"Без прописки" в Україні: які покарання передбачені та чи випишуть штраф

Без реєстрації місця проживання - так званої "прописки" - жити в Україні можна не більше 30 календарних днів. Як можуть покарати за відсутність реєстрації місця проживання - розповів у коментарі РБК-Україна юрист Ігор Тетеря.

Чи загрожує людині покарання

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають у нашій країні на законних підставах, зобов'язані впродовж 30 календарних днів після прибуття на нове місце проживання (перебування) задекларувати його або зареєструвати.

Про це йдеться у частині першій статті 5 закону "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Водночас, за словами юриста, невиконання цього обов'язку не матиме серйозних наслідків, адже санкція за таке порушення є "найбільш м'якою".

Які санкції передбачені законодавством

Згідно зі статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), проживання громадян без реєстрації місця проживання - тягне за собою попередження.

Тетеря уточнив, що ті самі дії, вчинені особою повторно впродовж року (після першого випадку адміністративного стягнення) - тягнуть за собою накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

"Отже, найгірше, що може загрожувати особі, яка проживає без реєстрації - штраф у розмірі 51 гривні. Якщо вона знову вчинить таке правопорушення впродовж року після того, як її буде попереджено про протиправність її поведінки на підставі частини 1 статті 197 КУпАП", - розповів експерт.

Хто розглядає подібні справи

За словами юриста, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 197 КУпАП, мають розглядати виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад, а не суди.

Як приклад Тетеря навів випадок Заводського районного суду міста Дніпродзержинська, який для розв'язання питання у подібній справі повернув адміністративні матеріали органу місцевого самоврядування.

"Однак суди у переважній більшості розглядають такі справи, вірогідно тоді, коли вони стосуються неповнолітніх осіб (віком 16-18 років). Якщо проаналізувати Єдиний державний реєстр судових рішень, то можна знайти понад 9 тисяч судових рішень за статтею 197 КУпАП", - уточнив він.

Експерт додав, що велика кількість справ закривається у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

"Однак переважна більшість з цих справ розглядається за частиною 1 статті 197 КУпАП і закінчується попередженням осіб, які проживають без реєстрації місця проживання... Судові ж справи за частиною 2 статті 197 КУпАП, де б на порушника було накладено штраф, в Єдиному державному реєстр судових рішень відсутні", - зазначив він.

Насамкінець Тетеря розповів, як в одній із справ суд у Київській області встановив, що неповнолітня особа проживає у квартирі без реєстрації місця проживання. До неї було застосовано не лише "захід впливу" - попередження. Суд також стягнув із неї 454 грн судового збору на користь держави.

Автор: Ірина Костенко, Василина Копитко.