Підрахунок та оплата надурочних: як врахувати невідпрацьований час?
Підрахунок надурочних годин для працівників з підсумованим обліком робочого часу завжди додає чимало клопоту бухгалтеру. Особливо у ситуації, коли протягом облікового періоду працівники перебували у відпустках, хворіли тощо.
Якщо роботодавець не може організувати роботу працівників так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу, то за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації він впроваджує підсумований облік робочого часу.
При підсумованому обліку робочого часу законодавчо установлена щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.
Обліковий період — це відрізок часу, визначений трудовим або колективним договором, протягом якого працівник має відпрацювати встановлену йому норму робочого часу відповідно до графіка роботи (змінності). Він може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року тощо.
При підсумованому обліку час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, називають надурочним. Підрахунок надурочних здійснюють наприкінці облікового періоду або при звільненні працівника. Загальна кількість надурочних годин дорівнює різниці між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за обліковий період.
У випадку, коли працівник відпрацював обліковий період повністю, то норма годин дорівнює календарній нормі робочого часу. При цьому календарна норма робочого часу передбачає повне використання робочого часу працівником з підсумованим обліком.
Якщо ж працівник в обліковому періоді був звільнений від виконання своїх обов’язків (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), то для підрахунку надурочних використовуємо не календарну, а розрахункову норму робочого часу. Її знаходимо так: з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої за відповідним календарем п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня, виключаємо час, коли працівник був відсутній за цим же календарем.
Оплата роботи в надурочний час здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП). Оплату проводимо в кінці облікового періоду або при звільнення працівника. Компенсація надурочних годин шляхом надання відгулу не допускається
Найлегший варіант обчислення оплати надурочних у випадку встановлення працівникові годинної тарифної ставки. Беремо її розмір на кінець облікового періоду, множимо на два та на кількість надурочних годин. Таким чином отримуємо суму оплати надурочної роботи.
Інша справа, якщо працівникові встановлено оклад. Тут для того, щоб визначити годинну ставку, потрібен обліковий період. А це може бути як місяць, так і квартал, півріччя або рік.
Якщо обліковий період — місяць, то годинну тарифну ставку обчислюємо шляхом ділення окладу на календарну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці.
Якщо обліковий період дорівнює кварталу, півріччю, року, годинну ставку розраховуємо діленням окладу на середньомісячну кількість годин за обліковий період з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період. Для того щоб знайти середньомісячну кількість годин за обліковий період, потрібно розділити календарну норму робочого часу, визначену за цей період, на кількість місяців в обліковому періоді.
Хочете побачити більш детальний алгоритм підрахунку та оплати надурочних годин, що ґрунтується на наочному прикладі? Тоді читайте статтю експертів Factor «Оплачуємо надурочні години: якщо була відпустка та лікарняний» // «Оплата праці», 2025, № 24.
