Вклад до статутного капіталу: що має знати інвестор про облік і податки

Внесення коштів чи майна до статутного капіталу — звична операція, але її облік у інвестора має чимало нюансів.

Грошові внески: просто і без податкових наслідків

У бухобліку інвестор відображає вклад до статутного капіталу як довгострокову фінансову інвестицію на рахунку 14. Вибір субрахунку залежить від того, чи є сторони пов’язаними. Внесені кошти формують собівартість фінінвестиції, а їх передання емітенту корпоративних прав  відображається за кредитом 30/31.

Податкові наслідки такі ж безхмарні: внесення грошей не збільшує ні доходи, ні витрати, та не впливає на податковоприбутковий результат. Для ПДВ — також нуль ефекту, адже обмін грошей на корпоративні права не є об’єктом оподаткування.

Майнові внески: «вклад = продаж» + ПДВ

Передача товарів, ОЗ, обладнання, нерухомості чи інших активів розцінюється в обліку як їх реалізація в обмін на корпоративні права. Тож з’являються доходи, собівартість включається до витрат, а в разі внесення ОЗ їх спершу переводять на субрахунок 286 як активи, утримувані для продажу.

Податковоприбутковий облік майнових внесків також прирівнює операцію до продажу.

Високодохідники (та малодохідники-добровольці) мають визначати «продажні» різниці за ст. 138 ПКУ

З ПДВ усе однозначно: внесення майна — це постачання товарів, база визначається за договірною вартістю, але з урахуванням мінбази.

Втім, ці операції лише на перший погляд прозорі, існує багато нюансів та виключень з правил.

Хочете зрозуміти, як працюють всі винятки, правило мінбази, різниці та проводки в конкретних ситуаціях? Стаття «Вклади до статутного капіталу в обліку інвестора» // Податки & бухоблік», 2025, № 96 містить детальні пояснення, приклади й таблиці, які допоможуть безпомилково відобразити будь-який вклад до статутного капіталу.