Копійок не буде! Нацбанк ініціює зміни у грошовому обігу
Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з "копійка" на "шаг".
"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово "шаг", – наголосив Голова Національного банку України Андрій Пишний.
Чому потрібна зміна назви монет
- Відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність.
Назва “шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників.
У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою “шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України.
- Грошовий обіг України очиститься від російського впливу.
Назва "копійка" має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав.
- Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації.
Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції.
- Влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу.
Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках.
Наукова спільнота підтримує ініціативу Національного банку
Насамперед можливість перейменування українських монет з "копійка" на "шаг" досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей НБУ.
"Ми докладно вивчали побутування назв монет та монетно-лічильних найменувань, особливості грошової лічби, традиції накопичення багатства в Україні. Отримані свідчення дають нам підстави сміливо стверджувати, що суто українською назвою для дрібних монет є "шаг". Тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького", – наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін.
Наукові висновки фахівців Національного банку підтримала Національна академія наук України, зокрема отримано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні.
"Найменування "шаг" на позначення дрібної монети в українській мові відоме з XVІ ст. Це питома українська лексична одиниця. Повернення такої назви сучасній розмінній монеті України не лише б відродило національні традиції в номінації грошей, а й назавжди б розірвало зв'язок практики називання українських монет з колоніальною російською лінгвокультурою", – зазначив заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко.
Зі свого боку старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив: "Уже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва "шаг" широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене".
"Фахівці Національного музею Тараса Шевченка дослідили вживання назв грошових одиниць у творчості Великого Кобзаря. Ми виявили в його текстах 11 випадків використання слів "шаг", "шажок", що вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини ХІХ століття та підтверджує існування такої грошової одиниці в тогочасних товарно-грошових відносинах", – зауважила аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві Юлія Шиленко.
Які надалі потрібно зробити кроки
Національний банк розробив пропозиції щодо необхідних законодавчих змін, які передбачають:
- унесення відповідних змін до статті 32 Закону України "Про Національний банк України";
- визнання такими, що втратили чинність, двох постанов Президії Верховної Ради України:
- "Про розмінну монету України" від 2 березня 1992 року № 2156-XII;
- "Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України" від 10.12.1991 № 1952-XII;
- унесення змін до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", до статті 249 Податкового кодексу України з метою синхронізації термінології.
Зокрема, пропонується встановити, що:
- співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1;
- Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і строки вилучення з обігу "копійок".
Розроблені законопроєкти після узгодження з заінтересованими державними органами Національний банк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради України.
У разі ухвалення Верховною Радою України відповідних законів, Національний банк зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах.
Водночас Національний банк не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги.
Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни.
Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.
На території України від часів Гетьманщини і до доби Української Революції 1917 – 1921 років використовувалася дрібна монета “шаг”.
Так, 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки, який передбачав випуск державних кредитових білетів номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, а також монет – 1, 2, 5, 20 та 50 шагів. Однак карбування монет не було втілено в життя через економічні та технічні складнощі.
Натомість було випущено гроші дрібного номіналу – розмінні марки Державної скарбниці – 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На зворотному боці вони мали напис: “Ходить на рівні з дзвінкою монетою” та перебували в обігу до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.
Із здобуттям Україною незалежності у 1991 році гостро постало питання впровадження власної грошової одиниці. Жваву дискусію викликала потенційна назва для монет – пропонувалися різні назви, зокрема і "шаг" (зразки таких монет навіть були виготовлені Луганським верстатобудівним заводом у 1992 році). Натомість 2 березня 1992 року Постановою Президії Верховної Ради України було затверджено назву “копійка”.
Презентаційні матеріали щодо шагів – тут.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
