Законопроєкт про економічне бронювання зареєстрований. Як воно працюватиме?
Що передбачає концепція економічного бронювання та які шанси, що її реалізують? Пояснює "Економічна правда".
Що сталося
Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха та низка інших депутатів зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження так званого економічного бронювання.
Ця ідея обговорюється тривалий час і викликає чимало дискусій серед політиків та виборців. Одні називають такий підхід несправедливим, адже він дозволятиме багатшим громадянам "відкупитися" від служби у війську. Інші вказують на невідворотність таких змін, враховуючи складну ситуацію з грішми для армії.
Законопроєкт про економічне бронювання внесли в розпал дискусії про необхідність підвищення податків. Зокрема, влада планує збільшити ставку військового збору до 5% з нинішніх 1,5% та запровадити його для ФОПів, а також підвищити ставку ПДВ на 2-3 відсоткові пункти до 22-23%.
Необхідність таких змін очевидна: бракує коштів на оборону. За даними Мінфіну, за січень-квітень держава витратила на це 577,2 млрд грн або 42,2% від річного плану. Якби кошти витрачалися рівномірно, то держава мала б витратити 33,3%.
Наразі уряд направляє на оборону кошти, які планував використати наприкінці року. Таким чином, уже наближено видатки на суму близько 5 млрд дол, повідомляв раніше міністр фінансів Сергій Марченко. За даними співрозмовників ЕП в Мінфіні, наразі ця сума зросла до 6 млрд дол або 240 млрд грн.
Крім того, в армії виникають додаткові потреби на закупівлю озброєння, утримання військовослужбовців, мобілізацію та додаткові надбавки військовим, які не були враховані під час формування бюджету на 2024 рік. Загалом додаткові потреби на оборону оцінюються 500 млрд грн.
Оскільки західні партнери забороняють використовувати надане Україні фінансування на потреби оборони, то зібрати всю необхідну суму уряд має всередині країни, зокрема підвищуючи надходження від податків. Проте чи здатна економіка винести такий додатковий податковий тягар – велике питання.
Бізнес дедалі гучніше скаржиться на брак кадрів. За даними опитування Мінекономіки, нестача працівників, зумовлена мобілізацією, – головна проблема для 58% роботодавців. Раніше у відомстві підрахували, що в Україні не вистачає 4,5 млн працівників для функціонування та відбудови економіки.
За даними опитування Американської торговельної палати, 81% її компаній-членів відчули вплив мобілізації на свою діяльність. "Наше останнє опитування показало, що бронювання військовозобов'язаних є головним викликом для бізнесу в Україні. Це має суттєвий вплив на результати діяльності бізнесу", – прокоментував президент асоціації Андрій Гундер.
Економічне бронювання має вбити двох зайців: дозволити бізнесу зберегти критично важливих працівників від мобілізації і сприяти надходженню додаткових податків до бюджету. Принаймні так вважають автори ініціативи. При цьому вони планують запровадити низку обмежень, аби вона не "поховала" мобілізацію.
Як це працюватиме
Розглядаються три основні моделі економічного бронювання: парламентська (поданий законопроєкт), урядова та змішана.
Перша, запропонована Наталухою, передбачає надання можливості компанії забронювати працівника в разі сплати за нього військового збору в розмірі 20 тис грн на місяць (додатково до 1,5% військового збору, який сплачується).
Економічне бронювання діятиме на додачу до бронювання працівників критичних сфер, яке регулюють постанови уряду. Енергокомпаніям чи підприємствам ОПК, які забронювали працівників, не потрібно буде сплачувати за них по 20 тис грн.
Які будуть обмеження? Підприємство, яке захоче скористатися економічним бронюванням, не повинне мати заборгованості з податків та зборів. Воно зможе забронювати до 50% усіх військовозобов’язаних працівників. "Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін", – говорить Наталуха.
Цю модель бронювання автори законопроєкту хочуть поширити і на ФОПів. Аби забронюватися, такому підприємцю потрібно сплатити 20 тис грн і не мати заборгованості перед державою з податків та ЄСВ.
Іншу модель презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Вона передбачає можливість уникнення мобілізації військовозобов’язаних, зарплата яких перевищує 35 тис грн на місяць (сума податків та зборів, сплачена з таких доходів, становить близько 14,5 тис грн). Цю ідею підтримує уряд.
Третій підхід – змішаний. Він передбачатиме надання можливості забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис грн, та ФОПів, які сплачуватимуть збір у розмірі 20 тис грн. Урядову та змішану концепції вноситимуть у парламент окремими альтернативними законопроєктами.
Як проходитиме бронювання
Законопроєкт Наталухи передбачає спрощення процесу бронювання та унеможливлення ситуації, коли працівника, якого компанія хоче зберегти в штаті, мобілізують на етапі відвідин ТЦК. На такі випадки часто скаржиться бізнес.
