Вилучення з обігу монет у 10 копійок: що врахувати при виплаті зарплати готівкою
Автор: Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці.
Нацбанк ухвалив рішення про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок, починаючи з 1 жовтня 2025 року (такі зміни передбачені постановою № 115*). Як тепер виплачувати зарплату без монет цього номіналу — читайте в нашій статті.
Суть змін
Передусім варто зауважити: з 1 жовтня 2025 року НБУ лише розпочне поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок.
Це означає, що з цієї дати:
а) банки України:
— прийматимуть монети номіналом 10 копійок лише для здійснення прибуткових операцій (для зарахування їх на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій);
— не видаватимуть їх з кас банків під час будь-яких готівкових операцій;
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
б) Нацбанк:
— припинить карбування монет цього номіналу;
— не підкріплюватиме ними каси банків для поповнення готівкового обігу.
При цьому монети номіналом 10 копійок залишатимуться законним платіжним засобом: ними можна буде розраховуватися за товари (роботи, послуги), а також здійснювати виплати — доки Правління НБУ не ухвалить окреме рішення про їх остаточне вилучення.
Зауважте, постанова № 115 не вимагає з 01.10.2025 здавати залишки монет номіналом 10 копійок до кас банків або припиняти приймати монети такого номіналу.
Якщо під час готівкових розрахунків* монет такого номіналу не буде (через їх вилучення), доведеться застосовувати правила заокруглення загальної суми в чеку чи в акті про видачу коштів.
* При проведенні безготівкових розрахунків заокруглення не проводиться.
Правила заокруглення такі:
— суми, що закінчуються на 1 — 24 коп., заокруглюють до 00 коп. у менший бік;
— суми, що закінчуються на 25 — 49 коп., заокруглюють до 50 коп. у більший бік;
— суми, що закінчуються на 51 — 74 коп., заокруглюють до 50 коп. у менший бік;
— суми, що закінчуються на 75 — 99 коп., заокруглюють до найближчої суми з 00 коп. у більший бік.
Зверніть увагу! Правила заокруглення стосуються лише готівкових розрахунків. При виплаті зарплати в готівковій формі вони не застосовуються.
Тож постає питання: як виплатити зарплату без дрібних монет?
Як виплатити зарплату готівкою
Як відомо, це не перший випадок вилучення дрібних монет з обігу. Зокрема, у 2019 році НБУ припинив обіг монет номіналом 1, 2 та 5 копійок. Тоді ми вже давали рекомендації щодо виплати зарплати у статті «Виплачуємо зарплату «до копійки» без дрібних монет» // «Оплата праці», 2019, № 18.
На наш погляд, найоптимальніший варіант за таких умов — перейти на безготівкову форму виплати зарплати. У такому разі питання заокруглення чи «копійчаних залишків» узагалі не виникатиме.
Утім, хочемо попередити: примусово (наказом керівника) перевести всіх працівників на безготівкові виплати не можна — для цього потрібна письмова згода кожного працівника.
Хтось із працівників не погоджується отримувати зарплату на картковий рахунок? Тоді можливий компроміс — комбінована форма виплати зарплати:
— «цілі гривні» та копійки, кратні 50 коп., виплачувати готівкою;
— залишок (менше ніж 50 коп.) — перераховувати на картковий рахунок.
Якщо й такий варіант не підходить, а працівник наполягає на виплаті зарплати виключно в готівковій формі, слід діяти так:
— якщо в касі є монети номіналом 10 коп. — видати зарплату в сумі, кратній 10 коп.;
— якщо монет 10 коп. немає — у сумі, кратній 50 коп.
Адже незважаючи на те, що монети номіналом у 10 копійок усе ще перебуватимуть в обігу після 01.10.2025 (до остаточного рішення правління НБУ про їх вилучення), банкам буде заборонено видавати з кас монети такого номіналу за всіма видами готівкових операцій.
А що робити із залишком? Його можна перенести на наступний місяць.
Приклад. Сума зарплати, нарахованої працівнику Прокопенку М. І. за вересень 2025 року, становить 25715,30 грн. Її слід видати готівкою.
У такому разі роботодавець:
— виплачує працівнику 25715,00 грн (саме ця сума зазначається у відомості на виплату зарплати);
— переносить залишок (30 копійок) на наступний місяць (додає його до суми зарплати, яку треба буде виплатити в наступному місяці).
Фактично таким чином роботодавець не доплачує працівнику зарплату за вересень 2025 року.
Проте чи буде це порушенням? На наш погляд, ні, адже в цьому випадку:
— вина роботодавця відсутня;
— такі копійки враховані в обліку як заборгованість і будуть виплачені з наступною зарплатою;
— строк затримки не перевищить 1 місяця.
Та навіть якщо перевіряльники з Держпраці не погодяться з такою логікою, наслідки для роботодавця будуть мінімальні.
