Закордонна допомога біженцям. Не задекларував — штраф 40 тис. грн або тюрма?..
Я — Лілія Ушакова, експерт журналу «Податки & бухоблік». Інтернет-мережею шириться новина: якщо отримував за кордоном іноземну допомогу, то зобов’язаний подати громадянську декларацію про майновий стан та доходи. Не подаси — отримаєш штраф десь 40 - 50 тис. грн. І це якщо повезе! А можуть ще й посадити…
Що ж, давайте проаналізуємо, де тут правда, а де трішки недоговорили 
.
Зобов’язаний чи ні?
Якщо ви (1) є резидентом України та (2) отримували протягом 2022 року іноземні доходи, то зобов’язані їх включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками 2022 року. Такі вимоги прописані в пп. 168.2.1 та 170.11.1 ПКУ.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Чому так? Бо за загальним правилом, іноземні доходи — це оподатковувані доходи. Проте, якщо перебуваючи за кордоном, ви чи ваші близькі, отримували грошову та матеріальну допомогу від іноземних держав та їх державних фондів, то зверніть увагу на п. 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ. Він дозволяє не включати до складу оподатковуваного доходу суми таких допомог, наданих фізособі або членам її сім’ї першого ступеня споріднення, які постраждали від збройної агресії рф проти України та скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.
А чи можна не подавати декларацію, якщо отримували лише таку неоподатковувану іноземну допомогу й інших підстав для подання декларації немає? Формально ні. Випадки звільнення від декларування перелічені в п. 179.2 ПКУ. Неоподатковувані доходи, отримані від осіб, які не є податковими агентами (а нерезиденти не є податковими агентами), серед них не зазначені.
Висновок: ПКУ зобов’язує фізособу-резидента задекларувати іноземні доходи, незалежно від того оподатковувані вони чи ні.
ОНОВЛЕНО 11.04.2023 р.
Увага! Очікуємо на апдейт! 11.04.2023 ВРУ прийняла у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно (далі — закон про майно). До чого тут нерухоме майно, якщо говоримо про закордонну допомогу? Ой, та яка різниця нашим законотворцям, як той закон називається, якщо потрібно швиденько проштовхнути зміни.
Що хочуть покращити? Пункт 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ, який виводить з-під оподаткування закордонну допомогу біженцям (див. вище) буде доповнено трьома новими абзацами. В результаті отримаємо таке.
1. Фізособи, які скористалася в іноземній державі правом на тимчасовий захист та отримували закордонну допомогу, що не оподатковується на підставі п. 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ, матимуть право не подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2022 та 2023 роки за умови, що у них відсутні інші причини для її подання.
Тобто, якщо ви протягом 2022 року отримували, наприклад, зарплату від українських роботодавців та неоподатковувану закордонну допомогу або тільки таку допомогу, то маєте право не подавати податкову декларацію фізособи за такий рік.
Інша справа, якщо в 2022 році вам надавалися доходи з України, отримання яких зобов’язує подати декларацію про доходи, та/або іноземні доходи, які оподатковуються в Україні. В такому випадку, якщо ви залишились резидентом України, то виникає обов’язок задекларувати всі доходи 2022 року, як оподатковувані, так і неоподатковувані, зокрема й закордонну допомогу біженця.
Приклад — особа на початку 2022 року виїхала за кордон. Отримувала там неоподатковувану допомогу + працювала на українського та іноземного роботодавців. Якщо така особа не втратила статус резидента України, то вона повинна подати декларацію про майновий стан та доходи за 2022 рік.
2. Закон про майно, про який говоримо, ще навіть не підписаний Президентом, а фініш кампанії з декларування не за горами! А що, як затягнуть з підписанням/опублікуванням?
Підстав для паніки немає. Змінами передбачено, що навіть якщо якимось дивом податкова винесе податкове повідомлення-рішення за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з допомогою біженцям, у випадках, коли декларацію можна було не подавати, то таке податкове повідомлення-рішення вважатиметься скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності законом про майно.
Ба більше. Подати декларацію у випадку, коли закон про майно звільняє від такого обов’язку, не дуже гарна ідея. Чому? Бо податківці можуть попросити документи, які підтверджують, що зазначена сума допомоги є саме такою, що не оподатковується на підставі п. 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ. І якщо у вас їх немає, можуть виникнути проблеми на порожньому місяці.
Як швидко?
В загальному випадку декларацію про майновий стан та доходи за 2022 рік слід подати не пізніше 1 травня 2023 року.
Виключення з цього правила передбачено для осіб, які отримували іноземні доходи, що були там оподатковані, та бажають скористатися міжнародними договорами щодо уникнення подвійного оподаткування. Якщо у таких осіб відсутні підтверджуючі документи щодо суми іноземного доходу та суми сплаченого податку в іноземній юрисдикції, то вони мають подати до податкової заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня 2023 року.
Так що там зі штрафом за неподання?
Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 51 до 136 грн (ст. 1641 КпАП).
Крім того податківці погрожують штрафом згідно з п. 120.1 ПКУ в розмірі 340 грн (див. роз’яснення ДПСУ в категорії 103.28 БЗ)
Ні, ну це не серйозно, — скажете ви. Обіцяли ж 40 тисяч та тюрму?
