Оподаткування онлайн-продажів та оренди: що пропонує Кабмін
Уряд не відмовився від намірів дістатися до кишень громадян, які заробляють «копійчину» за допомогою цифрових платформ. Де там! Весняний законопроєкт справді був відкликаний. Але то лише через перезавантаження уряду. І ось уже оновлений уряд подав у Раду своє оновлене бачення. Чи змінилося щось? Про це зараз і поговоримо.
Проєкти оновленого уряду
Ідеться про:
— законопроєкт № 14025 (проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, від 09.09.2025 № 14025);
— законопроєкт № 14026 (проєкт Закону про внесення змін до статті 50 Цивільного кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, від 09.09.2025 № 14026).
Зазначені законопроєкти не є альтернативними, а доповнюють один одного.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Який задум уряду
Усе те ж саме, що і минулого разу.
Глобальна ідея. Залучити до належного оподаткування доходи фізичних осіб, які не є ані ФОП, ані зареєстрованими «незалежними професіоналами», але заробляють якісь кошти за допомогою цифрових платформ.
|
Про яку діяльність фізосіб ідеться |
Про які цифрові платформи йдеться |
|
Будь-який з таких видів діяльності фізичної особи через цифрову платформу за винагороду: а) надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування; б) особисті послуги (які можуть виконуватися фактично або онлайн); в) продаж товарів; г) надання в оренду транспортних засобів |
Це ті ж маркетплейси (наприклад, Prom.ua), сервіси оголошень (OLX), платформи для оренди житла (Airbnb, Booking), сервіси таксі (Uber, Bolt) та інші онлайн-майданчики, що виступають посередниками між продавцем / орендодавцем / надавачем особистих послуг та покупцем / орендарем / замовником |
Ще раз. Це
не про ФОП і не про зареєстрованих у податковій «незалежних професіоналів». Для них правила оподаткування не змінюються! Навіть якщо вони здійснюють діяльність через цифрові платформи
Це про економічно активних фізосіб, які отримують дохід без такої реєстрації (!) — десь законно (здавання в оренду, епізодичні продажі, продаж власних б/в речей тощо, коли ФОП-реєстрація дійсно не потрібна), а десь ні (здійснення саме підприємницької діяльності без ФОП-реєстрації).
Реалізація ідеї. Через призначення операторів цифрових платформ податковими агентами таких фізосіб. Саме вони «зістригатимуть» ПДФО та ВЗ з відповідних доходів, подаватимуть податківцям відповідну звітність тощо.
Від самих же фізосіб (які заробляють через цифрові платформи) здебільшого не буде вимагатися навіть подання окремої декларації. Такий собі податковий сервіс — усе зробить податковий агент. Ба більше, для них пропонується ставка ПДФО 5 % (у той час як базова становить 18 %) і скасування вимоги про необхідність ФОП-реєстрації.
Як це буде працювати
Цільова аудиторія — це фізособи із заробітками через цифрові платформи від умовно 1 гривні (тобто мінімуму як такого немає) до (не більше) 834 розмірів мінзарплати на рік (у 2026 році ≈ 7,2 млн грн). Без найманих працівників. Без реалізації підакцизних товарів (тобто товарів зі ст. 215 ПКУ). Не зареєстровані як ФОП / «незалежні професіонали».
При цьому для незначних заробітків (не більше ≈ 40 тис. грн на рік) саме від продажу товарів цього разу уряд передбачив звільнення від оподаткування. Що є власне новацією (але про це детальніше дещо пізніше)
Так от, якщо ти за масштабами своєї діяльності / заробітків такий умовно невеличкий, то з тебе (твоїх доходів) цифрова платформа буде утримувати ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ за ставкою 5 % (чи, може, 1,5 %, якщо до того часу вже скасують воєнний стан). І на цьому з оподаткуванням усе. Тобто жодного тобі додаткового податкового обліку / облікових регістрів. Жодного додаткового декларування. Жодної ФОП-реєстрації з усіма відповідними наслідками тощо.