На першому етапі компанії необхідно буде внести відомості про особу, яку вона хоче забронювати, до відповідного електронного порталу, а також надати виписку про сплату військового збору за нього за три місяці (60 тис грн). Для ФОП необхідно буде показати виписку про обіг коштів на рахунку за останній звітний період (квартал), яка має підтвердити, що такий ФОП працює тривалий час.
Внесені відомості перевірятиме податкова, зокрема на предмет відсутності заборгованості. Після цього працівнику нададуть "жовтий" QR-код, який підтверджує можливість його бронювання. З цим кодом людині слід протягом 60 днів оновити свої дані, не боячись бути мобілізованою. Після цього особа отримує "зелений" QR-код, який підтверджує статус заброньованого.
Надалі бронювання автоматично продовжуватиметься після сплати компанією відповідної суми.
Чи не зірве ініціатива мобілізацію
За даними Наталухи, реалізація його законопроєкту дозволить бізнесу забронювати 1,45 млн осіб. Чи залишиться після цього люди, яких можна буде мобілізувати? Автори законопроєкту вважають, що так. За їхніми розрахунками, 1 лютого в Україні було 11,141 млн чоловіків у віці 25-60 років. З них заброньовано 735 тис (565 тис – за постановою № 76, 170 тис – за постановою №45).
Близько 4 млн чоловіків не підлягають бронюванню. Вони служать, мають інвалідність, перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
Економічним бронюванням зможуть скористатися офіційно працевлаштовані працівники та ФОПи, яких серед чоловіків близько 600 тис. Після цього мобілізації підлягатимуть 2,13 млн чоловіків, статус мільйона з яких державі не відомий.
"У нас ніколи не було завдання зробити підйомну для всіх суму і таким чином врятувати всіх від призову. Завдання було дати опцію забронювати по-справжньому критичних для підприємств працівників", – пояснює Наталуха.
Він не виключає, що в питанні економічного бронювання депутати зможуть піти назустріч військовим. Зокрема – зменшити частку військовозобов’язаних працівників, яких можна залишити в штаті, з 50% до 30%.
Однак таке обмеження несе ризик, що працівники почнуть масово звільнятися з підприємств та оформлюватися ФОПами, для яких жодних обмежень щодо економічного бронювання законопроєкт не встановлює. "Останнє, що ми хочемо, це щоб завтра всі стали ФОПами", – відповідає на це Наталуха.
Він додає, що певні обмеження для ФОПів законопроєкт таки встановлює. Зокрема, вони повинні працювати та отримувати прибутки протягом тривалого часу (три, шість місяців або рік) та мати щомісячний оборот на рахунку, який перевищуватиме 20 тис грн. Тобто відкрити ФОП і забронюватися не вийде.
Який фіскальний ефект це може мати
Автори законопроєкту підрахували, що в разі запровадження економічного бронювання за умови сплати 20 тис грн військового збору на місяць додаткові надходження до бюджету можуть становити 347,3 млрд грн на рік.
"Виходячи з цих цифр, автори законопроєкту очікують, що забронюються всі ФОПи та половина тих, хто зараз не підлягає бронюванню. Це надзвичайно оптимістичні цифри. Далеко не всі теперішні ФОПи потягнуть таке бронювання, але багато найманих працівників зможуть забронюватися через ФОПів", – вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Певний економічний ефект можливий у разі ухвалення альтернативного варіанту (бронювання залежно від розміру офіційної зарплати). Співрозмовники ЕП в уряді зазначили, що опитували підприємців з цього питання і результати показали готовність бізнесу детінізувати трудові відносини, якщо цей крок дозволить зберегти штат. Назвати більш конкретні цифри в уряді відмовилися.
Навіть якщо найбільш оптимістичні очікування справдяться, це не залатає діру в бюджеті. Додаткові потреби військових у 2024 році перевищують 500 млрд грн. Якби економічне бронювання у варіанті Наталухи запрацювало з 1 липня, то непокритими залишаться понад 300 млрд грн видатків на оборону до кінця року.
Чи є підтримка
За словами Наталухи, у парламенті є підтримка запровадження економічного бронювання навіть серед деяких опозиційних партій. На його підтримку обережно висловлюються і в оборонному комітеті парламенту.
"Якийсь баланс будемо шукати, тому що фронту без тилу не буває і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде за що фінансувати фронт", – сказав голова комітету Олександр Завітневич.
Для запровадження економічного бронювання не потрібно ухвалювати закони, достатньо змінити відповідні постанови уряду. Проте Кабмін не поспішає цього робити навіть попри те, що всередині уряду є багато прихильників такого підходу.
Головний камінь спотикання – позиція військових. Вони категорично проти будь-якого бронювання, особливо в умовах тиску росіян на Донбасі і Харківщині.
Для стримування агресора необхідно мобілізувати більше людей, але для їх утримання потрібні гроші. Чи стане економічне бронювання виходом – невідомо. Проте шукати баланс між потребами в коштах та бійцях державі таки доведеться і навряд чи його можна знайти за допомогою простих та популярних кроків.
Ярослав Вінокуров
- Кирпулька
КУ Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
- Кирпулька
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є місто Київ.
Відповісти
