Чат 911

Отримуйте
новини поштою!

24.09.25 00:00
0 Друкувати

Дисконтування позики: як легально обійти?

Автор: Войтенко Тетяна, податковий експерт.

Дисконтування — процедура непроста, заплутана й практично майже не врегульована НП(С)БО. А для платників податку на прибуток перетворюється ще й на джерело податкових ризиків, бо дисконт впливає на доходи / витрати. Проте існують цілком законні способи, які дозволяють уникнути дисконтування. Які саме — розповідаємо у статті.

Відсутність методики — підстава не дисконтувати

За вимогами п. 12 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і п. 9 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» за теперішньою (дисконтованою) вартістю, тобто з урахуванням дисконтованої суми майбутніх платежів, відображають у балансі лише довгострокові позики (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду у справі від 04.12.2024 № 380/25688/23).

Однак проблема в тому, що чіткої методики, як розраховувати теперішню вартість, ні НП(С)БО, ні інші нормативно-правові акти не встановлюють і жодної формули для розрахунку не містять. Така методологія визначена тільки МСФЗ. До того ж у нацстандартах не прописано порядок визначення ставки дисконтування. Щоправда, рекомендації Мінфіну з цього приводу наведено в Інформаційному повідомленні (див. статтю «Ставка дисконту: Мінфін за вільний вибір!» // «Податки & бухоблік», 2020, № 62).

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту
    Передплачуйте та читайте повністю:
  • новини, ексклюзивні статті, довідники
  • завантажуйте бланки
  • усе це без реклами
99
грн/
місяць
Вже сплатили? Увійти
Передплатники Factor PRO отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Попри це, податківці при будь-якій можливості намагаються визнати заборгованість дисконтованою і донарахувати платникові податкові зобов’язання з податку на прибуток. Натомість

суди прямо говорять, що ті підприємства, які керуються НП(С)БО, дисконтувати заборгованості взагалі не повинні

Так, за усталеною правовою позицією Верховного Суду (див. постанови ВС від 14.11.2024 у справі № 640/13251/19від 04.04.2024 у справі № 560/13047/21від 12.03.2024 у справі № 140/13260/21від 06.03.2024 у справі № 160/10420/20від 21.06.2023 у справі № 640/9281/19від 22.08.2023 у справі № 640/6453/22від 05.08.2022 у справі № 640/8574/19від 21.07.2021 у справі № 160/5358/19):

— національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб’єктів, які складають фінансову звітність;

— визначення НП(С)БО не дозволяє застосувати МСФЗ у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах;

— застосування податківцями формули дисконтування, що не визначена жодним НП(С)БО, а передбачена МСФЗ, є протиправним;

— підприємство, яке послуговується НП(С)БО, не має визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно, а фіскали не мають права визначати цю методику та давати щодо неї вказівки платнику податків.

Та все ж ігнорування дисконтування довгострокових позик створює для платників низку ризиків. Тому навіть при такій багатій позитивній судовій практиці найкращий і безпечний вихід для тих, хто не хоче судитися, — дисконтувати довгострокові позики.

Хоча якщо немає бажання зв’язуватися з дисконтуванням, тоді доцільно заздалегідь подбати, аби його уникнути. А для цього у вас на балансі не повинно бути довгострокової заборгованості. Зробити це можна декількома шляхами. Наведемо традиційні можливі варіанти.

Короткострокова позика з пролонгацією

Отже, позику не дисконтують, допоки вона є короткостроковою. Тому первісно в договорі встановлюють умову про погашення позики протягом строку, що не перевищує 12 місяців. У такому разі надана / отримана позика буде поточною. А тому не виникне жодних підстав її дисконтувати.

Потім при настанні строку погашення роблять пролонгацію на строк, що знову ж таки не перевищує 12 місяців. Відповідно ця заборгованість ніколи не стане довгостроковою, а отже, ні в який час не підлягатиме дисконтуванню.

Тобто для того, щоб позика розцінювалася як короткострокова, мають виконуватися одночасно дві умови:

1) первісно позика має видаватися / отримуватися на строк не більше 12 місяців (тобто бути поточною) і

2) пролонгація її теж повинна бути на строк до 12 місяців (очікуватися до погашення протягом 12 місяців).

Лише тоді є всі підстави вважати, що пролонгація не впливає на зміну статусу такої заборгованості станом на дату балансу — така заборгованість продовжує бути короткостроковою. А отже, і не підлягає дисконтуванню.

Звісно, такий маневр може не сподобатися податківцям. Контролери можуть угледіти в ньому спосіб приховати довгострокові зобов’язання і штучно уникнути дисконтування. Та й взагалі

фіскали вважають, що пролонговану заборгованість слід дисконтувати

Благо, суди загалом не підтримують підхід податківців (див. постанови ВС від 15.12.2023 у справі № 640/11526/19від 21.09.2022 у справі № 640/15685/20 і від 29.07.2020 у справі № 640/4003/19постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 у справі № 640/14503/19 і від 11.11.2020 у справі № 640/14983/19).