Фактично все, що від тебе буде вимагатися, то:
1) відкрити в банку спеціальний поточний рахунок, повідомивши банк про свій спеціальний статус та надавши згоду на розкриття банківської таємниці про рух коштів на такому рахунку на запит податківців;
2) повідомити цифрову платформу про цей рахунок;
3) здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі — у готівковій або безготівковій через цей рахунок.
До речі,
якщо йдеться про продаж товарів не більше 3 разів на рік на загальну суму не більше еквіваленту 2000 євро, то для цих цілей узагалі підійде звичайний поточний рахунок у банку, відкритий для власних потреб, який слід повідомити цифровій платформі
Цифрова платформа як податковий агент буде сама утримувати та сплачувати ПДФО з ВЗ. Подібно до того як це робить роботодавець за найманого працівника з належних йому доходів. А якщо розрахунки з продавцем здійснюються, наприклад, готівкою або без участі цифрової платформи, то продавцю, вочевидь, доведеться перерахувати ПДФО з ВЗ цифровій платформі, а та їх далі сплатить у бюджет.
А якщо взагалі не повідомити цифрову платформу про вищезгадані рахунки? Не проблема. Але вона все одно буде утримувати з доходу ПДФО та ВЗ. При цьому ставка ПДФО вже буде не 5, а 18 %.
Новація про неоподатковуваний дохід
Під час попереднього обговорення проєкту критику викликала вимога сплачувати ПДФО та ВЗ навіть із доходів від дрібних продажів. У новій редакції уряд врахував ці зауваження та прописав, що дохід від продажу товарів (саме товарів, а не оренди чи послуг), отриманий через платформи, який не перевищує 12 розмірів прожиткового мінімуму, не оподатковується. Тобто, якщо виходити з планових показників на 2026 рік (прожитмінімум — 3328 грн),
дохід від продажу товарів через цифрові платформи до ≈ 40 тис. грн на рік не буде оподатковуватися ПДФО та ВЗ
Але є родзинка. Цифрова платформа буде утримувати із цих доходів ПДФО та ВЗ за стандартними правилами. А фізособа вже буде повертати утриманий ПДФО та ВЗ із бюджету як переплату через подання декларації про майновий стан і доходи.
З коли це стартує?
Як і раніше, передбачається, що процес стартує з початку 2026 року. Втім, знов-таки, це якщо відповідний закон на базі законопроєкту буде проголосовано. Тож слідкуємо за розвитком подій.
Висновки
- Уряд не відмовився від ідеї впорядкування оподаткування доходів, які громадяни отримують через цифрові платформи і які зараз часто проходять повз оподаткування.
- Нові законопроєкти від уряду фактично є дублем ініціативи, яка вже виносилася на широкий загал, а потім була відкликана через перезавантаження уряду.
- Фактично єдиною новацією є пільга для тих, хто через цифрові платформи продає товари загалом на суму не більше ≈ 40 тис. грн на рік. Але їм самим доведеться подбати про повернення переплати з бюджету.
- Загалом передбачається, що через цифрові платформи можна буде з оподаткуванням ПДФО 5 % и ВЗ 5 % (чи, може, 1,5 %, якщо до того часу вже скасують воєнний стан) отримувати дохід до ≈ 7,2 млн грн на рік.
- При цьому податковим агентом, відповідальним за утримання і перерахування податків у бюджет, буде саме цифрова платформа.
- Одна з умов такого оподаткування — відкрити в банку (повідомити про нього цифрову платформу та здійснювати через нього безготівкові розрахунки) спеціальний поточний рахунок, повідомивши банк про свій спеціальний статус та надавши згоду на розкриття банківської таємниці про рух коштів на такому рахунку на запит податківців.
- Якщо цього не зроблено, цифрова платформа все одно буде утримувати податки, але ставка ПДФО вже буде 18 % (замість 5 %).
- Як і раніше, передбачається, що процес стартує з початку 2026 року.
Передплатити "Податки & бухоблік"
- Доходи
- ,
- Законопроєкти
- ,
- Оренда
- ,
- Торгівля
- ,
