Гетманцев підтримує зниження податків, але є умови

Українські Новини взяли інтерв’ю у голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцева стосовно багатьох резонансних тем, зокрема про повернення до довоєнних податків, підняття мінімальної заробітної плати, зміни керівництва фіскальних регуляторів, а також роль МВФ у кредитуванні України. Також у розмові ми відверто обговорили фінансові можливості країни-агресора Росії для продовження війни з нами.

Наскільки ймовірним є ухвалення до 1 липня закону про повернення до довоєнних податків?

Напевне, це не вдасться зробити до 1 липня, бо нам треба не тільки ухвалити, а також щоб документ підписав Президент та оприлюднили (для набуття чинності). Я особисто подав поправку про набуття чинності цього закону з 1 серпня. А вже до цієї дати, на мою думку, встигнемо.

Чи буде перехід ФОП автоматичним чи треба буде щось їм подавати?

Я пропоную, щоб кожна особа (не важливо ФОП або ні), яка перебуває на 2%, може подати заяву про перехід на будь-яку систему. Це може бути або спрощена, або звичайна система оподаткування. Якщо підприємець не подає заяву, тоді він залишається на третій групі єдиного податку (на 5%) до того моменту, поки не перевищить ліміт. Тобто за звичайними правилами. При цьому ліміт обраховується з моменту набуття чинності законом без врахування попередніх обсягів продажів. Якщо буде перевищено встановлений ліміт для третьої групи, то такий суб’єкт господарювання переходить з третьої групи єдиного податку на звичайне оподаткування.

Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що волонтерка, яка офіційно передається ЗСУ, не обкладатиметься податком. Є більша частина, яка подається неофіційно. З одного боку, можуть бути зловживання, з іншого – це все одно кошти на армію. Що важливіше – отримати більше податків чи не втратити цю волонтерку?

Це неправильна альтернатива. Ми чітко, послідовно і дуже відверто говоримо про те, що звільняємо від оподаткування будь-яку волонтерську допомогу. Я є автором таких законів, які абсолютно підтримуються Марченком. Закони були розроблені у 2022 році за рекомендаціями волонтерів. Вони були ухвалені у 2022 році і зараз усі діють. Ми навіть дали можливість набути статусу волонтера заднім числом, зважаючи на події 2022 року. Оцей скандал у ЗМІ про введення нових податків на волонтерів "від лукавого". Немає і не було ні в кого наміру вводити такий новий податок. Це був звичайний фейсбучний "хайп" на рівному місці, який, до речі, шкодить нашій єдності, і я не розумію його витоків.

Ми розробили спільно з волонтерами дуже простий спосіб відмежування волонтерів від "неволонтерів". Віддалена автоматична реєстрація, яка є дуже простою. Той, хто набув статусу, звільняється від будь-чого. Дуже важливо для самих волонтерів відмежувати їх від шахраїв, які вдають з себе волонтерів. Це для них принципова позиція, тому що такі шахраї дискредитують волонтерську діяльність і ставлять під сумнів взагалі роботу волонтерів. Тому чинний механізм необхідний і він працює. Головний недолік у всій цій роботі з волонтерами, з чим я погоджують, був зі сторони Кабінету Міністрів, який не переглянув свою постанову 2016 року, де був застарілий перелік товарів для волонтерської діяльності. Але це вже зроблено, помилки виправлені.

Мінекономіки пропонує підняти мінімальну зарплату. Чи є у вас статистика, скільки людей працює на мінімалці? Скільки з них працює у держсекторі, скільки – у приватному?

Очевидно, що мінімальна заробітна плата у розмірі 6,7 тис. гривень відстає від інфляції і треба її поступово осучаснювати. Можливо, і у 2024 році. Це питання, яке можна обговорити. З іншого боку, пропозиції ще немає на рівні розрахунків. Це виключно ідея, тому будемо ухвалювати рішення, коли отримаємо від Мінекономіки та Мінфіну розрахунки. Важливо для всіх відійти від практики прийняття інтуїтивних рішень.

Наскільки збільшаться у гривні відрахування до державного бюджету із підняттям мінімалки?

Підняття мінімалки підвищує витрати на виплату зарплати бюджетникам разом з нарахуваннями, але й також збільшує податки на зарплати, і ці суми один одного більш-менш врівноважують. Насправді ефект на економіку і податки є більш складним, бо це рішення впливає на споживання, інфляцію, зайнятість, фінансові результати бізнесу та інші показники.  Тому повторюсь – будь-які пропозиції щодо показника мінімальної зарплати і першого тарифного окладу робітників, оплата праці яких здійснюється за єдиною тарифною сіткою, мають бути підкріплені детальними узгодженими розрахунками Мінфіну та Мінекономіки, а також Мінсоцполітики, який здійснює розрахунок фактичного рівня прожиткового мінімуму. Підняття мінімальної зарплати – це завжди баланс між соціальним захистом робітників і можливостями економіки, бізнесу.

Чи потрібно підняти прожитковий мінімум до мінімальної зарплати? Чи піднімуться пенсії та інші соціальні виплати, які залежать до мінімалки?

У нас є декілька прожиткових мінімумів. Є – для дітей, є для дітей старшого віку. Є – для непрацездатних (він же є мінімальною пенсією). У Вашому питанні йдеться, як я розумію, про прожитковий мінімум для працездатних осіб. До війни ми підтримували мінімальну зарплату на рівні трохи вищому за фактичний прожитковий мінімум для працездатних, зараз це співвідношення нижче.

Взагалі я вважаю, що повинен бути єдиний стандарт, а не прожитковий мінімум для бюджету і одночасно фактичний прожитковий мінімум, які відрізняються щонайменше у два рази. Це зрозуміло, тут не треба бути економістом, щоб розуміти, що одна цифра – це і справедливо, і просто, а також зрозуміло. Питання виключно у спроможності бюджету. Основна різниця виникла після першої війни з росією і кризи 2014-2015 років, а зараз трохи поглибилась. Її подолання визначається нашими фінансовими спроможностями щодо соціальних виплат.

Тобто бюджет цього не потягне?

На даний момент немає точно таких можливостей, адже мова йде про колосальні суми. У нас поточні виплати на соціалку – соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, культуру і спорт – складаютьблизько 30% зведеного бюджету. Це 80 млрд. грн. на місяць. Після безпеки і оборони це найбільша стаття видатків бюджету. Якщо ми з 2,7 тис. гривень піднімемо прожитковий мінімум, наприклад, у 2-2,5 рази, то ми не витягнемо цього фізично.

І треба пам’ятати одну дуже важливу річ. Більшість соціальних видатків зараз здійснюється за рахунок допомоги, яка виділяється нашими іноземними партнерами. Тому ми у цьому питанні повинні рахуватись з їх думкою.

Реальний курс гривні дуже близький до офіційного. Нині скоротилася валютна виручка. Ваш прогноз на осінь. Чи очікуєте на девальвацію?

Останнім часом ми бачимо зміцнення готівкового курсу долара до гривні. Різниця між офіційним курсом і готівковим курсом минулого року була 10-15%, а на сьогодні різниця – 2%. Ми бачимо, що гривня зміцнюється і це пояснюється кількома факторами. Перший – рішення, які були ухвалені у 2022 році НБУ і урядом, наприклад, відновлення оподаткування імпорту, скасування постанови про перелік товарів критичного імпорту, спеціальні депозитні продукти для населення і деякі інші. Діють валютні обмеження, в меншому обсязі, але продовжують діяти. У нас залишається достатньо жорстка політика НБУ "дорогих грошей", тобто облікова ставка Нацбанку достатньо висока. Третє, це те, що ми отримуємо безпрецедентно високу допомогу від партнерів. Вже отримали 52 млрд доларів з початку війни у вигляді пільгових кредитів і грантів. До повномасштабного вторгнення 3 млрд доларів було вже перемогою, зараз у нас безперечно допомога дуже велика. Ця допомога впливає напрофіцит платіжного балансу і збільшення міжнародних резервів до рекордного з 2011 рівня. Все це разом впливає на здатність НБУ підтримувати фіксований курс і покращує очікування.

Щодо падіння експортної виручки, то через ембарго у поставках частини аграрної продукції до сусідніх країн ЄС і штучні перешкоди у роботі зернового коридору, певне падіння експорту в останні місяці мало місце. Більше того, зважаючи на невизначені подальші перспективи зернового коридору, можливим є і подальше зменшення експортної виручки. Разом з тим, зменшення експортної виручки збалансовувалось скороченням імпорту, який ми бачимо. Наприклад, щодо закордонних витрат українців, які вимушено поїхали з України, і скорочення дефіциту торгівлі послугами. Знову ж таки велику роль для збалансування грає ритмічне надходження фінансування від партнерів. Отже, жодної катастрофи немає. Я ніколи не прорікаю курс, але, зважаючи на всі обставини, які я сказав, я не бачу підстав до кінця року щодо суттєвого просідання готівкового курсу гривні. Але звісно певні коливання можуть бути. До речі останні очікування населення і фінансових аналітиків щодо курсу, які міряє Нацбанк, на найближчий рік були у межах до 40 грн/дол.

За період, поки Рада намагалася проголосувати націоналізацію Альфа-банку, чи не встигли з нього вивести гроші? Чи не змінилася ситуація з нормативами банку за цей період?

Ні, гроші ніякі не вивели. Національний банк дуже прискіпливо ставиться до контролю, виконання своєї функції регулятора, тому там ніхто нічого не вивів. Єдине, що затримка була пов’язана дійсно подекуди з протидією ухвалення цього рішення у залі. Дві опозиційні фракції проголосували проти, але вдалося переконати і закон ухвалено. Вкладники жодних наслідків не відчують, взагалі ніхто не відчує жодних наслідків, бо націоналізація банку – це зміна власника з підсанкційного приватного на державного. Зміна власника банку не тягне за собою зменшення капіталу чи якісь фінансові наслідки. Держава, в особі наглядової ради, буде досить чітко виконувати свої обов’язки як власник, так само як щодо інших національних банків.

Яким буде навантаження на державу у зв'язку із націоналізацією?

Навантаження на державу може бути у випадку докапіталізації, яка можлива у випадку різкого відтоку депозитів, недостатності резервів на покриття кредитних ризиків і як наслідок втрати капіталу. Ми не бачимо зараз критичних проблем з банком: у 2023 році він є прибутковим, ліквідним, виконує нормативи адекватності капіталу. Все під контролем.

Закон про страхування воєнних ризиків. Який ефект від нього очікується. Наскільки спростить торгівлю і що ми матимемо від цього закону?

Основною перешкодою для введення інвестицій в Україну сьогодні є воєнні ризики. Це основна перешкода. Вона зрозуміла і досить істотна. Наше завдання – зняти цю перешкоду. Уряд веде перемовини з кількома міжнародними організаціями щодо програм страхувань воєнно-політичних ризиків. MIGA (відома міжнародна фінансова структура, яка здійснює таке страхування), ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) дають відповідні програми. Такі ж самі програми дають уряди іноземних держав, але всі ці програми діють виключно для іноземних інвесторів. Ідея законопроєкту про страхування воєнних ризиків полягає в тому, аби дати нашим резидентам страхувати військові ризики. Ми хочемо, щоб інвестування відбувалося як із-за кордону, так і зсередини нашої держави.

Дуже складно передбачити – яким буде ефект в грошах. Це буде залежати від програми і її обсягу, тобто який обсяг надасть бюджет на наступний рік для такого страхування. Це залежить від ситуації на фронті. Військові ризики – військовими ризиками, але ситуація, не приведи Боже, може бути такою, що навіть страхування не буде братися до уваги. Різні є обставини, які можуть вплинути на кінцеві цифри як результат цієї програми. На сьогодні ми говоримо тільки про можливість, аби Експортно-кредитна агенція мала можливість страхувати військово-політичні ризики для наших резидентів.

У нас досягнуто попередньої угоди про перегляд програми з МВФ. Там у структурних маяках немає 10-10-10. Чи означає, що запровадження такої ідеї не буде і не на часі? Ви вважаєте введення такої ідеї недоречним, а заступник керівника ОП Ростислав Шурма хоче запровадити цю історію. Більше того, цю ідею нещодавно підтримав навіть Президент.

