Резерви та забезпечення: які та коли потрібно створювати?

Автор: Казанова Марина, податковий експерт

Сьогоднішній тематичний номер — про резерви та забезпечення під зобов’язання. У ньому ми розповімо про те, як резерви та забезпечення відображають у бухгалтерському обліку і який вплив вони мають на податковоприбутковий облік підприємства. Ну а почнемо із загальних питань: чи відрізняються чимось резерви від забезпечень? Для чого потрібні забезпечення? За яких умов їх створюють? Які саме витрати слід забезпечувати і чи всі підприємства зобов’язані це робити?

Чи є резерви та забезпечення тотожними поняттями?

Досить часто резервами називають те, що насправді є забезпеченням. Чи є різниця між цими поняттями?

НП(С)БО. В НП(С)БО визначення поняття «резерв» немає. Єдиний прямо згаданий резерв — це резерв сумнівних боргів (НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він є контрактивною статтею (Кт 38), що зменшує балансову вартість поточної фінансової дебіторки. Створення резерву сумнівних боргів регулюється НП(С)БО 10. Більш детально про нього див. у статті «Резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 82.

А ось

усе те, що стосується резервів під зобов’язання (тобто те, що відображають у складі зобов’язань за Кт 47), — за термінологією НП(С)БО правильно називати забезпеченням (забезпечення на виплату відпусток працівникам; забезпечення виконання гарантійних зобов’язань тощо)