На вимогу МВФ розроблено законопроєкти про БЕБ

Законопроект розроблено в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема, в частині, що стосуються виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння, а також підслідності окремих кримінальних правопорушень.

Проектом Закону пропонується:

► внести до Кримінального процесуального кодексу України наступні зміни:

♦ доповнити статтю 41 частиною четвертою, положеннями якої передбачити у кримінальних провадженнях надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, за винятком негласних слідчих (розшукових) дій, детективом Бюро економічної безпеки України або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні;

♦ доповнити статтю 165 частиною п’ятою, положеннями якої удосконалити порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена. Пропонованими змінами передбачено порядок повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також права і обов’язки представника Ради бізнес-омбудсмена та наслідки його нез’явлення;

♦ аналогічні зміни пропонується внести до частини першої статті 236 КПК, положення яких стосуються виконання ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена;

♦ внести зміни до статті 216 КПК, якими досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, що підслідні слідчим органам безпеки, передбачається віднести до підслідності Бюро економічної безпеки;

♦ внести зміни до статті 214 КПК з метою уточнення деяких повноважень службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення в органі досудового розслідування;

► внести зміни до:

♦ Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині надання виключного права органам Бюро економічної безпеки України та Національному антикорупційному бюро України в межах їх компетенції порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

♦ Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині виключення Національної поліції України та Служби безпеки України з переліку органів державного фінансового контролю;

♦ Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо надання права спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю надавати письмові доручення контролюючим та/або митним органам з підстав, передбачених пунктом 2 статті 18 цього Закону, виключно з урахуванням правил підслідності кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Водночас, у ВРУ висловили свою думку щодо ефективності законопроекту № 10439. Народний депутат Ярослав Железняк вважає, цей законопроект про те, як НЕ перезавантажити БЕБ і зберегти вплив Офісу Президента (ОП).

Нардеп нагадав: "це - саме та версія, яку розробляли два відомих заступника ОП і намагалися ще протягнути в кінці грудня".

Що не так з їх варіантом:

1. Законопроект НЕ передбачає перезавантаження БЕБ. Навпаки цементує систему і людей від ОП, які зараз призначені в БЕБ. Перезавантаження перенесено на… рік після війни.

2. Навіть відбір голови прописаний так, що його буде легко відкласти або зманіпулювати.

3. Законопроект прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7. Тобто прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування.

В слайдах порівняння між тим що треба зробити VS що хоче Офіс Президента.

Що буде далі?

У Податковогму комітеті ВРУ будуть готувати альтернативну версію, яка дасть можливість реально перезавантажити БЕБ, а не зробити чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом. За кращими практиками та рекомендаціями іноземних партнерів, громадськості та бізнес-асоціацій.

Щодо законопроекту № 10440, то народний депутат Ярослав Железняк вважає наступне:

" 1. Головний пункт - пропонується, що Рада бізнес-омбудсмена буде залучена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ. Начебто норма звучить ок, тільки штат бізнес-омбудсмена трошки більше 30-ти і єдиний офіс в Київі. Та і вже вони самі публічно проти такої ідеї виходили. Тобто чиста профанація.

2. Можливість доручення на проведення слідчих дій тільки співробітникам БЕБ -  начебто ок, але в тексті другим абзацом це нівелюється і як залучали СБУ/ ДБР, так і далі будуть залучати. Знову профанація.

3. Прописано що прокурор має невідкладно перенаправляти кримінальні впровадження за підслідністю - начебто, звучить ок. Але така норма вже є і законопроектом жодного наслідків за невиконання такої норми не несе. Коротше, профанація".