Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це дасть змогу й надалі підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%. Національний банк готовий гнучко реагувати на зміни в розподілі ризиків.

Інфляція закріплюється на траєкторії зниження, але все ще є високою

Темпи зростання споживчих цін сповільнюються три місяці поспіль – до 13,2% р/р у серпні. Таке зниження загальної інфляції було дещо швидшим, ніж прогнозував НБУ (Інфляційний звіт за липень 2025 року). Базова інфляція теж сповільнилася – до 11,4% р/р, близько до прогнозу.

Така динаміка зумовлювалася кількома чинниками. Завдяки надходженню нових урожаїв помітно сповільнилася інфляція сирих продуктів. Це зі свого боку стримало зростання цін і на оброблені продукти харчування. Динаміка інших складових базової інфляції – послуг і непродовольчих товарів – теж була низхідною. Цьому посприяли як попередні заходи монетарної політики НБУ, так і послаблення дисбалансів на ринку праці. Останнє відображається у скороченні розриву між рівнем зарплат і очікуваннями шукачів роботи, а також у зростанні пропозиції робочої сили (детальніше про це – у Макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2025 року).

Інфляційні очікування домогосподарств і фінансових аналітиків у серпні поліпшилися. Однак очікування більшості груп респондентів залишалися на двознаковому рівні. Крім того, статистика пошукових запитів свідчила про все ще підвищений рівень уваги населення до теми інфляції.

Зниження інфляції очікується й надалі. Цьому сприятимуть передусім подальше відображення ефектів від надходження нових урожаїв та заходи НБУ з підтримання достатньої привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку.

Зовнішня допомога надходить у достатніх обсягах для підтримання міжнародних резервів на належному рівні та фінансування дефіциту бюджету

З початку року Україна отримала понад 30 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги. Зовнішня підтримка залишалася суттєвою й упродовж останніх місяців. Так, у липні та серпні міжнародні партнери перерахували Україні 7,5 млрд дол. США. Це дало змогу наростити міжнародні резерви (до 46 млрд дол. США у серпні) і забезпечити фінансування критичних витрат бюджету. Продовження реалізації євроінтеграційних реформ і результативна співпраця з МВФ є важливими умовами для подальшого отримання коштів, передбачених партнерами для України.

Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку

Війна триває. Останнім часом зросла інтенсивність обстрілів та руйнувань, що посилило ризики зниження економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Крім того, актуалізувалися ризики додаткових бюджетних видатків, у тому числі на обороноздатність.

Серед інших ризиків:

• недостатність та/або неритмічність зовнішнього фінансування в наступні роки;  
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
• менш сприятливі зовнішні умови на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищена волатильність на глобальних товарних і фінансових ринках.

Водночас зберігається також імовірність реалізації низки позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням військової та фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.

Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%

Номінальна дохідність гривневих інструментів упродовж останніх місяців практично не змінювалася, а в реальному вимірі дещо зросла за рахунок сповільнення інфляції і поліпшення інфляційних очікувань. У результаті обсяги вкладень населення у строкові депозити й ОВДП у гривні надалі збільшувалися, а чистий попит на валюту з боку населення був стриманим. Забезпечення привабливості гривневих заощаджень і стійкої ситуації на валютному ринку залишаються важливими чинниками контрольованості інфляційних очікувань і подальшого зниження інфляції.

Національний банк готовий гнучко реагувати на зміни в розподілі ризиків

Липневим макроекономічним прогнозом НБУ передбачається початок циклу зниження облікової ставки у IV кварталі 2025 року. Хоча інфляція закріплюється на траєкторії зниження, проінфляційні ризики зберігаються. Національний банк уважно спостерігатиме за розвитком ситуації. У разі реалізації чи посилення проінфляційних ризиків НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки, а за потреби – вжити додаткових заходів.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 22 вересня 2025 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 23 жовтня 2025 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.