Лікарняні суміснику: як одна довідка рятує від переплати
Працівник-сумісник приніс лікарняний. Ви знаєте, що з нього потрібно вимагати довідку про середню зарплату з основного місця роботи. Але чи пам’ятаєте ви, що ця довідка потрібна не лише «для галочки»?
Чому розрахунок «окремо» не означає «незалежно»
Коли хворіє сумісник, середню зарплату ми обчислюємо окремо за кожним місцем його роботи. Здавалося б, усе просто: беремо доходи сумісника у нас за розрахунковий період, ділимо на дні у ньому, отримуємо середньоденну.
Але тут вмикається обмеження: сумарна зарплата, з якої розраховуються лікарняні (за всіма місцями роботи!), у кожному місяці розрахункового періоду не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.
Саме для контролю цього ліміту потрібна довідка з основного місця роботи.
Алгоритм дій: як «обрізати» зайве
Щоб не помилитися, дійте за чіткою схемою у кожному місяці розрахункового періоду:
Крок 1. Візьміть дохід за основним місцем роботи (з наданої працівником довідки).
Крок 2. Додайте до нього дохід за сумісництвом (нарахований у вас).
Крок 3. Порівняйте загальну суму (крок 1 + крок 2) з максимальною базою ЄСВ, що діяла у цьому конкретному місяці.
Далі працює проста математика.
Крок 4. Якщо загальна сума менша або дорівнює максимальній базі- чудово, у розрахунок середньої за сумісництвом берете всю фактичну зарплату працівника у вас.
Якщо перевищує - потрібно зменшити зарплату за сумісництвом на суму цього перевищення.
Ми розібрали механізм обмеження максимальною базою. Проте за кадром залишились інші важливі нюанси. А якщо працівник не несе довідку? Чи треба «дотягувати» до мінзарплати суму декретних сумісницям (тут діють інші правила, ніж за основним місцем)? Що означають цифри після крапки в номері е-лікарняного і чому ПФУ може заборонити оплачувати оригінал лікарняного суміснику? Детальний розбір усіх підводних каменів та приклади розрахунків шукайте у повній версії статті: «Лікарняні та декретні за сумісництвом» // «Податки & бухоблік», 2025, № 97.
