Хотіли приховати збитки — облікували поточні витрати на рахунку 39

Визнання витрат

Для витрат у бухобліку чітко позначений момент виникнення. За бухобліковими правилами витрати треба визнавати у своєму періоді — у періоді, до якого вони належать (тобто разом з доходом або в періоді фактичного понесення, якщо безпосередньо їх пов’язати з доходом неможливо, п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»). Інакше,

якщо витрати відобразити не в тому періоді, то це призведе до викривлення фінансової звітності,

оскільки витрати минулого періоду виявляться занижені, а поточного — завищені. Таким чином буде порушений принцип обачності, відповідно до якого методи оцінки, які використовуються в бухобліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства (п. 6 розд. III НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). У результаті буде викривлений фінрезультат.

Та і за бухобліковими правилами обліковувати поточні витрати (поточного періоду) як витрати майбутніх періодів (на рахунку 39), по суті, неправильно. Оскільки витратами майбутніх періодів (ВМП) є витрати, які здійснені в поточному періоді, але належать при цьому до наступних періодів. Тобто, по суті, це витрати, які споживатимуться пізніше — протягом декількох періодів. Прикладом ВМП є аванси за оренду, передплата періодичних видань, сезонні витрати тощо (детальніше див. «Гроші — сьогодні, стільці витрати — завтра: обліковуємо витрати майбутніх періодів» // «Податки & бухоблік», 2017, № 17). А ось

поточні витрати (які фактично належать до поточного періоду) обліковувати на рахунку 39 (як ВМП) і відображати у витратах інших періодів методологічно неправильно

До того ж оскільки податковоприбутковий облік орієнтований на бухгалтерський, то у платників податку на прибуток бухоблікові помилки (витрати «не того періоду»), як зазначалося, спричинять помилки і в податковоприбутковому обліку.

Тому варіант з відображенням поточних витрат на рахунку 39 некоректний і небезпечний, як з бухоблікової точки зору (викривленням фінансової звітності), так і з позицій оподаткування (викривленням об’єкта оподаткування). І для приховання збитків виглядає сумнівним. А про можливі оптимальні варіанти уникнення збитків і управління фінрезультатом детальніше див. статтю «Як сховати витрати (приховати збитки)» // «Податки & бухоблік», 2021, № 3.

Хоча, повинні зауважити, що якщо отримали збитки в бухобліку, то це ще не означає, що вони залізно збережуться і в податковому обліку. Адже бухоблікові збитки можуть перекритися збільшуючими податковими різницями і перетворитися на податковий прибуток.

Втім, навіть якщо і виникли збитки в податковому обліку, то не прийняти декларацію з податку на прибуток з від’ємним значенням об’єкта оподаткування тільки через те, що вона збиткова, податківці не мають права. Адже сама форма декларації прямо допускає можливість відображення не лише позитивного, а й від’ємного значення. Детальніше про це див. «Отримали за рік збитки: як бути?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6 і «Збитки та податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66 (ср. 025135600).

Тому, попри те що виходять збитки, витрати треба відображати у своєму періоді, а помилку слід виправити. Тим паче, що до закінчення воєнного стану виправити самостійно виявлені помилки будь-яких періодів можна без самоштрафу і пені (п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Як виправити?

Для виправлення помилки треба:

1) виправити помилку в бухобліку (облікувати минулорічні витрати). Оскільки помилка минулорічна, нагадаємо, що помилки минулих років, які вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), у бухобліку виправляють шляхом коригування сальдо рах. 44 на початок звітного року. При цьому виправлення помилок минулих років вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Тому після виправлення помилки доведеться наново скласти фінзвітність за помилковий рік (нібито помилки не було);

2) виправити помилку в податковоприбутковому обліку — тобто виправити декларацію за 2023 рік (облікувати витрати). При цьому виправлення можна провести будь-яким зручним способом:

— або подавши уточнюючу декларацію (УД) до декларації за 2023 рік, разом з уточнюючою (виправленою) фінансовою звітністю (ФЗ) за 2023 рік і уточнюючими додатками (до всіх заповнених рядків УД — навіть якщо в них не було помилок) (БЗ 102.20.02);

— або у складі поточної декларації (і, зокрема, платником-високодохідником — у декларації за I квартал 2024 року) — через додаток ВП з уточнюючою ФЗ (БЗ 102.20.02).

Причому якщо після виправлення помилки декларація за 2023 рік виявиться збитковою, то також треба пам’ятати про перенесення збитків у податковому обліку. Оскільки

і малодохідники, і високодохідники повинні переносити податкові минулорічні збитки на наступний період і відображати зменшуючу різницю в ряд. 3.2.4 додатка РІ (п.п. 140.4.4 ПКУ)

Щоправда, для високодохідників, які є великими платниками податків (п.п. 14.1.24 ПКУ), встановлене 50 % обмеження на перенесення збитків. Тому великі платники можуть переносити податкові збитки до повного погашення, але не більше 50 % щорічно. А якщо сума непогашених податкових збитків минулих років становитиме не більше 10 % від позитивного значення об’єкта оподаткування, то такі збитки великі платники можуть облікувати відразу в повній сумі (п.п. 140.4.4 ПКУ). Приклади перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками наводилися в інформаційному листі ДПСУ № 1/2022.

Висновки

• За бухобліковими правилами витрати треба відображати у своєму періоді — у тому, до якого вони належать. Обліковувати поточні витрати як витрати майбутніх періодів (на рахунку 39) неправильно.
• Якщо відкласти витрати поточного періоду за допомогою рахунка 39 на інший період, щоб приховати збитки, то це призведе до викривлення фінансової звітності та до помилок у податковому обліку. Тому такі помилки доведеться виправляти.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2024, № 23:

• У прибутковій декларації не проставили відмітки про подану фінзвітність
• Не поставили відмітку про нерозрахунок різниць у декларації з прибутку
• Спочатку — прибуткова декларація, потом — фінзвітність: які можуть бути проблеми?
• Перейшли на єдиний податок посеред року і переплутали період звітування
• Помилкове відображення суми доходу після спецЄП
• Колишній спецЄПешник не врахував зменшуючу різницю за перехідними операціями
• Задвоїли недоплату — заповнили за наростаючою виправні рядки наступної прибуткової декларації
• Якщо постачальник не застосував ПДВ-пільгу
• Штрафну різницю відобразили не в тому періоді

Передплатити "Податки & бухоблік"