Інформація про військовозобов’язаних для набуття «критичності»: роз’яснення Мінекономіки

Зміни, внесені до Порядку бронювання військовозобов’язаних та до Критеріїв визначення критично важливих підприємств і установ, викликали багато запитань. Відповіді на них розглядаємо у листі Мінекономіки.

Мацокін Андрій, експерт з питань трудового законодавства.

Після змін, внесених постановою КМУ від 08.12.2025 р. № 1608 до Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого Постановою КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 р. № 76 (Постанова № 76) та до Критеріїв визначення критично важливих підприємств і установ, потребують роз’яснень, які надало Мінекономіки у листі від 15.12.2025 р. № 2704-20/87593-0.

1. Кому потрібно вказувати кількість військовозобов’язаних при визначенні критичного статусу

Відповідно до п. 5 Критеріїв № 76, підприємства, установи та організації, які претендують на статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників.

Ці дані надалі використовуються органом, що приймає рішення, і можуть дублюватися в самому рішенні про надання або підтвердження критичного статусу.

Мінекономіки у своєму листі окремо наголосило: обов’язково зазначати у рішенні державного органу кількість військовозобов’язаних, яких планується бронювати, потрібно лише у певних випадках, а саме, коли йдеться про:

1. підприємства, установи та організації, у яких бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники (п. 5 Порядку № 76);
2. підприємства у сферах життєзабезпечення, зокрема:

• теплопостачання,
• гаряче водопостачання,
• водопостачання,
• водовідведення,
• управління побутовими відходами (абз. п’ятий п. 8 Порядку № 76).

Для цих категорій роботодавців кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, має бути відображена в самому рішенні державного органу про визначення критичного статусу.

Натомість зазначені норми не поширюються на рішення державних органів щодо:

• критично важливих установ, у яких військовозобов’язаних бронюють не більше 50 % від їх загальної кількості;
• критично важливих установ, де кількість працівників, що підлягають бронюванню, перевищує 50 %, але вже на підставі рішення Міноборони;
• критично важливих підприємств та установ, що зареєстровані та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, у тому числі там, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси, і які включені до відповідного Переліку територій, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати припинення можливості бойових дій.

З огляду на позицію Мінекономіки, можна дійти висновку, що роботодавці, щодо яких у рішенні не вимагається фіксація кількості військовозобов’язаних, формально можуть не подавати таку інформацію окремо.

Водночас лист має роз’яснювальний (рекомендаційний) характер, тож доцільно додатково уточнити позицію того органу, до якого ви подаєте документи для отримання чи підтвердження критичного статусу. Це допоможе уникнути непорозумінь під час розгляду пакета документів.

2. У якій формі подавати інформацію про кількість військовозобов’язаних

Мінекономіки пропонує роботодавцям два альтернативні варіанти подання інформації про загальну кількість військовозобов’язаних працівників:

1. Довідка у довільній формі

• оформлена за підписом керівника підприємства, установи або організації;
• може містити узагальнені дані (наприклад, загальна чисельність працівників, кількість військовозобов’язаних, при потребі — розбивка за категоріями).

2. Витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформований засобами порталу «Дія»

• це дає можливість посилатися на офіційні дані реєстру;
• спирається на інформацію державних електронних ресурсів, а не внутрішні розрахунки підприємства.

Роботодавець може самостійно обрати, який варіант йому зручніше застосувати, якщо інше не визначено окремими вимогами органу, що розглядає документи.

3. На яку дату рахувати кількість військовозобов’язаних

Ще одне принципове уточнення від Мінекономіки стосується дати, станом на яку визначається чисельність військовозобов’язаних.

Рекомендація чітка:

інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників слід подавати станом на дату подання звернення щодо надання або підтвердження критичного статусу.

Тобто роботодавець:

• не орієнтується на «історичні» дані (наприклад, станом на початок року чи іншу умовну дату);
• формує інформацію як на момент фактичного звернення, з урахуванням усіх прийнятих/звільнених працівників і змін у військово-обліковому статусі.