У Раді підтримують законопроєкт щодо заборони ворожого програмного забезпечення
21 жовтня відбулось засідання Комітету з питань цифрової трансформації, під час якого народні депутати України – члени Комітету розглянули проєкт закону №13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації».
Члени Комітету, підтримуючи таку законодавчу ініціативу, вирішили рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти цей проєкт акта за основу.
Які цілі переслідує законопроєкт?
Метою документа є запровадження правових рамок, які унеможливлюють використання програм, що можуть бути загрозою для національної безпеки. Серед ключових положень:
- визначення понять «ворожий програмний продукт» та «ворожий засіб інформатизації»;
- установлення критеріїв для віднесення програмного забезпечення до таких, що підлягають забороні.
Які ознаки вказують на ворожість програмного продукту?
Програмний продукт вважатиметься ворожим, якщо наявна хоча б одна з наступних ознак:
1. Програмним продуктом, що відноситься до ворожого програмного продукту відповідно до цього Закону є такий, що підпадає під один із наступних критеріїв:
1) кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який здійснює розповсюдження програмного забезпечення є громадянин держави-агресора:
- та/або держави-окупанта
- або держав, які входять до митних та воєнних союзів з такими державами,
- або держав, до яких застосовано санкції,
- та/або до яких застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
2) автором комп’ютерної програми, який володіє майновими правами на комп'ютерну програму є громадянин держави-агресора та/або держави окупанта або які входять до митних та воєнних союзів з такими державами, або держав, до яких застосовано санкції, та/або до яких застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
3) програмне забезпечення знаходиться у відкритому переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання, що ведеться відповідно до вимог Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»;
4) власник вебсайту є громадянином держави-агресора та/або держави-окупанта або які входять до митних та воєнних союзів з такими державами, або держав, до яких застосовано санкції, або громадянином України, зареєстрованому на тимчасово окупованих територіях України, та/або до яких застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
5) власник вебсторінки є громадянином держави-агресора та/або держави-окупанта або які входять до митних та воєнних союзів з такими державами, або держав, до яких застосовано санкції, або громадянином України, зареєстрованому на тимчасово окупованих територіях України, та/або до яких застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
6) майнові авторські права на такий програмний продукт належать юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником якої є будь-яка з осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті;
7) власником такого вебсайту є юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником якої є будь-яка з осіб, зазначених у пункті 4 цієї статті.
Хто відповідатиме за формування переліків заборонених продуктів?
Уряд (Кабінет Міністрів України) отримає повноваження затверджувати відповідні переліки. Вести їх буде Держспецзв’язку. При цьому СБУ та НБУ зможуть надавати пропозиції щодо включення або виключення конкретних рішень із реєстрів у межах своєї компетенції.
Кого торкнеться заборона?
Згідно з проєктом, використання ворожого програмного забезпечення буде заборонено для таких категорій:
- державні органи;
- суб’єкти критичної інфраструктури;
- підприємства оборонного призначення;
- учасники платіжних систем.
Певні винятки передбачені для розвідувальних органів.
Що передбачено для бізнесу?
Закон вводить поступовий перехідний період. Очікується, що до 1 січня 2030 року усі заборонені програмні продукти мають бути виведені з експлуатації.
У разі порушення заборони передбачено відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірі 2% від загального річного обороту суб’єкта господарювання.
План дій для бухгалтера
- Перевірте, які програмні рішення використовує ваша компанія (бухгалтерія, звітність, CRM тощо).
- Регулярно відстежуйте оновлення переліку заборонених продуктів на сайті Держспецзв’язку.
- За потреби — плануйте міграцію на альтернативне програмне забезпечення до 2030 року.
Згідно з текстом законопроєкта, Закон набере чинності через 6 місяців з дати офіційного опублікування, а положення про санкції – з 1 січня 2030 року.
- Законопроєкти
- ,
- ІТ-індустрія
- ,
- Штрафи
- ,
