ВРУ планує оновити Цивільний кодекс

У Верховній Раді України зареєстровані два законопроекти:

► Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги першої» (реєстр. № 14056);

► Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги другої» (реєстр. № 14057).

Як наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, після скасування Господарського кодексу у ВРУ разом із великою групою науковців і практиків напрацювали пропозиції для оновлення Цивільного кодексу України, щоб зробити його справжнім «супермаркетом» правових можливостей для кожного українця.

Ці два законопроекти спрямовані на осучаснення двох фундаментальних книг Цивільного кодексу: загальних положень та особистих прав.

У законопроекті № 14056 йдеться про нову редакцію книги першої ЦК України "Загальні положення", яка є результатом рекодифікації загальної частини цивільного законодавства. Основні положення законопроекту охоплюють такі ключові сфери:

• загальні засади та джерела приватного права,
• суб’єкти приватних відносин,
• об’єкти приватних відносин,
• договори та інші правочини,
• представництво,
• а також строки та позовну давність. 

Завданнями законопроекту є:

• Оновлення засад приватного права – закріплення розширеного та відкритого переліку основних принципів (засад) цивільного законодавства, таких як юридична рівність і недискримінація, приватна автономія, свобода договору, заборона зловживання правом, добросовісність, справедливість, розумність тощо, які відповідають сучасній європейській доктрині та практиці.
• Удосконалення юридичного статусу суб’єктів приватного права – впорядкування класифікації юридичних осіб шляхом чіткого розмежування юридичних осіб приватного та публічного права, визначення вичерпного кола організаційно-правових форм (товариства, установи), врегулювання особливостей участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у приватних відносинах на засадах рівності.
• Модернізація положень про правочини та договори – уточнення понятійного апарату (співвідношення «правочину» і «договору»), впровадження сучасних правил тлумачення договорів та оцінки їхніх умов (у тому числі застосування принципу contra proferentem – тлумачення неясних умов проти автора), перегляд підходів до недійсності правочинів, а також розширення можливостей сторін щодо встановлення умов договорів (відкладальних та скасувальних умов, зміни ціни тощо) відповідно до їх автономії волі.
• Вдосконалення інституту представництва – розширення та уточнення положень щодо представництва, зокрема запровадження ефективних гарантій прав третіх осіб у відносинах із представником.
• Перегляд правил щодо строків та позовної давності – уточнення порядку обчислення строків у цивільних відносинах, удосконалення переліку обставин, що зумовлюють зупинення чи переривання перебігу позовної давності, розширення каталогу спеціальних строків позовної давності для окремих вимог, а також забезпечення балансу між правами кредитора та боржника шляхом недопущення зловживання інститутом позовної давності.
• Гармонізація із європейськими правопорядками – імплементація положень, що відповідають сучасним тенденціям розвитку приватного права в країнах ЄС, усунення норм-рудиментів, успадкованих від радянського права, та приведення термінології у відповідність до міжнародних стандартів, що полегшить подальшу інтеграцію України до світового та європейського юридичного простору.

У законопроекті № 14057 йдеться про нову редакцію книги другої ЦК України "Особисті немайнові права фізичної особи". Це є системним оновленням, що базується на сучасній правовій доктрині, враховує найкращі європейські практики та відповідає на виклики, які постали перед українським суспільством. Новели законопроекту спрямовані на створення комплексної та ефективної системи захисту нематеріальних благ.

Завданнями законопроекту є:

• запровадження комплексної та доктринально обґрунтованої системи особистих прав, що відповідає сучасним суспільним відносинам;
• адаптація цивільного законодавства України до викликів цифрової епохи шляхом запровадження та деталізації таких прав, як право на цифровий образ, цифрову приватність, право на забуття;
• посилення системи захисту персональних даних, гармонізованої з принципами GDPR, шляхом встановлення чітких правил обробки біометричних та генетичних даних, що є відповіддю на глобальні технологічні виклики;
• створення дієвого механізму захисту доброго імені, честі та гідності померлої особи шляхом кодифікації посттанативних особистих прав;
• модернізація приватноправового регулювання у сфері біомедицини шляхом деталізації прав на медичну та/або реабілітаційну допомогу, донорство та трансплантацію, виокремлення переліку та порядку здійснення репродуктивних прав;
• закріплення переліку, змісту та обсягу особистих прав юридичних осіб.

"Ми оновили їх і привели у відповідність до вимог європейського законодавства. Це велика й кропітка робота. У новій редакції ми поєднали сучасні європейські тенденції розвитку приватного права з українською реальністю. Багато положень ми узгоджували з військовими, враховуючи вимоги часу та умови воєнного стану.

Окремо у новій редакції книги другої вдалося створити найсучаснішу систему особистих прав. Вона значно розширює правові можливості кожного у захисті найцінніших благ — життя, здоров’я, гідності, честі, репутації, приватності тощо. Перелік особистих прав став ширшим і включає нові медичні, репродуктивні, соціальні, ідентифікаційні, інформаційні та цифрові права", - пише Голова Верховної Ради.