Єдиний реєстр рахунків фізосіб: що саме збиратимуть і хто матиме доступ

Уряд схвалив пакет проєктів змін до деяких законодавчих актів* щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це - стратегічний крок до інтеграції у європейський фінансовий простір, яким вже користуються понад 500 мільйонів людей та бізнес у 42 країнах Європи. 

Законопроєкти спрямовані на приведення українського законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС та FATF, що є невід’ємною складовою виконання зобов’язань України в рамках євроінтеграційного процесу. 

Українці та бізнес отримають можливість здійснювати міжнародні перекази у євро швидко, без зайвих комісій та за єдиними правилами для всіх країн-учасниць SEPA.

Ключові зміни, передбачені законопроєктами:

• Створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, що адмініструватиметься Мінфіном, міститиме лише IBAN, ПІБ власника та назву банку. Залишки коштів, рухи по рахунках, вміст сейфів чи дата відкриття/закриття не включаються! (Законопроєкти набирають чинності з моменту прийняття та офіційного опублікування законів, крім положень, що стосуються функціонування Реєстру рахунків і сейфів, а також Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів – вони набудуть чинності з моменту вступу України до Європейського Союзу).

• Збереження банківської таємниці. Реєстр містить лише 1/13 повного обсягу інформації, визначеної статтею 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

• Доступ до реєстру матимуть лише уповноважені державні органи (Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ) через захищені канали в межах розслідування серйозних злочинів. Витоків чи публікації даних не допускається!

• Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, що адмініструватиметься Мінфіном, запроваджується для прозорості фінансових потоків.

• Удосконалення процедури верифікації кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, нові механізми та санкції відповідно до стандартів AML/CFT.

• Додатковий захист викривачів у сфері фінансового моніторигу та розширення суб’єктів первинного фінансового моніторингу для кращого контролю незаконних фінансових операцій.

• Посилення контролю за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ.

Економічний ефект: Україна зекономить 70–100 млн євро щороку на міжнародних переказах. Для 120 тис. українських малих та середніх підприємств, які регулярно експортують до ЄС, річна економія складе близько 4 тис. євро на одну компанію. 

Законодавчі зміни, після їх прийняття Парламентом, забезпечать: 

• менші банківські комісії, швидші транскордонні платежі, підвищення прозорості фінансової системи та зниження корупційних ризиків;

• новий імпульс для інтеграції до європейського фінансового простору та доступу до макрофінансової допомоги ЄС;

• зниження транзакційних витрат і стимул для експорту ІТ-послуг, що додасть до 0,3 % ВВП за паритетом купівельної спроможності у перший рік після запуску SEPA переказів.

Вступ до SEPA – це важливий крок до європейської інтеграції та цифрової відкритості України,  прозорості та нових можливостей для громадян та бізнесу.

* «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)»

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)»

«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)»