Щорічна відпустка 28 днів - Мінекономіки оприлюднено проект Закону "Про працю"
Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Закону України від 21.04.2022 р. № 2215-IX “Про дерадянізацію законодавства України” Кабінетові Міністрів України доручено протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України.
Враховуючи, що трудові відносини в Україні регулюються законодавством про працю, розроблено законопроект про працю.
Прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України (далі – Кодекс) є радянським як за змістом, так і за духом та демонструє яскраво виражену домінацію регулюючої функції патерналістської держави в сфері трудових відносин, яка була притаманною для планової соціалістичної економіки, в умовах якої фактичним роботодавцем у всіх господарських відносинах виступала держава.
Чинний Кодекс формувався в умовах орієнтації на індустріальну економіку та існування системних великих підприємств, які були флагманами економіки. В нинішніх умовах коли чисельність працівників у виробничій сфері скоротилась з 2000 року більш ніж тричі, є нагальна необхідність адаптувати трудове законодавство до потреб нових відносин та нових сфер економіки, які абсорбують в собі вивільнений трудовий ресурс і сповідують іншу філософію трудових відносин.
Хоча до Кодексу неодноразово і вносилися точкові зміни, базові принципи, на яких побудоване законодавство про працю, залишалися без змін. Протягом останніх 20-ти років спроби прийняти новий Трудовий кодекс містили в собі ті самі проблеми і, зокрема, через це вони були недостатньо результативними.
Протягом тривалого часу становлення в Україні ринкової економіки чинний Кодекс не встигає за тенденціями розвитку ринку праці, серед яких потреба у врахуванні процесів глобалізації та посилення конкуренції та, як наслідок, необхідність бізнесу до оптимізації витрат, в т.ч. і на соціальну інфраструктуру, збільшення іноземного інвестування в національну економіку, суттєва зміна ставлення сторін трудових відносин до традиційних форм їх організації. При цьому не досягається одне з головних завдань державного регулювання – забезпечення гідного рівня оплати праці та недопущення бідності серед працюючих.
Характерною особливістю сучасного трудового права є те, що до нього належить значна кількість підзаконних нормативно-правових актів. Вони містять безліч норм, як нерідко вступають у суперечність з нормами актів вищої юридичною сили. Така “трудова бюрократія” суттєво ускладнює застосування трудового законодавства як для роботодавця, так і для захисту прав працівників.
Отже, Кодекс являє собою суміш правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини.
Нагальною необхідністю реформи також є імплементація до національного законодавства положень міжнародних правових документів, які є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу.
Реформування та лібералізація трудового законодавства має на меті забезпечити рівність сторін трудового договору, підвищити конкурентоспроможність бізнесу та дозволити йому вийти на нові ринки, збільшити приплив інвестицій, запровадити сучасні форми трудової зайнятості (дистанційна праця, сезонна праця, гнучкий робочий час та ін.).
Ліберальне трудове законодавство надає можливість роботодавцям легко створювати нові якісні робочі місця, підвищувати кращих працівників та платити більш високі зарплати.
Через створення рівних правил гри та надання стимулів для бізнесу, який створює офіційні робочі місця створюються умови, за яких роботодавцям та працівникам буде більш вигідно працювати за законами, ніж ховатися “в тіні”. Спрощення трудового законодавства у сфері найму, зокрема за рахунок запровадження широкого спектру трудових договорів (короткострокові, сезонні, дистанційні, учнівські, домашні працівники), сприятиме легалізації найму працівників та розширенню сфери укладення трудових договорів .
Головними принципами розробки проекту Закону України “Про працю”, стали:
- збалансування інтересів сторін трудових відносин;
- зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
- визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;
- розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;
- спрощення процедур входу-виходу працівників на ринок праці;
- стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць;
- „дебюрократизація” трудових відносин;
- дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу;
- забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності;
- оптимізація соціально-трудових гарантій та зменшення навантаження на трудові відносини;
- забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.
До проекту Закону України “Про працю” інкорпоровані норми законів України “Про оплату праці”, “Про відпустки”.
Порівняно із діючим трудовим законодавством до проекту Закону України “Про працю” додатково включено регулювання питань щодо:
- порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
- визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності;
- врегулювання гнучких форм організації праці, роботи з підсумованим обліком робочого часу, надомної, дистанційної праці та праці домашніх працівників;
- вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку;
- реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
- впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
- унормування процедури організації та проведення страйків, поширення норм колективних договорів та угод.
Серед іншого в проекті не має свята 9 травня, але святковим визначено 8 травня, та щорічна відпустка встановлена в кількості 28 днів.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Сомневающийся Sкептиk
1. Нема визначення «основне місце роботи» (якщо є, то в якій статті?). Може, вже настав час ввести саме в трудове законодавство чітке поняття для основного місця роботи? Як воно визначається, скільки можливо основних місць роботи, якими документами має підтверджуватись?
2. Не знайшов визначення поняття «сумісництво» (якщо є, то в якій статті?).
Якщо понять основного місця роботи та сумісництва немає, то навіщо тоді у п.14 ст.19 проекту згадка щодо визначення місця роботи за цим трудовим договором як основного?
3. п.1 ст. 30: "...також документи про освіту, про стан здоров'я та інші документи". Можливо, варто додати згадку про надання документів, що підтверджують статус особи з інвалідністю, що підтверджують право на надання соціальних відпусток, щодо місця проживання працівника?
4. пп.2 п.2 ст. 19: "інформація про працівника (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), місце проживання)". Щодо місця проживання працівника – яким чином роботодавець може це з'ясувати, якщо у ст. 30 про це не сказано?
Далі – пропоную пункт 2 доповнити пп. 16, в якому вказати про укладання додаткових угод до договору у випадках зміни ПІБ працівника та/або ПІБ роботодавця-фізичної особи.
5. Можливо варто згадати про Гіг-контракти (для компаній, які працюють в сфері ІТ)?
6. "Стаття 32. Зміна умов трудового договору" – про переведення вже нема мови? Чому не можна додати і прописати, зокрема, про переведення у одного й того ж роботодавця з основного місця роботи на сумісництво та навпаки?
7. п.7 ст.68 та п.5 ст.70: навіщо 2 різних тлумачення підтвердження статусу «одинокої матері/батька»?
8. п.2 ст.86: пропоную таку редакцію першого речення "Виплата заробітної плати у готівковій формі здійснюється грошовими знаками національної валюти, що перебуває в обігу, за місцем роботи...."
9. п.4 ст.86: пропоную перше речення доповнити словом "роботодавця": "Заробітна плата виплачується працівникам в робочі дні роботодавця...", тому що працівник у цей день може не перебувати на робочому місці (п
Відповісти- Сомневающийся Sкептиk
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=18d1e526-bdbe-4aec-b2e1-6041a91c0e73&title=ProektPostanoviKabinetuMinistrivUkrainiproVnesenniaZminUDodatokDoPostanoviKabinetuMinistrivUkrainiVid30-Grudnia2021-R-1433-
Интересно манипулируют на сайте Минэкономики. Когда я 03.10.2022 писал на их сайте "зауваження", то «Даний проект не підтримано» было 60 с чем-то. Сегодня цифра НЕподдерживающих чудесным образом "сократилась" до 10
Блоги 
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)
 (1).jpg?v=1710160023)