Як влада планує допомогти бізнесу, що постраждав від війни

Олена Шуляк, Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу»,  про те, як держава може реально допомогти бізнесу, що постраждав від війни. П'ять напрямів підтримки підприємництва в Україні, повідомляють Новини.live.

Згідно з даними останнього звіту швидкої оцінки збитків і потреб України (RDNA4), прямі збитки Україні внаслідок російської агресії зросли до $176 млрд порівняно зі $152 млрд у попередньому звіті — RDNA3. Прямі втрати бізнесу станом на кінець 2024 року сягнули $86 млрд, і в більшості секторів ми бачимо додаткові 5–20% втрат. Бізнес робить усе можливе, щоб вистояти: релокує виробництва, децентралізує активи, інвестує в альтернативну енергетику, готує плани дій на випадок надзвичайних ситуацій. Але цього замало. Бізнес — це наші податки, наші робочі місця, спроможність громад і, зрештою, обороноздатність. Тому підтримка підприємців — це не "соціальна опція", а питання виживання держави.

Саме тому наприкінці літа ми запитали позицію провідних бізнес‑об’єднань — Української ради бізнесу, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати, Спілки українських підприємців та інших щодо їх бачення вирішення проблемних питань. У відповідь отримали десятки сторінок конкретних пропозицій: де держава може допомогти вже сьогодні, а де — принаймні не заважати. Наразі ми проводимо серію зустрічей, звіряємо карти, групуємо і пріоритезуємо ці ідеї. Наступний крок — запуск Робочої групи на базі Комітету, який я очолюю, щоб разом із бізнесом напрацювати конкретні пропозиції для уряду і перетворити їх на дієві рішення.

Що зроблено і що працює

Почну з базового: у громад є ресурс. На їхніх рахунках — понад 200 млрд грн. Це не просто подушка безпеки на чорний день, це – інструмент підтримки економіки тут і тепер, коли кожна гривня мультиплікує стійкість. Ми закликаємо органи місцевого самоврядування цілеспрямовано "вкладатися" в малий бізнес — зменшувати податкове навантаження, адже саме він швидше за все відновлюється, утримує зайнятість і повертає місту життя.

У нас є програма 5‑7‑9%. Це база, але її потенціал ще далеко не вичерпано. Там, де місцева влада бере на себе частину відсоткової ставки, ставка для підприємця фактично знижується до 0%. Уже маємо 200+підтверджених кейсів. Для багатьох малих бізнесів іноді критично потрібні не десятки мільйонів, а 500 тис – 1 млн грн, щоб знову запалити світло в кав’ярні, барбершопі чи майстерні.

Третє — цифрова дерегуляція. Регуляторне середовище визначає інвестиційний клімат. Рух іде, але системної зміни ще бракує. Справжній прорив можливий лише через цифровізацію, яка прибирає людський фактор і маніпуляції: цифрова система просто працює. На центральному рівні вже створено багато сервісів, тепер місцевому рівню потрібно "зібратися" — автоматизувати процеси й підтягнути стандарти до амбіції бачити Україну серед топ‑5 цифрових держав.

Четверте — соціальна інфраструктура. Економіка — це не лише дороги. Це дитячі садки з укриттями, безпека і сервіси догляду, що дозволяють людям працювати. Дослідження з вибіркою понад 68 тис. респондентів показало: значна частина жінок не виходить на роботу саме через брак базових послуг. Якщо громада планує розвиток, вона має бачити зв’язок між садком і податковими надходженнями не на рівні гасел, а на рівні бюджетної математики.

П’яте — людський капітал. Після війни кадровий дефіцит стане викликом №1. Уже зараз потрібно переосмислювати освіту: більше практики, короткі прикладні курси, перекваліфікація для ветеранів і жінок, які змінюють професію. Наше завдання — підлаштувати освітню систему під реальні потреби відновлення.

І шосте — доступ до фінансування. Банки не дають проєктні кредити на ставках, із якими бізнес може працювати. Ми виносимо на обговорення рішення, які працюють без "великої каси": задіяти Фонд енергоефективності та Фонд декарбонізації для цільових програм відновлення постраждалих підприємств — під нульові або близькі до нульових ставки, з вимогою відбудови за стандартами енергоефективності та енергонезалежності. Це — про економію енергії, нижчу собівартість і стійкість.

