Індексація-2022: чи зберігати в 2023 році?

Мінекономіки.

В листі, що коментується, відомство зазначило, що станом на грудень 2022 року різні категорії працівників отримували певні суми індексації. Тож, на думку Мінекономіки, протягом 2023 року за такими працівниками має зберігатися сума індексації заробітної плати, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону про індексацію).

Що ж, дуже цікавий висновок, особливо враховуючи те, що індексація «прив’язана» не до працівника, а до посади, яку він займає. Саме тому у період дії Закону про індексацію у разі переведення працівника на іншу посаду індексація не зберігалася. Допускаємо, що про такі тонкощі Мінекономіки не знає. А ось Мінсоцполітики знати повинно. Адже саме це відомство «рулить» індексацією та наділено правом надавати роз’яснення щодо застосування Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Мінсоцполітики.

У своєму листі Мінсоцполітики не дає прямої відповіді щодо необхідності виплачувати працівникам індексацію протягом 2023 року, якщо право на неї виникло раніше. Міністерство лише зазначає, що підтримує Мінекономіки, проте має ще якийсь лист від Мінфіну, в якому зазначено, що на 2023 рік зупинено дію Закону про індексацію.

Що робити?

Почнемо з того, що з листа Мінекономіки можна зробити висновок, що відомство говорить про збереження сум індексації, які склалися у грудні 2022 року. Це може бути поточна індексація (див. статтю «Індексуємо зарплату за грудень 2022 року» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93) та/або індексація-різниця.

Якщо в грудні 2022 року у працівника право на поточну індексацію не виникло і він не мав індексації-різниці, то можна видихнути.

Добре, а якщо індексація була? Наприклад, у працівника у грудні 2022 року базовим місяцем був січень 2022 року. Грудень 2022 року відпрацьовано ним повністю на умовах повної зайнятості. Сума поточної індексації за грудень — 542,17 грн. Тоді, на думку Мінекономіки, роботодавець такого працівника повинен цю суму (542,17 грн) виплачувати йому кожен місяць 2023 року. Причому формально ця збережена індексація повинна виплачуватися у незмінній сумі незалежно від того, відпрацював працівник відповідний місяць 2023 року чи ні. Річ у тім, що обчислення суми індексації пропорційно відпрацьованому часу/зайнятості передбачено Порядком № 1078, а він не працює. Визначати свої умови розрахунку сум індексації для випадку її збереження протягом 2023 року законодавець роботодавця не уповноважував.

Незрозуміла ситуація й із випадком, коли працівник протягом 2022 року не працював, у зв’язку з чим не отримував індексацію, а приступив до роботи у 2023 році. Чи потрібно за ним визначати суму грудневої індексації й виплачувати в місяцях 2023 року?

А ще працівник міг працювати у 2022 році на умовах неповного робочого часу й отримувати індексацію пропорційно зайнятості, а в 2023 перейти на повну зайнятість. Яку суму індексації йому зберігати та платити у 2023 році?

Знову таки, як бути з переведенням працівника на іншу посаду та індексацією?

Що роботи з працівниками-новачками? Адже індексація «прив’язана» до посади!

То може краще підняти зараз зарплату, щоб здихатися сум індексації, що, на думку Мінекономіки, повинні зберігатися? Підняти-то зарплату можна, але таке підняття не вирішить проблему. Чому? Бо Закон про індексацію та Порядок № 1078 не працюють, тож скористатися їх нормами, щоб обнулити індексацію, не вийде.

Резюме.

Запитань багато, а відповідей на них немає. Якщо вже Мінекономіки та Мінсоцполітики хочуть збереження індексації, то було б добре, якби вони пояснили на цифрах, як вони бачать оте збереження.

Думка редакції.

На нашу думку, роботодавець не повинен нараховувати та виплачувати працівникам індексацію протягом 2023 року. Проведення такої виплати не передбачено законодавством. Зупинено дію Закону про індексацію, «заморозився» й Порядок № 1078, який затверджено з метою реалізації зазначеного Закону. Відсутній механізм обчислення збережених сум індексації у разі її виплати протягом 2023 року.

А як же ч. 1 ст. 58 Конституції України, про яку говорить Мінекономіки? Так, це основний аргумент відомства. Причому його міністерство використовувало одночасно і для того, щоб обґрунтувати, чому не потрібно продовжувати зберігати за мобілізованими працівниками середній заробіток після 19.07.2022, якщо до цієї дати він зберігався (див. коментар Мінекономіки від 01.08.2022), і для того, чому слід продовжувати зберігати та виплачувати у 2023 році індексацію зарплати, якщо працівник мав на неї право в грудні 2022 року (див. лист, що коментується).

Правда, схожі ситуації? То чому ж різні висновки у Мінекономіки?

Дивимося ч. 1 ст. 58 Конституції України. В ній зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Іншими словами, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1-рп/99).

Збереження та виплата протягом 2023 року сум індексації, що склалися в грудні 2022 року, не передбачено законодавством. У свою чергу, листи Мінекономіки та Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами.