Чи потрібен РРО кав'ярням самообслуговування

Чи потребують розрахунки фіскалізації шляхом проведення їх через РРО та/або ПРРО в разі, якщо ФОП здійснює продаж напоїв у кав’ярні самообслуговування з розрахунками через банківський термінал?

Правовідносини у сфері застосування РРО та/або ПРРО регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського  харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Чинна редакція Закону № 265 визначає правові засади застосування РРО та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності найманих працівників, наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі нормами його прямої дії Закону № 265, якими встановлено загальні правила здійснення розрахункових операцій.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, якою визначено, що у разі проведення розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у встановленому цим Законом порядку.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахункових операцій, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрінгу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів в мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Саме тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО та/або ПРРО при отриманні оплати за товари залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення, який запропоновано фізичною особою – підприємцем покупцю.

З огляду на вимоги вказаних вище норм законодавства, надаючи відповідь на поставлене питання повідомляємо, що при здійсненні фізичною особою – підприємцем діяльності з реалізації товарів оплати, прийняті за допомогою банківського платіжного терміналу, мають бути фіскалізовані шляхом проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО та/або ПРРО у встановленому Законом № 265 порядку.

Також слід зазначити, що відсутність найманих працівників та використання платіжного терміналу не звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків в безготівковій формі, а документи за операціями з використанням платіжних інструментів не є розрахунковими документами у розумінні Закону № 265. Тобто квитанція банківського платіжного термінала свідчить лише про переказ коштів і не містить інформації про продані та/або придбані товари.