Що ж, коли мова заходить про тюрму, потрібно піднімати Кримінальний кодекс України (далі — ККУ). Листаємо його й… знаходимо! Ось вона — ст. 3363 ККУ. В ній зазначено, що умисне неподання суб'єктом декларування декларації карається:
— штрафом від 42500 до 51000 грн або
— громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або
— обмеженням волі на строк до двох років, або
— позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Проте є один суттєвий нюанс про який мовчать ті, хто лякає. В наведеній ст. 3663 ККУ під суб'єктами декларування розуміються особи, які відповідно до чч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Підсумуємо. За неподання декларації звичайній фізособі світить максимум 136 грн + 340 грн.
Якщо вирішуєте не подавати
Я не закликаю порушувати податкове законодавство. Звісно, якщо ви залишилися резидентом України, то іноземні доходи слід задекларувати. Про те, хто є резидентом, див. у статті «Резидентський статус фізособи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 19.
Але, якщо все ж таки думаєте подавати чи ні ту декларацію, то врахуйте наступне.
Якщо ви протягом 2022 року отримували:
варіант 1 — виключно доходи з України від податкових агентів, отримання яких зобов’язує подати декларацію, та неоподатковувану допомогу від іноземних держав і їх державних фондів або ж тільки таку неоподатковувану допомогу.
В такому випадку у вас виникає обов’язок подати декларацію (знову ж таки за умови збереження резиденства). Підстава — ви отримували іноземний дохід, який підлягає декларуванню.
Якщо ж декларацію не подати, то максимум, що може загрожувати — штрафи 136 грн + 340 грн. та й то, за умови, що ви зацікавите податківців і вони вирішать заморочитися з цими штрафами;
варіант 2 — доходи з України, отримання яких зобов’язує подати декларацію про доходи, та/або іноземні доходи, які оподатковуються в Україні.
Наприклад, фізособа-біженець протягом 2022 року отримувала з України доходи від надання в оренду звичайним фізособам майна та/або нецільову благодійну допомогу в сумі, що перевищує неоподатковувану межу, та/або інвестдохід чи їй тут простили борг (кредит) в сумі, що перевищує неоподатковану межу. Крім того вона працювала за кордоном й отримувала зарплату, з якої сплачувала там податки, та/або допомогу біженцям. В такому випадку, якщо ця фізособа залишається резидентом України, у неї виникає обов’язок задекларувати ці доходи.
Якщо забити на річну податкову декларацію, а податківці накопають, що її слід було подати, то тут також можливі штрафи за неподання декларації — 136 грн + 340 грн. Але це не все. Головна проблема з варіантом 2 — донарахування податкового зобов’язання та фінштрафи у розмірі 10 %, або 25 %, або 50 % суми донарахованого податкового зобов’язання, (див. пп. 123.1, 123.2, 123.3 ПКУ, роз’яснення в категорії 103.24 БЗ).
Якщо подаєте
Якщо подаєте декларацію, то повинні задекларувати всі доходи, отримані протягом 2022 року, як оподатковувані, так і ні. Тобто неоподатковувана іноземна допомога від іноземних держав та їх державних фондів також повинна бути в ній зазначена. Причому вказують її в загальній сумі іноземних доходів, проте ПДФО та ВЗ з суми такої допомоги не розраховують.
Увага! Якщо декларуєте цю допомогу, то у вас повинні бути в наявності документи, що підтверджують, що вона є саме неоподатковуваною відповідно до п. 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ.
- Декларація
- ,
- Матеріальна допомога
- ,
- ПДФО
- ,
- Відповідальність
- ,
- Звітність
- ,
- Штрафи
- ,
- Воєнний стан
- ,
- Наталия
Елена, я понимаю, что выдохнули ,но давайте по пунктам: 1,2,3) Никто никому ничего не должен-ни в Украине,ни за рубежом. Знать законы-Ваша обязанность. В Европе понимаешь это как нигде. Скотство конечно ,что ни после 2 писем европ.бизнесасоциации Украины властям- ни ответа ,ни привета за два года . Там еще общество адвокатов разродилось вебинаром в начале апреля с представителем ДПС- печальная была картина. Сразу понимаешь,что люди- небольшая ценность для властей,скорее дойная корова,которая еще не подохла. 4) Ну тут Вы забыли или не знали, что Верховная зрада приняла закон 2911-ІХ, и с 27 марта 2023 он находится на подписи у президента. А он дает права налоговой все счета иметь и проверять. Мы же движемся в Евросоюз, а там так шпулять денюжку на карточки Привата, как у нас любят- ни ни ни...И обмен между странами инфой ускорится. Отмывание денег и т.д.- ну к этому мы уже несколько лет принимаем разные Законы,бестолку для главных игроков пока. Так что подумайте о том,что .где и как было. 5) До тех пор пока вся страна старается не платить, не сдавать , оптимизировать и т.д.- ну что толку писать про отдельную область. А в других городах-белые и пушистые? Совок в душах как рулил,так и рулит, а в нем помните- где работаешь,то и имеешь. Так что прислушатся к Лилии не грех. А решение,что делать - это личное. В моем окружении меня уже засыпали задачами и работами по этому вопросу. Народ сознательный,радуюсь
- Елена
– с 1 апреля 2011 года – для налоговой накладной, сумма НДС в которой составляет более 500 тыс. грн.;
– с 1 июля 2011 года – для налоговой накладной, сумма НДС в которой составляет более 100 тыс. грн.;
– с 1 января 2012 года – для налоговой накладной, сумма НДС в которой составляет более 10 тыс. грн. С 2015 же года обязательной регистрации будут подлежат все налоговые накладные, независимо от указанной в них суммы НДС. Відповісти
