Платник податку на прибуток не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування: визначення балансової вартості основного засобу

Відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ зокрема, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8  та п.п. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 та п.п. 140.5.16 ПКУ).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 та п.п. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з п. 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (далі – НП(С)БО 7) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (абз. 3 п. 29 НП(С)БО 7).

Підпунктом 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації), а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено. При цьому, мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, визначені у п.п. 138.3.3 ПКУ, використовуються з урахуванням наступного:

► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом;

► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Таким чином, платник податку на прибуток, який у попередніх податкових (звітних) роках не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8  та п.п. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, зокрема, при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ПКУ, з метою нарахування податкової амортизації згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 1 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.

При цьому строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію.

Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.