Я вже багато разів відповідав на це питання. Давайте ще раз. Ідея про зниження податків прекрасна сама по собі. Не хочу вас шокувати, але я теж не отримую задоволення від сплати податків і необхідності як голови профільного комітету бути «фронтменом» непопулярних податкових ініціатив. Тому і Президент, і я, і Ростислав Шурма – всі підтримують ідею зменшення оподаткування. Однак, для того аби ідея стала реальністю, принаймні на папері – обрахованим концептом, - її треба покласти на закони математики, прорахувати позитивні та негативні наслідки. До сих пір цього не зроблено, що і не дозволяє обговорювати ідею не концептуально, а фахово. Про це чітко сказав Президент, зазначивши, що під час війни у нас просто немає для цього можливостей, а після війни ми обов'язково зробимо податкову реформу, яка буде взірцем для всього світу, але знову ж таки за погодженням із партнерами. Наш Президент – візіонер і людина, яка здатна створити диво, що він неодноразово доводив. Переконаний, що вдасться і цього разу. Водночас, на мою думку, яка не є безперечно остаточною, диво нашої нової податкової системи формується на базі діджиталізації всіх податкових процедур і антикору в податковій – це все те, що ми вже робимо щодня, не очікуючи кінця війни. Переконаний, що прозора, швидка, цифрова податкова – це чесність взаємовідносин людини і держави, новий високий стандарт якої ми можемо показати всьому світу.

Чи справді запозичення від МВФ стали дорожчими?

Так, це правда, але ми повинні розуміти у цьому контексті, що раніше вартість кредитів від МВФ перевищувала приблизно 1% річних. На сьогодні – це 4,8%, і це той відсоток, який формується за правилами самого МВФ. Він формується, враховуючи спеціальні права запозичень – це кошик з п’яти валют: долар, євро, юань, єна і фунт стерлінгів. Уряди цих країн (емітенти цих валют) випускають тримісячні облігації внутрішньої державної позики. Середній відсоток за цими облігаціями і є тим відсотком, за яким МВФ видає свої кредити. Тобто у всьому світі піднявся цей відсоток і відповідно піднявся відсоток у МВФ автоматично. Там формула, це не політичне рішення. Не зважаючи на те, що вартість кредиту зросла, це все одно одні з найдешевших кредитних коштів у світі. Ми не маємо можливості запозичити ці гроші на рівні якихось приватних чи публічних розміщень. Власне той відсоток, який ми будемо оплачувати за цим кредитом, є помірним з урахуванням подорожчання грошей у світі.

Яка роль МВФ у кредитуванні?

Ми з вами повинні зрозуміти, що МВФ порівняно з іншими нашими позичальниками дає невеликі гроші. Ми зараз запозичили близько 52 млрд. доларів з початку війни, з яких у МВФ – 5,4 млрд. доларів, серед них 2,9 млрд. доларів ми повернули. Програма з МВФ на 15,6 млрд. доларів на 4 роки. Порівняно з загальною програмою вона відносно невелика. Загалом уряди G7 і ЄС взяли на себе зобов’язання надати нам за 4 роки 115 млрд. доларів. Програма МВФ входить до цієї великої програми. Важливість МВФ в тому, що він виступає фасилітатором та створює загальну рамку для всієї програми на 115 млрд. доларів. Саме МВФ є тим показником, який говорить – "так, ми продовжуємо цю програму" чи "ні", бо у МВФ входять всі ці країни і він має достатньо компетенції для того, щоб ставити діагноз нашій економіці і публічним фінансам. МВФ взяв на себе зобов’язання координувати надання цієї допомоги сумою 115 млрд. доларів. Також МВФ фасилітатором у тому, щоб реструктуризувати нашу публічну заборгованість та допомогти з приватною заборгованістю на більш пізній період часу. Вже є певні домовленості в минулому і будуть у майбутньому. Отже, програму з МВФ і все, що там написано, ми не те, щоб не повинні недооцінювати, а це взагалі дороговказ, який ми повинні пройти чітко без будь-яких збоїв і, виконавши ці програми, забезпечити найголовніше у цій війні після стійкості нашої армії – фінансову стійкість. Якщо ми цього не зробимо… Не приведи Боже, я навіть не хочу думати про те, що буде... Програма МВФ разом із загальним пакетом підтримки на 115 млрд. дол. немає жодної альтернативи і є нашим принциповим дороговказом. Збереження макрофінансової стійкості є підґрунтям для швидкого відновлення і реалізації масштабного Плана відбудови після війни.   

Чи скоро буде новий глава Бюро економічної безпеки, що ви знаєте? Які Ви бачите кандидатури на БЕБ?

Жодного слова по персоналіям, нікого не бачу, вважаю, що має бути проведений відкритий конкурс і перезавантаження самого БЕБ.

Так по закону можна і без конкурсу у воєнний час.