Так, суди зазначають, що для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу становить менше 12 місяців, довгостроковою обов’язковою є сукупність двох умов:

— первісний строк погашення такої заборгованості був більшим ніж 12 місяців;

— до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців.

Заразом — не слід із такими пролонгаціями частити. Адже в разі неодноразової пролонгації заборгованості податківці напевно намагатимуться визнати таку заборгованість довгостроковою. А отже, платнику доведеться захищатися в суді. Про це свідчать постанови ВС від 20.01.2022 у справі № 160/6107/19 і Другого апеляційного адмінсуду від 26.01.2023 у справі № 480/5217/19. Вищі судові інстанції теж дотримуються лояльної думки і цілком справедливо стають на бік платника (див. постанову ВС від 23.03.2023 у справі № 420/25524/21).

А от якщо договір укладено на короткостроковий період, а його наступна пролонгація здійснюється на строк понад 12 місяців, тоді така заборгованість перетворюється на довгострокову і її доведеться дисконтувати.

Прострочення короткострокової позики

За цього варіанту умовами договору строк погашення позики також первісно встановлюють коротшим за рік. Тобто позику надають / отримують на строк, що не перевищує 12 місяців. А потім позичальник просто не погашає заборгованість.

Від того, що боржник прострочив виконання свого зобов’язання з погашення боргу, ця заборгованість не стає довгостроковою. Тобто будь-яке прострочення повернення позики не перетворює такий борг на довгостроковий.

Отже, якщо позика своєчасно не повернена, вона й надалі зберігає статус короткострокової (оскільки за договором позика видавалася на період не більше року).

Та й прострочена довгострокова заборгованість теж не підлягає дисконтуванню. Адже договірний строк погашення (за яким визначаються грошові потоки для дисконтування) вже минув.

Суди також повністю згодні з тим, що

прострочена заборгованість не дисконтується

(див. постанови ВС від 15.12.2023 у справі № 640/11526/19від 09.08.2023 у справі № 160/12804/21 і від 04.12.2019 у справі № 826/16321/18).

Той факт, що заборгованість за зобов’язанням фактично не повернена на дату балансу (до закінчення строку позовної давності), не надає їй статусу довгострокової. Позаяк у будь-який момент кредитор має право вимагати повернення всієї суми такої заборгованості.

Відтак, прострочені заборгованості (за якими вже минув договірний строк погашення) — не дисконтують.

Але, звісно, такий спосіб обійти дисконтування позики вимагає певної довіри між сторонами. Оскільки при тривалому простроченні може спливти строк позовної давності, і тоді позикодавець ризикує взагалі нічого не отримати від позичальника. Тут нагадаємо, що з 4 вересня 2025 року поновлено перебіг строків позовної давності, призупинених через карантин і воєнний стан (див. статтю «Позовна давність повертається: борги знову ставатимуть безнадійними» // «Податки & бухоблік», 2025, № 45).

Позика без строку виконання чи з погашенням «на вимогу»

Наступний спосіб уникнути дисконтування — встановити в договорі, що строк погашення позики:

— визначається моментом пред’явлення вимоги позикодавцем або ж

— не встановлювати строк повернення взагалі.

У такому разі кредитор має право вимагати виконання обов’язку в будь-який час. А боржник повинен виконати обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Щодо позики, то вона має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Зважаючи на це,

така заборгованість не вважається довгостроковою і не підлягає дисконтуванню

Однак тут є ризики того, що податківці можуть намагатися розцінити зазначену заборгованість як приховану безповоротну фінансову допомогу і застосувати збільшуюче коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ (див. лист ДПСУ від 09.12.2019 № 1791/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Щоправда, обґрунтовують фіскали свою позицію тією нормою п.п. 14.1.257 ПКУ, в якій ідеться про кредит або депозит, що надані платникові без установлення строків повернення основної суми. Тобто до позики (зокрема, безвідсоткової) такий підхід податківців незастосовний.

Висновки

  • Якщо первісний договірний строк погашення позики не перевищує 12 місяців і після його спливу цей строк пролонгується на такий же період, то борг не дисконтують.
  • Прострочення договірного строку погашення позики (за яким визначаються грошові потоки для дисконтування) не надає такій заборгованості статусу довгострокової.
  • Заборгованість за позикою, щодо якої в договорі визначено умову про погашення на вимогу або взагалі не встановлено строку погашення, не дисконтують.
Сподобалась стаття — читати повний випуск журналу на i.factor.ua Читати журнал

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2025, № 76:

Передплатити "Податки & бухоблік"

Коментарі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам