Галина Третьякова окреслила ключові підходи до модернізації державної політики зайнятості

12 грудня 2025 року Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у публічному заході «Майбутнє ринку праці України. Стратегія зайнятості населення 2030. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення», організованому Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки GIZ Україна та у співпраці з BRDO.

Метою заходу стало представлення проєкту Стратегії зайнятості населення до 2030 року та обговорення ключових напрямів її реалізації. До дискусії долучилися представники органів влади, бізнесу, профспілок, експертного середовища, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

У своєму виступі Галина Третьякова окреслила концептуальні підходи до модернізації національної політики зайнятості та висловила низку зауважень до проєкту Стратегії. Вона нагадала, що в українському законодавстві вже закріплені сучасні форми зайнятості, зокрема домашня, дистанційна, платформена робота, аутсорсинг і аутстафінг, які дають можливість українцям поєднувати різні види діяльності та обирати більш вигідні умови праці.

Окрему увагу Голова Комітету звернула на недостатню врегульованість питання захисту іноземців у сфері зайнятості, а також детально зупинилася на чотирьох ключових зауваженнях до проєкту Стратегії:

• неповне охоплення форм зайнятості, зокрема діяльності ФОПів та інших нестандартних форматів роботи;

• надмірне державне втручання у взаємовідносини між роботодавцем і працівником;

• некоректне використання терміна «перенавчання», адже йдеться радше про розвиток і доповнення вже набутих компетенцій;

• надмірна регулятивність документа, що не відповідає філософії сучасного ринку праці.

Галина Третьякова наголосила, що зайнятість має не лише економічний, а й глибокий соціальний вимір. В умовах війни, енергетичних ризиків і кадрових викликів саме праця та сплата податків формують ресурс для підтримки армії й відновлення держави. За її словами, стратегія зайнятості має бути частиною ширшої національної філософії — активної життєвої позиції та відповідальності.

Водночас Голова Комітету підкреслила, що завдання парламенту — закріпити в законодавстві норми, які забезпечуватимуть недискримінацію працівників, баланс інтересів між сторонами трудових відносин і рівень захисту не нижчий за європейські стандарти, тоді як механізми реалізації Стратегії належатимуть до компетенції уряду.

У підсумку вона зазначила, що Стратегія зайнятості має стати стратегією перемоги, адже саме праця, відповідальність і спільні дії створюють економічну стійкість та потенціал для відновлення України.