Стягнення, розстрочення, відстрочення, списання податкових боргів: поточний стан справ

Рахункова палата провела аудит на тему «Податковий борг: удосконалення адміністрування» за період 2023 – І півріччя 2025 року та встановила: ДПС не забезпечила належного адміністрування податкового боргу.

Ключові цифри

За 2023 – І півріччя 2025 року:

• сума податкового боргу зросла майже на 19% — до 172 млрд грн;
• кількість боржників збільшилася на 61% — до 5,17 млн платників.

До бюджету за рахунок погашення боргу надійшло 27,2 млрд грн (лише 16% від суми боргу). 

Водночас 22,6 млрд грн списано як безнадійний борг.

Негативна тенденція — постійне нарощення нової податкової заборгованості:

• у 2023 році — у 3 рази більше, ніж було стягнуто;
• у 2024 році — вже у 5 разів більше.

З усіх надходжень від погашення боргу лише 1/6 забезпечена примусовими заходами ДПС.

Решта — добровільна сплата.

Причини критичної ситуації:

• недосконале нормативне регулювання;
• низький рівень диджиталізації;
• затримки в ухваленні рішень;
• неповне виконання ДПС своїх функцій.

Низький рівень диджиталізації

Більше ніж 70% процедур адміністрування податкового боргу виконувалися вручну.

► ДПС не забезпечила розробку ПЗ «Робота з боргом», яке мало запрацювати до 2026 року.

► Податкові вимоги щодо боргу з митних платежів не формувалися до травня 2025 року через неналежну взаємодію з Держмитслужбою.

► Не забезпечено внесення митних ППР до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень.

► Відсутня електронна взаємодія з Держказначейством та платіжними сервісами для примусового списання коштів з рахунків боржників.

Заходи стягнення

Аудит зафіксував численні випадки несвоєчасного та неповного застосування:

• направлення податкових вимог;
• застосування податкової застави;
• звернень до суду про стягнення коштів;
• платіжних інструкцій на стягнення коштів.

Практично не використовувалися як джерело погашення боргу:

• готівка;
• дебіторська заборгованість боржників;
• цінні папери як заставні активи — взагалі не застосовувалися.

Рівень забезпечення боргу майном юросіб-боржників у податковій заставі знизився з 21% до 13%. 

Причини — як наслідки війни, так і неналежне виконання ДПС своїх обов’язків.

Продаж майна в податковій заставі майже не здійснювався.