Депутати пропонують встановити квоту для працевлаштування учасників бойових дій
На сайті парламенту зареєстровано законопроєкт № 13180, яким пропонується для роботодавців із чисельністю працівників понад 8 осіб запровадити квоту для працевлаштування учасників бойових дій у розмірі 5% середньооблікової кількості штатних працівників за попередній рік (а на час війни та рік після – 2%).
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що ситуація із працевлаштуванням учасників бойових дій (УБД) виглядає критичною. На цьому неодноразово наголошують представники профільного міністерства.
У листопаді 2024 року Уряд схвалив Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2024 - 2027 роках. Однією із фундаментальних цілей, згідно з цим документом, є забезпечення працевлаштування ветеранів, при цьому показниками досягнення цієї цілі є удосконалення стимулюючих механізмів підтримки роботодавців щодо працевлаштування ветеранів.
Отже, пропонується запровадити квоту та гарантії для працевлаштування УБД, аналогічні до тих гарантій, які передбачені для осіб з інвалідністю. Тим паче, що механізм, запроваджений Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», показав себе на практиці як ефективний.
Що у законопроєкті?
Проєктом закону пропонується забезпечити права учасників бойових дій на працю шляхом:
– віднесення до джерел формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів, отриманих від сплати фінансових санкцій за невиконання квоти працевлаштування УБД;
– запровадження для роботодавців з чисельністю працівників понад 8 осіб квоти для працевлаштування УБД у розмірі 5 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за попередній календарний рік.
Зазначається, що до виконання зазначеної квоти робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості громадян, розмір оплати праці кожного з якого перевищує розмір мінімальної заробітної плати. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці такого працівника він не має права враховувати таку особу у виконання квоти.
Така норма запрацює після 1 року з дня припинення війни. Підхід пояснюється тим, що до кінця дії воєнного стану більшість УБД перебуває на службі, і відповідно процес демобілізації триватиме від 6 місяців до року. Саме тому пропонується, що на час війни та рік після квота становитиме 2 відсотки;
– запровадження позитивного механізму стимулювання роботодавців при працевлаштуванні УБД. Так, роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік УБД, компенсуються 50 % фактичних витрат на оплату праці, але не більше подвійного розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати компенсації. Загальна тривалість виплати компенсації становить шість місяців;
– запровадження негативного механізму стимулювання роботодавців при працевлаштуванні УБД – у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування УБД з нього стягується штраф за кожного непрацевлаштованого громадянина у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
– до 1 січня 2028 року встановлюється ЄСВ для УБД на рівні мінімального страхового внеску аналогічно, як це передбачено для резидентів Дія Сіті;
– запровадження пріоритетності надання державної допомоги для УБД при здійсненні ними підприємницької діяльності. Особливо це стосується державної допомоги при здійсненні сільськогосподарської діяльності.
Блоги 
