Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


08.02.22
8607 0 Друкувати

Податкові штрафи: відповідаємо на запитання

Зміна розмірів штрафу vs зворотна дія законів у часі.

Почнемо з прямої норми ПКУ (п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), у якій сказано, що штрафні санкції за результатами перевірок, що здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на момент прийняття рішення щодо застосування таких штрафних санкцій.

Тобто розмір штрафу береться той, що діє на момент прийняття податківцями рішення про його застосування.

Причому варто звернути увагу, що ця норма, хоч і прописана в ПКУ, але стосується й інших неподаткових штрафів, які можуть застосовувати податківці. Наприклад, тих самих штрафів щодо РРО. Побічно про це свідчить і п. 57.2 ПКУ.

Як ця норма узгоджується зі ст. 58 Конституції, де сказано, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи»?

Свого часу з приводу застосування цих норм були:

1) Рішення Конституційного суду від 09.02.99 № 1/99-рп, у якому було дано тлумачення норми ст. 58 Конституції щодо дії нормативно-правових актів у часі;

2) Інформаційний лист ВАСУ від 24.11.2011 № 2198/11/13-11, у якому в т. ч. розглядалося питання ув'язування норми ПКУ щодо застосування штрафів та ст. 58 Конституції.

Ці документи не втратили своєї актуальності й досі.

Конституційний суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що воно починається з моменту набуття чинності цим актом і припиняється зі втратою ним сили. Тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

У свою чергу, ВАСУ дійшов висновку, що щодо штрафів це означає, що:

— правомірність поведінки особи слід визначати із застосуванням законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій чи бездіяльності такої особи;

— заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке діє на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Тому робимо висновок: якщо розмір штрафу змінився, то цілком обґрунтовано, що податківці застосовують його у розмірі, який діє на момент прийняття рішення про його застосування (якщо немає іншого спеціального застереження у самому нормативно-правовому акті) (стаття «Податкові штрафи: відповідаємо на запитання»).

З недавніх пір питання, хто і як повинен вказувати ПДВ у чеку РРО/ПРРО, набуло особливої гостроти. По-перше, роздрібні торговці тютюном, на який встановлено мінімальну роздрібну ціну, в одну мить стали ПДВ-пільговиками. По-друге, тотальна фіскалізація ФОП — платників ЄП груп 2 — 4, більшість із яких є неплатниками ПДВ. Усім цікаве питання відображення ПДВ у чеку РРО/ПРРО (стаття «А» та «Б» сиділи на трубі», або ПДВ у чеку РРО»).

Чимало списів зламали податківці, доводячи, що РРО/ПРРО потрібен під час розрахунків через інтернет-банкінг. Але несподівано наприкінці минулого року «крига рушила»! А зараз фіскали навіть розмістили у ЗІР консультацію, згідно з якою РРО/ПРРО при інтернет-банкінгу може не застосовуватись (за дотримання деяких вимог) (стаття «Чи потрібен РРО/ПРРО при оплаті через Приват24?»).

Залишилися питання по 6 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!

Сергій Томашпольський, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам