Кешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського
Як саме працюватиме програма, за що держава платитиме українцям кешбек, на що його можна буде витратити, скільки на це піде коштів з бюджету та звідки їх узяти? ЕП дізналася всі деталі.
Що відбувається?
26 лютого президент Володимир Зеленський оголосив, що держава стимулюватиме споживання української продукції, виплачуючи її покупцям кешбек. Ці кошти повинні нараховуватися на спеціальну картку, якою можна буде розрахуватися лише за вітчизняні товари.
Деталі програми в Офісі президента пообіцяли опублікувати до кінця березня. Однак виявилося, що сказати набагато простіше, ніж зробити та продумати ефективний механізм реалізації задуму.
Над ідеєю активно працюють Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації, monobank, представники ритейлу, Київська школа економіки, Mastercard, BRDO, Gradus Research, іноземні фахівці.
Навіть наприкінці квітня, через місяць після того, як сплив встановлений дедлайн, уряд не готовий назвати деталі програми. Щоправда, наразі викристалізувалися ключові умови та механізми, які лежатимуть в її основі.
ЕП дізналася всі подробиці роботи програми.
Хто учасники програми "Кешбек"?
У програмі братимуть участь п'ять сторін: продавець, виробник, банк, державна платформа на основі "Дії" та покупець. Кожному з них, крім держави, треба буде зареєструватися.
Продавці – це передусім великі ритейл-мережі та інші магазини, до яких держава висуватиме певні вимоги.
По-перше, вони повинні працювати за загальною системою оподаткування. Тобто місця продажу товарів, зареєстровані як ФОП або розділені на кілька ФОПів, не зможуть узяти участь у програмі.
По-друге, такі магазини мають проводити фіскалізацію операцій, тобто видавати покупцям чеки. Їх магазини будуть щодня пересилати в "Дію", підтверджуючи факт купівлі української продукції.
Банк повинен буде відправляти в "Дію" інформацію про транзакції. На відміну від фіскального чеку, ця інформація міститиме дані про особу, яка здійснила купівлю. Тобто ідентифікація людини, якій держава виплачуватиме кешбек, буде відбуватися через банк.
Виробники українських товарів, які захочуть узяти участь у програмі, теж повинні зареєструватися. При цьому вони реєструватимуть і кожен свій товар. Зокрема – надаватимуть державі інформацію з штрих-коду, за якою кожне найменування можна буде ідентифікувати у фіскальному чеку.
"Дія" займатиметься перевіркою та верифікацією. Вона зіставлятиме дані з чека, перевіряючи, чи зареєстрований відповідний товар як український, а також інформацію з банку для ідентифікації людини, яка його придбала. Також державний сервіс визначатиме суму кешбеку, яку необхідно буде виплатити людині, та даватиме вказівку банку зарахувати кошти на спеціальну картку особи.
Аби отримувати кешбек від держави, людина має "прикріпити" в "Дії" одну із своїх банківських карток та надати державі дозвіл на те, аби вона бачила всі транзакції з неї. Це необхідна умова, адже без цього кроку сервіс не зможе верифікувати покупця товару та продукцію, яку він придбав. Учаснику програми також відкриють спеціальний рахунок у банку, на який зараховуватиметься кешбек.
Як працюватиме програма "Кешбек"?
Зареєстрована в програмі особа купує українські товари у магазинах-учасниках. Далі магазин передає в "Дію" інформацію про фіскальні чеки, у яких містяться дані про штрих-коди товарів. Якщо "Дія" знайде в чеках товари з "білого списку" українських товарів, то братиме інформацію про відповідну транзакцію в банку. Платіжна інформація допоможе ідентифікувати покупця та підтвердити факт розрахунку.
Після цього держава нараховуватиме за купівлю українського товару кешбек. Його банк виплачуватиме на спеціальну віртуальну картку на зразок "єПідтримки" чи "єВідновлення". Кошти надходитимуть на картку раз на місяць, але не раніше, ніж через 14 днів після купівлі товару. Це запобіжник на випадок, якщо людина захоче повернути придбаний товар у магазин відповідно до закону про захист прав споживачів.
На які товари поширюватиметься кешбек?
Щоб відповісти на це запитання, необхідно зрозуміти, який товар вважається виробленим в Україні. Чи є українською, наприклад, пачка чаю в пакетиках, якщо чай завезений із Шрі-Ланки, а пакування – з Польщі? Відповідь уряду – так. Товари для участі в програмі визначатимуть за їхнім штрих-кодом. Будь-який товар, штрих-код якого починається з "482", вважатиметься українським, навіть якщо частка його локалізації всередині країни становить менше 5%.
"Концепція така: навіть якщо товар тут лише фасується, то, щонайменше, є лінія для фасування, є люди, які цим займаються. Створюється додана вартість", – пояснює співрозмовник ЕП в уряді, дотичний до розробки програми.
Серед товарів, на які поширюватиметься програма, будуть і харчові продукти, які не потребують додаткових стимулів від уряду, адже вони становлять більшу частину споживчого кошика. Кешбек не буде поширюватися на підакцизні товари, зокрема алкоголь і тютюнові вироби, аби не заохочувати українців до шкідливих звичок. Водночас в уряді ще розмірковують над тим, чи поширювати програму на лікарські засоби.
Який розмір кешбеку?
Поки що в уряді не визначилися, яким буде відсоток кешбеку за купівлю українських товарів. Точно відомо, що він не перевищить 10%. Важливо, що розмір відсотка, який повертатиме держава, буде однаковим для всіх типів товарів: харчових продуктів, будівельних матеріалів, одягу та взуття. Водночас держава планує обмежити максимальний розмір кешбеку, який можна отримати на спеціальну картку за місяць. Попередньо йдеться про 3 тис грн.
Окремо уряд розмірковує про те, аби стимулювати людей витрачати отримані від держави кошти. Наприклад, якщо протягом трьох місяців особа не використає отриманий кешбек, то ця сума "згорить". Це має стати запобіжником від того, щоб програма "годувала" ліквідністю банківську систему замість стимулювання розвитку економіки.
На що можна буде витратити кешбек?
Початкова ідея програми полягала в тому, щоб зароблені на купівлі вітчизняних товарів гроші можна було витрачати також на купівлю "українського". Проте виявилося, що реалізувати такий задум складно. Зокрема, як забезпечити розмежування розрахунку "кешбеківською" карткою, щоб оплата з неї здійснювалася лише за українські товари і не здійснювалася за імпортні? Наразі в розробників остаточної відповіді на це питання немає.
Тому головний робочий варіант уряду – дозволити витрачати кешбек на певний перелік послуг, зокрема на оплату комунальних платежів, транспортні чи медичні послуги. Також отримані від держави кошти пропонують дозволити витрачати на придбання військових облігацій і на донати, зокрема United24.
Як показали результати закритого соціологічного дослідження, зробленого на замовлення уряду, українці підтримують ідею використання кешбеку на оплату комунальних послуг. Для держави це теж позитив, адже зменшить заборгованість у системі, яка сягає щонайменше 40 млрд грн (без урахування електроенергії та газопостачання).
Також українці схвально відгукнулися на ідею дозволити інвестувати кешбек у військові облігації. У такому разі повернуті від купівлі українських товарів кошти можна було б примножити, а після цього вивести і мати змогу витратити на придбання будь-яких товарів чи послуг.
Крім того, вкладення кешбеку в урядові облігації – це своєрідний кешбек, який отримає держава, фінансуючи програму для громадян. Цей "кешбек" не буде зайвим, бо ситуація з урядовими фінансами наразі, м'яко кажучи, складна.
Скільки коштуватиме кешбек і звідки гроші?
Під час підготовки цього матеріалу ЕП чула різні оцінки щодо вартості реалізації програми. У березні та на початку квітня йшлося про 22-25 млрд грн лише до кінця 2024 року. Щоправда, більш пізні версії концепції потребуватимуть набагато менших сум. Що найголовніше – ці кошти вже закладені в бюджет на 2024 рік.
У кошторисі є програма "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги", на яку передбачені 3 млрд грн. Як вважають у Мінекономіки, їх має вистачити для фінансування програми до кінця 2024 року.
