Новий наказ про повноваження ДСНС ускладнить роботу бізнесу

07 лютого 2024 р. офіційно оприлюднено проект наказу МВС України “Про затвердження Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин”, розроблений ДСНС України.

Формальним приводом для розроблення цього документа стали зміни до ст. 55 розділу 13 Кодексу цивільного захисту України, внесені Законом України №3063-ІХ від 02.05.2023. Зокрема, у другому реченні п. 5 ст. 55 розділу 13 цього Кодексу зазначено: “Підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) таких систем здійснюється згідно з правилами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту”.

Разом з тим, у п. 1.4 розділу V “Правил пожежної безпеки в Україні” (НАПБ А.01.001-2014) зазначено: “Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування”. Як відомо, цей документ розроблено ДСНС і затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за №252/26697 (зі змінами).

Відтак, Кодекс цивільного захисту не містить прямої вимоги стосовно необхідності розроблення окремого нормативно-правового акта, яким було б регламентовано порядок підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (СПЗ), а самі ці правила вже регламентовано існуючими документами, а саме НАПБ А.01.001-2014, ДСТУ 9047:2020 “Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності”, а також прийнятими в Україні європейськими нормами щодо систем конкретних видів (додаток 1).

Сам ДСТУ 9047:2020 регламентує всі процеси приймання, експлуатування, підтримання та перевіряння експлуатаційної придатності, модернізації, подовження терміну експлуатування та виведення з експлуатації СПЗ. Ці вимоги побудовано на основі прийнятих в Україні норм щодо таких систем і викладено поданням відповідних посилань та/або конкретизацією окремих їх положень. Його розробником є технічний комітет стандартизації ТК 25 “Пожежна безпека та протипожежна техніка”, секретаріат якого знаходиться в ІДУ НД ЦЗ ДСНС України

У той же час, проект Правил дублює частину вимог існуючих норм і, до того ж, суперечить ДСТУ 9047:2020 та прийнятим європейським нормам як у частині опису відповідних процедур, так і в частині переліку та форм актів, які потрібно складати на різних етапах життєвого циклу СПЗ (“Картка СПЗ”, “Акт підтвердження готовності до експлуатації СПЗ”, “План-конспект навчання роботі з приладами пожежно-контрольними” тощо). Докладніше це питання висвітлене в додатку 2. Зважаючи на обов’язковість стандартів щодо СПЗ через посилання на них у державних будівельних нормах ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту” (зі змінами), які також розроблювалися за участю ДСНС, прийняття пропонованого проекту Правил спричинить правову колізію.

Варто зауважити, що пропонований проект фактично ставить більшість недержавних і державних підприємств, організацій та установ України (об’єкти з класами відповідальності СС2 та СС3) у залежність від суб’єктивних думок і рішень працівників ДСНС. Основні й принципові відмінності проекту “Правил” від існуючих норм полягають у тому, що він має за мету надати ДСНС невластиві цій службі повноваження, що є предметом нормативно-правового регулювання документів більш високого рангу (п. п. 2-4 розділу 3 глави ІІІ, 2-й абзац п. 1 глави V проекту Правил), які наразі унормовані Кодексом цивільного захисту України і Положенням про ДСНС, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1052.

Водночас, ДСТУ 9047:2020 передбачає (що відповідає європейській практиці) добровільне залучення до верифікації СПЗ експертів незалежної установи, акредитованої згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17020:2019 (EN ISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT) “Оцінка відповідності. Вимоги до роботи різних типів органів з інспектування” (третьої сторони). Іншими словами, має місце спроба підміни прийнятої в Україні європейської практики добровільного та неупередженого оцінювання відповідності, виконуваного компетентними і сертифікованими фахівцями, обов’язковими перевірками, здійснюваними працівниками ДСНС.

З проекту Правил зрозуміло, що навіть кваліфікаційні вимоги до таких працівників установлювати не передбачено. Отже, у разі затвердження цього документа будь-який працівник ДСНС матиме право одноосібно впливати не тільки прийняття об’єктів будівництва в експлуатацію, але й можливість їх подальшого функціонування, що безумовно пов’язане з високими корупційними ризиками. Відтак, у разі прийняття цього проекту сама можливість добровільного залучення до перевірок СПЗ кваліфікованих осіб незалежної третьої сторони, акредитованої згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17020, задля одержання об’єктивної оцінки їх стану нівелюватиметься на користь прийняття рішення працівниками ДСНС, компетентність яких у цих процесах спричиняє питання.

Зважаючи на це вважаємо, що істинною метою спроби прийняття цього нормативно-правового акта є намагання ДСНС повернути та навіть примножити втрачені повноваження у сфері контролювання, які було скасовано раніше через численні корупційні ризики на стадіях не тільки прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, але й їх експлуатування.

Члени Української Ради Бізнесу закликають МВС не приймати Наказ  “Про затвердження правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин”, як такий, що погіршить умови ведення бізнесу в Україні.