цікавий. Проте Порядок № 419 закріплює за підприємствами, які зобов’язані подавати Звіт про управління, обов’язок оприлюднювати його разом із річною фінзвітністю.

Звіт про платежі на користь держави

Крім того, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні складати і оприлюднювати Звіт про платежі на користь держави (консолідований Звіт про платежі на користь держави).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти про платежі на користь держави щорічно, не пізніше за 1 вересня року, наступного за звітним періодом. Форми таких звітів затверджені постановою КМУ від 23.09.2020 № 858.

Заготівники деревини, що становлять суспільний інтерес, Звіт про платежі на користь держави повинні оприлюднювати разом із річною фінансовою звітністю (п. 2 Порядку № 419). Форма Звіту і порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 № 499.

Подавати ці звіти в органи ДПСУ податківці не вимагають (102.20.02 ЗІР).

Інші матеріали із "Бухгалтер 911", 2022, № 3:

• Річна фінзвітність — 2021: як подаємо?
• УПК від Мінфіну: як застосовувати критерій безнадійності при простроченні боргу понад 180 днів
• Обережно із цінами на батони та соняшникову олію!
• Закон № 1914 («податкова реформа»): нове в адмініструванні

Передплатити "Бухгалтер 911"