Для того, щоб ми отримали дієвий орган, ми повинні призначити людину, яка мала б політичний карт-бланш, була легітимною і не залежала від незаконного політичного впливу і робила свою справу. Ми повинні провести відкритий конкурс, дати людині можливість працювати і робити свою справу.

А коли вже треба проводити конкурс?

Я думаю, що це можна зробити до кінця року.

Що потрібно покращити у БЕБ?

Один із головних аспектів  - перезавантаження з точки зору нового кадрового потенціалу. Конкретна проблема в БЕБ – податкові міліціонери, які мають певний негативний досвід роботи в Податковій міліції, з яких і сформований склад БЕБ. Фактично реформа БЕБ перетворилася у зміну вивіски, через що ми наполягаємо на переатестації і на відкритому конкурсі, адже треба зробити те, що закладалося у законопроект спочатку – новий орган на нових засадах. За прикладом НАБУ. Є багато питань до роботи НАБУ, але точно менше, аніж до будь-якого іншого правоохоронного органу. Ми повинні піти тим самим шляхом.

У нас фіскальні регулятори зараз без керівництва, а з виконуючими обов’язки. Як оцінюєте їхню роботу? Чому досі немає призначеного керівництва у цих органах? 

Якщо ви побачите структуру управління у ДПС, то там принципове рішення було уряду про призначення людей на виконання обов’язків. Людина, яка саме в.о., її легко змінити і ви бачите як легко змінюється керівництво ДПС будь-якого регіону – Суми, Рівне та Львів. Це принципова позиція, яка полягає у тому, що чиновник виконує обов’язки якійсь тривалий час і має довести, що ти відповідаєш посаді, після чого тебе призначають на постійне.

Щодо керівництва самого ДПС, я вважаю, що потрібно провести такий самий прозорий відкритий конкурс. Стосовно Митниці аналогічно. Люди, які виконують обов’язки керівництва ДПС і Митниці, можуть довести, що вони гідні того, аби пройти цей конкурс, бо насправді не так багато людей, які можуть в цій країні пишатися тим, що своїми руками зупинили систему скруток. Повністю зупинили систему скруток. Це вперше в історії України. Небагато-хто може пишатись, що закрив "Жовті Води", наприклад, чи ще декілька нелегальних фабрик з виробництва алкоголю чи тютюну.

Я відверто задоволений результатами, які є в ДПС, хоча роботи ще дуже і дуже багато попереду, але це точно не можна порівняти з цією вакханалією, яка відбувається на Митниці, де мені зовсім не зрозуміла ситуація. Ми проголосували у першому читанні законопроект про перезавантаженні Митниці, але, мені здається, що Кабмін паралельно міг би теж саме зробити – відкритий конкурс, призначити людей, які могли б бути достойні цього і припинити цей безлад. Там величезний потенціал надходжень до бюджету.

А чому досі не призначають?

Мені важко відповісти на це запитання. Його треба задавати міністру фінансів і прем’єру. Я вважаю, що підстави для того, щоб провести відкритий конкурс, перезавантажити митницю всі для цього є. 

Наскільки за період війни зросла тіньова економіка: паливний ринок, тютюновий, зарплатний і алкогольний?

У нас істотно збільшився тютюновий ринок, особливо у першій половині 2022 року. Зараз він зменшується, але не такими темпами як збільшився. "Вирізаються" цілі заводи, підпільні цехи. Ми маємо інформацію про приблизно 10 підпільних цехів. Ми маємо величезну роздрібну мережу, яка реалізує тютюн і горілку. Хочу відмітити позитивну роботу в травні – червні Нацполу щодо припинення нелегального ринку тютюну та горілки. У нас зростають легальні виторги по тютюну – квітень до травня плюс 15%, січень до травня – плюс 26%. У травні тінь зменшилася до 16% (з більш ніж 20% на початок року). Вочевидь податкова змогла опертися у роботі на Нацпол, а міністр Ігор Клименко активно включився в боротьбу з тінню. Якщо так піде далі – переконаний, що ми проблему вирішимо. Хоча безперечно, хотілося б, що більш активним був БЕБ, але там ми складну ситуацію вже обговорювали.

А по зарплатам? Чи більше стало "конвертів"?

Ні. Я думаю, що цей показник як був високим, так і залишився.