Нагадаємо, що порушення встановлених строків виплати зарплати більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою фінансову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3 МЗП (ст. 265 КЗпП).
Однак під час воєнного стану така відповідальність застосовується лише в разі невиконання приписів контролерів про виправлення порушень трудового законодавства. Якщо ж роботодавець виконає припис у встановлений строк, для нього відповідальність за ст. 265 КЗпП не настане.
А от діяти навпаки — збільшувати суму зарплати до суми, кратної 50 копійкам, а потім утримувати «зайві» копійки при наступній виплаті зарплати — немає підстав.
Причина проста: ст. 127 КЗпП дозволяє роботодавцю проводити утримання із зарплати працівника за власною ініціативою виключно у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до цієї норми утримати з працівника надміру виплачене можна за одночасного виконання таких умов:
— якщо зайва виплата сталася через лічильну помилку;
— працівник не оспорює підстави й розмір відрахування;
— наказ про відрахування видано не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.
У ситуації із збільшенням суми зарплати через відсутність монет номіналом 10 копійок про помилку не йдеться. Тож утримувати «зайві копійки» наступного місяця з власної ініціативи роботодавець не має права (не дотримано умови).
Ба більше, згідно зі ст. 1215 ЦКУ* безпідставно набута зарплата не підлягає поверненню:
— якщо виплату юрособа здійснила добровільно;
— за відсутності рахункової помилки з її боку;
— за відсутності недобросовісності з боку працівника.
* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
Отже, додані копійки залишаться у працівника, а для роботодавця вони стануть додатковими витратами.
Якщо працівник звільняється
Це найскладніший випадок в умовах відсутності дрібних монет. Адже ст. 116 КЗпП зобов’язує роботодавця провести із працівником остаточний розрахунок у день звільнення. Якщо ж у цей день працівник не працював — розрахунок слід здійснити наступного дня після пред’явлення вимоги. При цьому роботодавець повинен письмово повідомити працівника про нараховані суми.
Якщо остаточна сума розрахунку містить дрібні копійки (від 1 до 50), то, на нашу думку, безпечніше їх просто «подарувати» працівнику, аніж залишати перед ним заборгованість.
Чому так? Податкова вважає, що невиплата навіть дрібних копійок під час остаточного розрахунку з працівником може обернутися для роботодавця відповідальністю за ст. 117 КЗпП (лист ДПСУ від 14.11.2019 № 1307/6/99-00-05-04-01-15/ІПК). Тобто за таких умов роботодавцю доведеться виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (але не більш як за шість місяців).
Якщо ж роботодавець вирішить виплатити «зайві» копійки, в повідомленні про суму остаточного розрахунку можна буде зазначити цю переплату та попросити працівника повернути кошти на поточний рахунок. Якщо працівник цього не зробить протягом 3 років, такі суми можна буде списати як безнадійну заборгованість.
Висновки
- З 1 жовтня 2025 року НБУ розпочинає поступове вилучення з обігу монет номіналом 10 копійок.
- За таких умов найзручніший варіант для роботодавців — перейти на безготівкову виплату зарплати.
- Якщо працівник принципово хоче отримувати зарплату готівкою, зарплату доцільно виплачувати в сумі, кратній 50 копійкам, а решту копійок переносити на наступний місяць.
- При остаточному розрахунку з працівником, у разі його звільнення, безпечніше додати до суми його зарплати дрібні копійки (щоб вона була кратною 50 копійкам).
Другие материалы из "Оплата праці", 2025, № 18:
- Бронювання порушників військового обліку на 45 днів: перспективи для оборонних підприємств
- Поділ класів ЗСО на групи: чи можливо при дистанційці?
- Компенсація: виплата зарплатних боргів у вересні 2025 року
- Бронювання на прифронтових територіях та у сфері ОПК: є зміни
- Відпустка за стаж служби в ОМС: якщо відпочинок перервав лікарняний
- Щорічна відпустка більше місяця: як відобразити в Д1
- «Інвалідний» норматив: чи враховувати мобілізованих при розрахунку
- Надбавки та доплати педагогам: що змінив Кабмін з 13 вересня?
- Проєкт Держбюджету — 2026: до чого готуватися роботодавцям
- Відпустка спортсменам та суддям: зміни, які запрацюють з 12 жовтня
- Закінчилася «доглядова» відпустка до 3 років: як показати у звітності
- Вилучення з обігу монет у 10 копійок: що врахувати при виплаті зарплати готівкою
- Перспективи щодо індексації зарплати у 2026 році
- Індексація зарплати бюджетників: коефіцієнти та суми для жовтня 2025 року
- Як оскаржити відмову в оплаті лікарняного: позиція ПФУ
- Норма робочого часу в жовтні 2025 року
- Достроковий вихід з відпустки до 3 років: звітуємо в додатках Об’єднаного звіту
Передплатити "Оплата праці"

