Робота в умовах війни: переведення працівників в іншу місцевість. що важливо знати
Повномасштабна війна змусила тисячі підприємств релокуватися у безпечні регіони. Разом із бізнесом часто постає питання переведення працівників в іншу місцевість. Розкладаємо по поличках.
Загальне правило щодо переведення (ст. 32 КЗпП), ст. 3 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX, (далі - Закон № 2136).
Переведення працівника на роботу в іншу місцевість можливе лише за його згодою.
Інша місцевість — це інший населений пункт за адміністративно-територіальним поділом.
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.
Виняток у період воєнного стану (ст. 3 Закону № 2136).
Роботодавець може перевести працівника без його згоди, якщо одночасно виконуються умови:
- переведення необхідне для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
- робота не протипоказана за станом здоров’я;
- не відбувається переведення в місцевість активних бойових дій;
- оплата праці — не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.
Переведення без згоди працівника може вважатися законним лише при дотриманні зазначених вище умов.
Гарантії та компенсації при переїзді (ст. 120 КЗпП).
Працівнику відшкодовуються:
► вартість проїзду працівника і членів сім’ї;
► витрати на перевезення майна;
► добові за час дороги;
► одноразова допомога працівнику і кожному члену сім’ї;
► зарплата за час зборів і облаштування (до 6 днів) + за час переїзду.
Ці виплати — це мінімальні державні гарантії (ст. 12 Закону «Про оплату праці»).
Колективним і /або трудовим договором можуть передбачатися додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії.
Якщо працівник відмовився від переїзду.
Це законне право працівника. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці є підставою для звільнення працівника - п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
У такому разі працівнику виплачується:
вихідна допомога — не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП)
Ключовий меседж для роботодавців і працівників
Навіть в умовах воєнного стану:
🔻трудові гарантії зберігаються;
🔻переведення ≠ примус;
🔻компенсації при переїзді — це встановлені законом гарантії.
У період воєнного стану рішення роботодавця мають ґрунтуватися на нормах законодавства, на гуманному ставленні, повазі до гідності працівника, підтримці вразливих категорій та працівників із сімейними обов’язками. Турбота про людей — це стійкість суспільства в цілому і бізнесу вже сьогодні.
