Який IBAN “правильний” для незастосування РРО/ПРРО

Сайт Бухгалтер 911 нагадують, що податківці наполягають: не застосовувати РРО/ПРРО можна лише при розрахунку з використанням IBAN-реквізитів та банківських надавачів платіжних послуг. Чи справедливо це?

Суть проблеми

У свій час податківці наче адекватно стали ставитися до безготівкових розрахунків за реквізитами поточного рахунку в форматі IBAN. Ми наче досягли консенсусу в тому, що незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець, якщо продавець надає покупцю для оплати реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN і той за ними платить, то такий розрахунок не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО і не потребує застосування РРО/ПРРО.

 Але останнім часом бачимо, що податківці почали «закручувати гайки» і у цьому питанні. Вони згодні на незастосування РРО/ПРРО лише якщо здійснення оплати за реквізитами IBAN є різновидом банківської операції.

Дивіться про що мова. Податківці вже ніде не кажуть як раніше, що РРО/ПРРО немає необхідності застосовувати, оскільки розрахунок за IBAN-реквізитами не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. Ні, зараз в них інша логіка. Мовляв РРО/ПРРО не застосовуються при здійсненні банківських (!) операцій згідно п. 2 ст. 9 Закону про РРО. Тому не застосовувати РРО/ПРРО можна лише, якщо розрахунок за IBAN-реквізитами є різновидом банківської операції.

Я наслідок, можливість не застосовувати РРО/ПРРО звужується.
Щоб продавець мав можливість не застосовувати РРО/ПРРО, покупець, отримавши від продавця IBAN-реквізити, має здійснити розрахунок будь-яким із наступних способів:

• шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку;
• шляхом унесення коштів через касу банку;
• через інтернет-банкінг;
• через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку.

Тобто фактично в нас відсікаються (іншими словами потрапляють під РРО/ПРРО) розрахунки, які здійснюються за реквізитами IBAN, але з використанням послуг небанківських (!) надавачів платіжних послуг.
Це, зокрема, розрахунки, які здійснюються через небанківські ПТКС, а також розрахунки, які здійснюються через платіжні рахунки, відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг (зокрема, в тому ж НоваПей).

Причому з аналізу роз’яснень податківців можна дійти висновку щодо необхідності застосовувати РРО/ПРРО і тоді, коли покупець здійснює оплату зі свого ІВАN-рахунку, відкритого у небанківського надавача платіжних послуг (у тому ж НоваПей), на ІВАN-рахунок продавця, відкритий у банку. І тоді, коли сам продавець приймає оплату на свій ІВАN-рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг, з будь-якого рахунку покупця.

Чи є правильною така позиція податківців?

 На наше переконання, ні.
Притягування сюди пільги для банківський операцій з п. 2 ст. 9 Закону про РРО є абсолютно безпідставним. І поділ безготівкових перерахувань на банківські і небанківські операції також. Всі розрахунки за ІВАN-реквізитами просто випадають із під дії Закону про РРО як нерозрахункові. Тобто такі, що не є розрахунковими операціями в розумінні Закону про РРО.

А через РРО/ПРРО слід проводити саме розрахункові операції, яких у нашому випадку немає. Бо ми не приймаємо від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо за місцем реалізації товарів.

Тим не менш, податківці продовжують наполегливо просувати свої фіскальні ідеї. І ми поки що не бачимо якихось перспектив змін на краще. На жаль.

Ну добре, припустимо ми готові виконувати вимоги податківців.
За собою ми прослідкувати можемо. Припустимо, ми даємо покупцям ІВАN-реквізити саме банківського поточного рахунку. І до цього питань немає.

 Але як прослідкувати за покупцями? Тобто як визначити, як саме вони сплачували за цими ІВАN-реквізитами: у спосіб, який не потребує РРО/ПРРО, тобто з поточного банківського рахунку, шляхом унесення коштів через касу банку, через інтернет-банкінг, через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку? Чи вони заплатили у спосіб, який потребує РРО/ПРРО, тобто за допомогою небанківського надавача платіжних послуг. Наприклад, з платіжного рахунку НоваПей, через небанківський ПТКС тощо?

На жаль, якихось конкретних порад з цього приводу в роз’ясненнях податківців ми не побачимо. Загалом ці роз’яснення зводяться до загальних фраз. Що продавець сам має з’ясовувати використаний споживачем спосіб оплати на підставі виписок про рух коштів на рахунках.
Тобто виходить, що, якщо продавець, який отримує оплату за ІВАN-реквізитами поточного банківського рахунку, вирішив дослухатися до вимог податківців, без аналізу банківських виписок йому не обійтись. І виходить у цих виписках треба шукати надходження від покупців, які надійшли за посередництва небанківського надавача платіжних послуг.

А чи є затверджений перелік всіх кодів платежів — так, щоб ми могли подивитись виписку по рахунку і по кодах надходжень одразу зрозуміти, на що бити чек, а на що ні? Податківці кажуть, що слід спиратися на нумерацію за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Так от, якщо спиратися на цей План рахунків, то свідченням того, що оплату було здійснено із залученням небанківського надавача платіжних послуг, є зарахування коштів на рахунок продавця з рахунку «2654». Причому наявність такого рахунку у виписці може означати також і те, що товар / послуги були оплачені через небанківський ПТКС. Тобто це як раз ті платежі, які податківці вимагають проводити через РРО/ПРРО.

Хоча, ще раз повторимо, всі ці вимоги податківців щодо необхідності відловлювання і фіскалізації платежів через небанківських надавачів платіжних послуг не відповідають дійсним вимогам Закону про РРО. І можливо колись до податківців це дійде.