До війни у вас був план, щоб з цим показником боротися, а саме зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. Ця ідея досі є?

Ця ідея дискутується з Мінфіном і МВФ. Зважаючи на те, що я говорив у минулих питаннях, ми дуже обмежені у своїх рішеннях у сфері фінансів, я про це відверто говорю, які не погоджені з партнерами. Тому мій концепт полягає у тому, що ми повинні запровадити реформу оподаткування доходів, об’єднавши три податки і зменшивши ставку і одночасно покращивши адміністрування. Колеги вважають, що достатньо покращити адміністрування, тому ми перебуваємо ще у дискусії, зараз розробляється стратегія доходів до 2030 року і подивимося чи буде це, чи не буде.

Я пам’ятаю ви казали, що "25% платити або 0%, все одно виберуть друге". У нас пропонується збільшення мінімальної зарплати, враховуючи тіньовий ринок оплати праці, деякі критикують, що це рішення для того, щоб обтяжити бізнес, щоб він більше платив податків, тому що він часто платить офіційно мінімалку. А рішення наче зроблено для більших відрахувань у бюджет.

Не можна все сприймати лише через призму податків. Очевидно, що мінімальна зарплата – це не лише податки, а й справедливість тим людям, які отримують, на жаль, доволі невисокі зарплати: бібліотекарам, педагогам, медикам та загалом бюджетникам, працівникам підприємств, які прив'язані до мінімалки або тарифної сітки. Якщо говорити про бізнес, то, звичайно, детінізація має бути, і ми розуміємо, що в переважній більшості випадків у бізнесів ті люди, які нібито отримують мінімалку, отримують більше, проте платять податки саме з мінімалки, тому це комплексне рішення. Важливо відзначити те, що будь-які кардинальні зміни (крім таких як зміна мінімальної зарплати) щодо регулювання оплати праці можуть бути в післявоєнний час. Ми точно не зможемо стати членами ЄС, маючи такі широкі можливості для ухилення оподаткування з прибуткових податків, у процесі вступу ми маємо якщо не відмовитися від цих практик, то суттєво їх мінімізувати. З іншого боку, ми, навряд чи маємо це робити у воєнний час, бо під час нього надто важливі ці зарплати, які сплачуються навіть нехай і з певним ухиленням податку. Не моя фраза точно (сміється), але на воєнний час ми нічого не робитимемо, це просто необґрунтовано та непорядно. 

Я вважаю, що людям треба правдиво говорити з ким у нас війна і які можливості. Чи довго вистачить у Росії фінансових можливостей воювати?

Ви правильно почали, треба говорити людям правду ­— надовго. На жаль, надовго. Це питання навіть не фінансів, а філософії російської влади. У них заплановано на цей рік у бюджеті 5 трильйонів рублів на війну. Це в шість разів більше ніж на освіту, медицину, на будь-яку іншу соціалку. Це говорить про певні пріоритети. Пам’ятаєте анекдот "Папа, подорожала водка, и ты будешь меньше пить? Нет, сынок, ты будешь меньше кушать?". Ось такий десь підхід в уряду правлячої верхівки РФ. Навіть якщо грошей буде ставати менше, а їх стає менше, пріоритети нам зрозумілі, бо на війну менше не буде, а навпаки більше.

Друге питання – це питання стану російського бюджету. Якщо взяти цифру по Митниці, то у травні Федеральна митна служба РФ, яка дає чверть бюджету Росії, зібрала на 40 млрд. рублів більше порівняно з планом. Є ще податкові надходження, які дещо скорочуються, але вони скорочуються не істотно. Адже є вимога до великих монополістів (ресурсних компаній) сплатити позапланово кошти в бюджет, яку вони безперечно виконають, але це також не катастрофа для них, тобто це не свідчить, що у них не залишилося грошей. Тому розрахунок, що у РФ закінчаться кошти, в середньостроковій перспективі невиправданий.

Є просто дві думки з цього приводу: хтось наголошує на дефіциті бюджету РФ та використанні коштів із національного фонду, а інші кажуть, що санкції не працюють, вони продають спокійно нафту та газ, тому є кошти на війну.

