Працівники в тіні: як суд встановлює наявність трудових відносин

Встановлення факту трудових відносин

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Задовольнив касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області

Скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 560/975/19.

Ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови відмовив.

Інспекторами праці  Управління Держпраці у Хмельницькій області було проведене інспекційне відвідування фізичної особи - підприємець , основним видом  діяльності якого є лісопильне та стругальне виробництво. За результатами проведеного посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області інспекційного відвідування були встановлені порушення законодавства про працю:

Виконання робіт (розпилення та складання деревини) без належного оформлення трудових відносин із 6 особами ( відсутність письмових трудових договорів та наказів про прийняття на роботу, неподання повідомлення до органів ДФС про прийняття працівників до  їх допуску до виконання роботи). 

В подальшому Держпраці були розглянуті заперечення фізичної особи - підприємця, але надані заперечення не спростовували  висновки Акту інспекційного відвідування.

Інспекторами праці було винесено припис  про усунення виявлених порушень, а також прийнято постанову про накладення штрафу  у розмірі 751 140,00 грн. Підприємець оскаржив  постанову, оскільки вважав її протиправною, стверджуючи, що між ним та вказаними вище шістьма  особами існували виключно цивільно-правові відносини.

Таким чином, спір полягав у кваліфікації відносин між підприємцем  та шістьма особами, які виконували роботи: як трудових (позиція Держпраці) чи як цивільно-правових (позиція ФОП).

Верховний Суд назвав характерні ознаки наявності трудових відносин:

▪️систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
▪️підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
▪️виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327; 
▪️обов`язок роботодавця надати робоче місце;
▪️дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Висновок щодо застосування норм права для визнання відносин трудовими неодноразово викладений Верховним Судом у постановах від 14 травня 2020 року, від 09 липня 2020 року (справа № 821/851/17), від 02 лютого 2021 року (справа № 0540/5987/18-а) та інших постановах Верховного Суду.

Верховний Суд не погодився з позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності трудових відносин між позивачем та зазначеними особами з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є «лісопильне та стругальне виробництво», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на предмет догорів, вищезазначені особи виконували роботи в межах основного виду діяльності фізичної особи-підприємця, відповідно такі роботи повинні виконуватися шляхом оформлення трудового договору.

Беручи до уваги висновки Верховного Суду у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 815/1131/18, від 20 червня 2023 року у справі № 360/1915/19, від 21 вересня 2023 року у справі № 160/1434/19, від 22 листопада 2023 року у справі № 240/18367/20, колегія суддів вважає помилковою позицію судів попередніх інстанцій про те, що виконання особами роботи, яка збігається з видом його економічної діяльності, а саме «лісопильне та стругальне виробництво», не вказує на наявність трудових відносин між ними та позивачем.

Верховний Суд визнав необґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій про те, що зазначені особи не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку та самостійно організовували свою роботу, оскільки роботи, які виконувалися на території підприємницької діяльності позивача зазначеними 6 особами, були взаємопов`язані між собою, а саме розпилювання лісопильних матеріалів на дошку необрізну та перенесення від деревообробного обладнання (стрічкова пила) дошку необрізну.

Отже, фактично зазначеними договорами було організовано послідовну роботу, виконання якої однією особою (розпилювання) надавало можливість виконання роботи іншою особою (перенесення).

Перевірка показала, що шість осіб виконували послідовні, взаємопов’язані операції (дві пилили колоди, інші — переносили дошки до складу). Верховний Суд відмітив, що це єдиний організований процес, частина виробничої діяльності підприємства.

Таке організоване розподілення робіт відповідає трудовим відносинам, а не окремим підрядам.

Також колегія суддів зауважила, що положення частини третьої статті 24 КЗпП України повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, чи наполягає на такому оформленні працівник, чи ні.

Суд вказав, що фактична заміна трудових договорів цивільно-правовими позбавляє працівників конституційних трудових прав (на оплату не нижче мінімальної, відпустки, безпечні умови праці, соціальне страхування тощо).

Застосування фінансових санкцій (ч. 2 ст. 265 КЗпП) у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, допущеного без договору, що становить 751 140 грн. суд визнав правомірним.

Рекомендації роботодавцям

За наявності ознак трудових відносин укладати з працівниками трудові договори та своєчасно повідомляти ДПС про укладення таких трудових договорів.
З питань оформлення трудових відносин, якщо в цьому виникає потреба, звертатися за консультацією до державних інспекторів праці.