Послуга в одному періоді — акт в іншому: «прибуткові» та ПДВ-наслідки

Ситуація. ТОВ на загальній системі надало послуги у грудні. Акт складено та підписано у січні. У якому місяці відображати доходи та витрати на операції? Якщо акт складено у січні, то й податкова накладна (ПН) складається у січні?

Якщо той факт, що послуги були надані у грудні, можна «відловити» під час перевірки, то безпечний варіант — переробити акт наданих послуг та скласти його у грудні (період здійснення операції). І відповідно, груднем нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. А чому краще не датувати акти наступним періодом і чим загрожує таке датування — обговоримо далі.

Отже, у нашій ситуації послуги надані в одному місяці, а акт датовано та підписано вже наступного. Більше того, цей наступний період припав навіть на наступний рік (тобто на наступний звітний період з податку на прибуток).

Слід врахувати, що якщо послуги фактично надані у грудні, то вони мають бути відображені в облікових регістрах грудня. Це випливає із ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік.

Тобто доходи від надання послуг мають бути відображені у грудні. Щодо витрат, то згідно з п. 7 НП(С)БО 16 витрати, пов'язані з наданням послуг, відображаються у тому ж звітному періоді, що й дохід, для отримання якого вони понесені. Тобто також у грудні.

І це не порожня формальність. Якщо податківці виявлять, що операція фактично відбулася у грудні, то не проґавлять можливості донарахувати доходи за грудень, посилаючись на вищенаведену норму Закону про бухоблік. З цієї ж причини, оскільки постачання послуг фактично відбулося у грудні (якщо постачання – перша подія) – захочуть бачити груднем ще й податкове зобов'язання з ПДВ.

Але ж первинний документ складено січнем? Частою помилкою є те, що дату складання первинного документа ототожнюють із датою його підписання. Справді, у бухгалтерії зараз прямо не сказано, якою датою має складатися первинний документ. Але якщо врахувати, що:

(1) первинний документ фіксує господарську операцію;

(2) господарські операції мають бути відображені в період їх здійснення,

то напрошується висновок, що первинний документ має складатись датою здійснення господарської операції.

Можна зустріти думки, що в нормативці дату складання документа не визначено, тому немає й помилки в тому, що документ буде датований іншим періодом (наприклад, датою підписання). Так, дійсно, прямого порушення законодавчої норми і не буде. Але це створює потім проблеми при відображенні такого документа в обліку. Адже, як ми вже сказали вище, незалежно від того, якою датою датовані документи, за правилами вони мають потрапити до облікових реєстрів того місяця, в якому здійснено операцію.

Знову ж таки, те, що немає підписаного документа «на руках», не означає, що можна відкладати момент визнання доходів чи витрат. Якщо на момент складання облікових регістрів за період, у якому здійснено госпоперацію, підписаний документ від контрагента не отримано, то бухгалтер має два варіанти дій:

— чекати на документ, але потім діяти в порядку виправлення помилки (доходи та витрати все одно мають бути відображені в період їх виникнення = період здійснення операції);
або скористатися п. 2.4 Положення від 24.05.95 № 88 та відображати операцію на підставі внутрішнього первинного документа («самоакту»).

Припустимо, акт, датований січнем, на послуги, фактично надані у грудні, у бухобліку ми ще можемо (і маємо) провести у грудні. Але такий акт створює проблеми і для ПДВ (якщо надання послуг – перша подія). Адже дата виникнення податкових зобов'язань із ПДВ прив'язана якраз до дати складання акта (якщо акт — перша подія). І перенести дату виписки ПН на грудень, якщо акт складено січнем, підстав немає. І що зрештою? Дохід (постачання) буде в одному періоді, а ПДВ – в іншому? Це потенційно ризикова ситуація.
Тому краще не допускати ситуації, коли операцію здійснено в одному періоді, а акт датувався наступним періодом (стаття «Послуга в одному періоді — акт в іншому: «прибуткові» та ПДВ-наслідки»).

Запитання. Якщо РРО/ПРРО та термінал (еквайринг) не з'єднані/не об'єднані між собою та покупцеві видається чек РРО/ПРРО та квитанція терміналу, чи можна так працювати? Якщо в чеку не вистачає карткових реквізитів, чим це загрожує? Спробуємо знайти відповідь (стаття «РРО/ПРРО не об'єднана з POS-терміналом: порушення? Що з чеком?»).

Деякі суб'єкти господарювання можуть з'їхати з РРО-теми, обмежившись застосуванням зареєстрованих у податківців КОРО з РК. Як при цьому заповнювати розрахункові квитанції із РК, ми вже встигли обговорити. А ось як заповнити саму КОРО, ми поговоримо прямо зараз (стаття «Торгуєте без РРО/ПРРО по КУРО з РК? Шпаргалка із заповнення КОРО»).

Залишилися питання по 8 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!

Сергій Томашпольський, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".