Пересортиця під час інвентаризації: коли можна заліковувати лишки і нестачі

Під час інвентаризації буває, що у матеріально відповідальної особи виявляються і лишки, і нестачі схожих запасів. Чи можна їх перекрити одне одним? Як відобразити сумові різниці в обліку та що з податками? Розбираємо детально.

Що таке пересортиця і коли допускається залік

Пересортиця — це ситуація, коли в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи одночасно виявлено лишки й нестачі однакових запасів за результатами інвентаризації (п. 5 розд. IV Положення № 879).

Залік можливий лише за умов, що лишки та нестачі:

— стосуються товарів одного найменування і кількості;

— виникли в межах одного періоду;

— виявлені в однієї відповідальної особи.

Якщо хоча б одна умова не виконується — залік не допускається. Спочатку завжди проводять залік пересортиці, а вже потім застосовують норми природного убутку.

Облік сумових різниць і податкові наслідки

Ідеальний варіант — коли вартість лишків дорівнює вартості нестач. Але на практиці виникають сумові різниці.

Якщо лишки дорожчі за нестачу — утворюється позитивна різниця, яку відносять до інших операційних доходів (Кт 719). Якщо ж навпаки — різниця від’ємна і списується на витрати (Дт 947). А по рахунках 20, 22, 28 проводять залік на суму заліку пересортиці.

А що з податками?

Коли винна особа не встановлена, від’ємну сумову різницю вважають нестачею понад норми природного убутку. У такому разі на неї потрібно нарахувати компенсуючій ПДВ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Для податку на прибуток жодних коригувань не передбачено. А от спрощенцям варто бути уважними:

податківці можуть розцінити позитивну різницю як безоплатно отримані товари і включити її до доходу.

Отже, пересортиця — не проблема, якщо все оформити грамотно. Головне — дотримати умов для взаємозаліку, правильно відобразити сумові різниці й врахувати ПДВ-нюанси.

Детальні приклади та проводки — у статті «Пересортиця: перекриваємо нестачі надлишками»  // «Податки & бухоблік», 2025, № 88.