Якщо актив зруйновано: не чекати всезагальної компенсації, а запускати преференції

Буду відвертою: прямих масових компенсацій за кожен пошкоджений метр на кшталт єВідновлення, але для бізнесу, зараз не буде — бюджет обмежений. Але це не означає, що держава не може допомогти. Ми пропонуємо систему преференцій, яка дасть підприємцям схожий ефект — без прямих виплат. Йдеться, зокрема, про податкові пільги на місцевому рівні. У низці громад бізнес із пошкодженими активами і далі сплачує податок на нерухомість і землю, навіть якщо не працює через брак клієнтів. Це неприйнятний тягар. Є позитивні приклади: Харків звільнив бізнес від місцевих податків, щоб утримати підприємства в місті. Цей досвід варто масштабувати.

Ще одна опція — розширення 5‑7‑9% на відновлення пошкоджених нежитлових приміщень, а також використання коштів Фонду декарбонізації на заходи енергоефективності для бізнесу, що відбудовує активи. Ключова логіка: відновлюємо — і відразу підвищуємо енергоефективність, щоб витримувати довгу дистанцію.

Інвестор бачить потенціал, але очікує правил і безпеки

За результатами опитування Global Business for Ukraine та Європейської Бізнес Асоціації, 8 з 10 іноземних інвесторів цікавляться участю у відновленні України. Найпривабливіші напрямки — сфера послуг, будівництво й відновлення, інфраструктура/транспорт/логістика. Мотивація — перевага першопрохідця, зрозумілий ROI, гарантії, соціальний вплив, стабільне правове поле, механізми розподілу ризиків.

Але бар’єри теж названі чітко: безпекова ситуація (68%) і корупція/нестача прозорості (47%). Відповідь держави має бути симетричною: антикорупційні заходи, верховенство права, страхування ризиків, ефективні інституції, чіткі та стабільні правила. І саме тут держава і бізнес мають дійти спільного знаменника — від "білого списку" пріоритетних реформ до конкретних регуляторних змін по галузях.

Економічне бронювання: правила, які дають плановість

Окрема тема — економічне бронювання. Якщо її не вибудувати за чіткими й справедливими процедурами для справді критично важливих підприємств, бізнес опиниться на межі виживання. Сьогодні від бізнес‑спільноти ми чуємо кілька системних проблем: неможливість бронювання ФОПів, невизначеність після 6‑місячної броні, ліміт 50% від військовозобов’язаних, що створює страх за "другу половину" команди, 5–6 місяців очікування рішень і повернення документів без пояснень. Потрібне збалансоване політичне рішення, і ми його готуємо в діалозі з урядом. Бізнесу важливо активніше долучатися, щоб модель була реалістичною.

П’ять напрямів спільної роботи

На сьогодні є п’ять системних напрямів підтримки підприємництва, за якими на сьогодні має рухатись держава. Без їх реалізації бізнесу буде складно не лише бути успішним, а й загалом виживати. Відповідно, не буде податкових надходжень, без яких неможливий не лише розвиток економіки України, а й її стійкість. Йдеться про:

1. Дерегуляцію через цифровізацію. Фокус — зменшення контакту "людина‑процес", прозорість і передбачуваність процедур;
2. Соціальну інфраструктуру як умову зайнятості. Дитсадки з укриттями, послуги догляду, базова безпека — це не "соціалка", а фундамент для робочих місць;
3. Людський капітал і перекваліфікація. Короткі практичні програми, інтеграція ветеранів, підтримка жінок, які змінюють професію;
4. Доступ до фінансів. Масштабування програми 5‑7‑9%, здешевлення через місцеві бюджети, цільові програми Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації;
5. Адресне відновлення МСБ. Програми малого відновлення з простими вимогами та швидкими циклами ухвалення рішень.

Паралельно продовжує роботу Рада коаліції: щотижневі тематичні наради керівників комітетів і міністерств, за підсумками яких уряд надає доручення профільним відомствам. Це — механізм, що зшиває центральний, регіональний і місцевий рівні в єдину систему рішень.

Як ми рухаємося далі

Наразі ми завершуємо збір і класифікацію пропозицій від бізнес-асоціацій (дерегуляція, податки, логістика, фінанси, енергетика, інфраструктура). Наступний крок — запустити робочу групу при Комітеті. До роботи будемо долучати представників профільних міністерств, бізнес‑об’єднань та експертного середовища. Завдання — підготувати пакет ініціатив для уряду.