Раніше в уряді та Офісі президента повідомляли, що для фінансування цієї програми планують залучити кошти зовнішніх партнерів. Проте навряд чи західні країни фінансуватимуть програму, яка може погіршити конкурентне становище їхніх компаній на українському ринку. Отже, гроші слід знайти всередині країни.
Видатки на програму підтримки внутрішнього попиту, кошти з якої мають піти на фінансування ідеї Зеленського, ідуть не за загальним, а за спеціальним фондом бюджету. Іншими словами, ці кошти держава платитиме не із "загального казана", куди стікаються надходження від податків чи зовнішньої допомоги. У них є конкретне джерело походження.
Це джерело – надлишок на рахунках Фонду соціального страхування на випадок безробіття, який утворився до 1 січня 2024 року. Надлишок виник завдяки військовим: через відносно високий рівень їхнього грошового забезпечення, з якого сплачуються внески у фонд, коштів там було більше, ніж потреб на виплати безробітним. У підсумку влада вирішила розподілити близько 10 млрд грн на інші цілі, зокрема на підтримку споживання вітчизняних товарів.
Коли запрацює програма?
Для запуску програми кешбеку не потрібно ухвалювати спеціальний закон. Запустити її має Кабінет міністрів шляхом ухвалення відповідної постанови. Щоправда, наразі не зрозуміло, чи буде держава оподатковувати кешбек українців. Якщо ні, то Верховній Раді необхідно буде звільнити ці операції від ПДФО, внісши зміни до Податкового кодексу.
Постанову уряд ухвалить тоді, коли доопрацює фінальну концепцію ідеї і технічні деталі її реалізації. Попередньо українці мають почати отримувати кешбек з 1 липня 2024 року.
Важливий момент: кешбек – не безстрокова історія. В уряді не впевнені, чи продовжать дію програми на 2025 рік. "Відповідне рішення будемо ухвалювати залежно від того, чи покаже програма результат", – каже співрозмовник ЕП в Кабміні. Часу на це залишилося небагато. Якщо уряд захоче продовжити програму, то повинен буде внести її в бюджет. Відповідно до закону, проєкт кошторису-2025 Кабмін має зареєструвати в парламенті до 15 вересня.
Крім результату, на долю програми впливатиме і загальна ситуація з наявністю коштів у державному бюджеті. Наразі Україна майже не впевнена в тому, що у 2025 році їй вдасться отримати хоч якесь фінансування від партнерів, окрім коштів за програмою МВФ та Ukraine Facility (12,5 млрд євро).
Які очікування від кешбеку?
Який результат програми може переконати урядовців продовжити її на 2025 рік? На початку обговорення концепції дотичні до її розробки представники влади та бізнесу були доволі оптимістично налаштовані щодо її впливу на економіку. Однак наразі в уряді не мають ілюзій, що програма зможе дати відчутний результат у вигляді додаткових робочих місць чи приросту ВВП в короткостроковій перспективі.
Ба більше, співрозмовники ЕП в недержавних організаціях, які співпрацюють з урядом у питанні розробки концепту, підрахували, що витрачені кошти на виплату кешбеку зможуть повернутися в бюджет у формі податків лише в разі, якщо виробники товарів збільшать обсяги виробництва щонайменше вдвічі.
Наразі збільшення податкових надходжень, створення робочих місць чи додаткове зростання ВВП не є серед ключових цілей програми кешбеку. Ключовим пріоритетом є прищеплення українцям звички купувати українське. Цьому сприятимуть й інші елементи стратегії "Зроблено в Україні", зокрема спеціальне маркування вітчизняних товарів у магазинах та інформаційна кампанія.
Звичку купувати українське мають напрацювати не лише громадяни, а й ритейл. Магазинам буде вигідно брати участь у програмі, тож вони купуватимуть українські товари та виставлятимуть їх на видноті. Крім того, програма може стати для магазинів додатковим стимулом працювати офіційно та фіскалізовувати операції.
Ще одна ціль – стимулювати безготівкові розрахунки, адже кешбек буде нараховуватися лише з операцій, зроблених карткою. Як наслідок, українцям стане менш вигідно купувати в магазинах, які продають товари лише за готівку.
Ярослав Вінокуров
