Юридична особа передала у фінансовий лізинг легковий автомобіль: хто має сплачувати транспортний податок?

Згідно з п.п. 267.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

♦ об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

♦ балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

♦ сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

♦ майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.