Обидва мають рацію. Так, справді вони використовують гроші із фонду національного добробуту. Щоправда, у них безпрецедентно дефіцитний бюджет. Але це не вбивчо для них. Це додаткові труднощі для них, які не впливають на їхню фінансову стійкість. Крім того, дійсно санкції діють. Десять пакетів санкцій діють, але дійсно діють не в тому контексті, в якому вони вводилися – змусити Росію змінити свою поведінку. Їх дія достатньо обмежена. Безперечно, більш дієвим було б повне торгівельне ембарго з Росією, але на це немає єдності навіть в G7.

А таке могло б бути можливим?

Це було би правильно, але маємо, що маємо. Такі реалії. Немає єдності навіть в G7, ті самі добрива не в ембарго. Це як приклад. Щодо інших факторів. У світі діє механізм обходу санкцій, яким користується Іран, який на сьогодні має нормальну сучасну зброю, котру ми, на жаль відчуваємо на собі, перебуваючи у санкціях десятиріччями. По-друге, з РФ продовжують торгувати її альтернативні партнери. Найбільший споживач нафти Китай збільшив торгівлю нафтою з Росією, аналогічно і з іншим великим споживачем – Індією. Ці дві країни у травні отримали на 10% більше нафти, чим у квітні. Обсяги постійно зростають. Нафту купує також Саудівська Аравія і Об’єднані Арабські Емірати. Російську дешеву нафту вони купують для своїх потреб, а на власній непогано заробляють.

Якщо взяти вугілля, за перші чотири місяця 2023 року обсяги постачання з РФ зросли на 18,3%. Ембарго… Зросли на 18,3%. Причому є такі порти, як мурманський, який зріс на 84,6%, порт в Усть-Лузі – 80,3%, в Шахтарську – 63,4%. Тобто обсяги постачання в напряму Азії істотно зростають.

Дещо інша ситуація з газом, падіння на 45% якого прогнозується, але поряд з цим все одно у Росії планується експорт 50 млрд. кубометрів газу і це величезна сума.

А чому їм вдається це все?

Це політична позиція Китаю стосовно співпраці з РФ. Це політична позиція Індії. Вони заробляють на цій війні. Світ цинічний – це правда життя. Це політична позиція безлічі країн – від африканських до Перської затоки, які також заробляють на війні. Цинічна, прагматична позиція країн, які заробляють на війні.

У нас є якийсь вихід із цієї ситуації, щоб якось змінити ситуацію, тому що ми розуміємо, що, на жаль, гроші у них є?

Ми не повинні перебувати в ілюзіях, що вони здадуться, на Червоній площі з'являться плакати і Кремль візьмуть штурмом через внутрішньо-соціальні протиріччя в РФ, як в 1917-му Зимовий Палац. Ми не повинні думати, що на складні проблеми є прості рішення, а наша війна є дуже складною проблемою. Це військове, фінансове, санкційне, дипломатичне протистояння на роки. До цього треба бути готовим. Я вважаю, що людям треба правду казати.

Ми також працюємо, аби змінити позицію тих, хто є "нейтральним", або для кого "не все так однозначно". Бачите турне і виступи Президента, Міністра закордонних справ (який нещодавно проїхав пів-Африки).

Там, де, на жаль, немає прямого діалогу – працюємо через наших друзів і партнерів, які доносять нашу спільну позицію. Але буду відвертий: сподіватись на те, що усього за рік ті держави, які півстоліття пливли в фарватері радянської, а згодом російської політики, підживлювались "політичними кредитами", зроблять різкий розворот на 180 градусів і займуть правильну позицію, мабуть не дуже варто. Тим не менш – намагатимемось їх переконувати, хоча б просто з прагматичних міркувань, що завжди краще бути на стороні переможця, а не переможеного.

Ви єдиний з провладних топ-політиків, хто відкрив телеграм-канал для коментарів наприкінці каденції. Читав коментарі. Вони є різними і переважно некомплементарними. Навіщо? Готуєтесь до виборів?

Боже збав зараз думати про вибори. Ви праві, відповідати на питання, коли ти маєш звітувати,набагато складніше, ніж тоді, коли ти тільки прийшов у владу і щось обіцяєш. Але саме тому спілкування є важливим. Ми повинні відповідати перед людьми за те, що ми зробили, за помилки, за те, що зробити не вдалося. Відповідати чесно. Особливо тоді, коли питання неприємні.

Ви самостійно відповідаєте?

Так, але не завжди вчасно. Як правило зранку, або пізно в вечері. Протягом дня іноді просто немає часу.