Революція в обліку: чи справді скасують акти виконаних робіт?
Уряд готує чи-то скасування обов’язкового підписання актів виконаних робіт, чи-то просто спрощує їх оформлення. Що ж таки планується? Давайте розбиратися.
Що відомо?
Спочатку в ЗМІ була надана інформація про те, що планується скасування актів виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, як підтвердження отримання послуги. Це мало б спростити співпрацю українських компаній з європейськими партнерами.
Один з нардепів навіть наводив посилання на законопроєкт № 13598 від 04.08.2025.
Але цікаво, що подібний законопроєкт № 8125 вже був ще у 2022 році, однак тоді Мінфін виступив проти.
Чому це важливо?
Сьогодні бухоблік вимагає оформлення актів виконаних робіт чи послуг. При цьому жоден нормативно-правовий акт їх прямо не передбачає. І виходить, що ми витрачаємо час і гроші на документи, які насправді не потрібні.
Використання актів створює зайве навантаження на бізнес:
- ускладнює ведення обліку;
- змушує фізично підписувати документи та відстежувати, чи повернув їх контрагент;
- вимагає тримати все в паперовому вигляді «для податкової»;
- затягує узгодження робіт на тижні;
- не має єдиної типової форми;
- створює купу додаткових витрат на друк, пересилання й кур’єрів;
- відлякує іноземних партнерів, які просто не розуміють, що це за «акт виконаних робіт».
За статистичними підрахунками, тільки оформлення цих документів коштує бізнесу 2–4 тисячі гривень на місяць. А в масштабах економіки – аж 34 млрд грн на рік.
Що думають підприємці?
Як було сказано в минулій пояснювальній записці, 74% керівників бізнесу підтримують відмову від актів. І це не дивно, адже навіть електронний документообіг не рятує: час на складання й погодження нікуди не зникає.
Тож підсумуємо:
1. Акти виконаних робіт існують для підтвердження фактичності понесених витрат при розрахунку зобов’язань за податком на прибуток підприємств.
2. Побічна користь від використання актів – документальне підтвердження відсутності претензій.
3. Проте суди не вважають акти виконаних робіт самодостатнім доказом повноти виконання зобов’язань.
4. Більше того, у цивілізованому світі такого документа, як «акт виконаних робіт», просто не існує.
5. У світовій практиці факт понесених витрат підтверджується платежем (банківським платіжним дорученням), здійсненим відповідно до рахунку-фактури (інвойсу).
6. При чому, що акти виконаних робіт існують лише на пострадянському просторі.
7. Більше того, відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт – критичний крок для увідповіднення первинної фінансової документації єдиному стандарту країн ЄС.
Законопроєкт 14023
Але історія на цьому не завершується! У Верховній Раді вже зареєстровано новий законопроєкт № 14023. Його мета – максимально спростити оформлення первинних документів з надання послуг.
Чому виникла така ідея? Бізнес не раз звертався до Комітету, мовляв: «Оформлення і пересилка актів забирають час і сили, які ми могли б витратити на роботу». З іншого боку – підписані акти наданих послуг захищають замовника. Тож важливо знайти баланс.
Що ж пропонують? Залишити за підприємцем право вибору: як саме оформляти первинні документи – залежно від його бізнес-процесів і ризиків.
Наприклад, якщо вартість послуг оплачена у повному обсязі і безготівково, і це передбачено договором, то акт можна оформити без вказання посади, прізвища і підпису замовника.
Законопроєкт 14023-1
І це ще не все! На сайті ВРУ вже є альтернативний законопроєкт №14023-1 від Прем’єр-міністра. Він ще більше зменшує паперове навантаження на бізнес.
Що він передбачає?
Первинний документ про надані послуги, сплачені безготівково, вважається дійсним навіть без підпису і даних представника замовника.
У документі достатньо вказати лише одну особу – виконавця, який відповідає за операцію та правильність оформлення.
Тож подивмося що саме в кінці-кінців буде прийнято за основу, про це ми вас обов’язково повідомимо.
Міщенко Катерина
