Зарплатний критерій бронювання у 2026 році: кого торкнуться нові вимоги
Механізм бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні жорстко регламентований і передбачає виконання одразу кількох умов. Недостатньо лише того, щоб підприємство було визнане критично важливим для економіки чи життєдіяльності населення. Вагому роль відіграють і фінансові показники, зокрема рівень заробітної плати як окремого працівника, так і підприємства загалом.
Саме зарплатний показник із початку 2026 року може стати визначальним фактором для збереження або втрати бронювання. Причина проста: зростання мінімальної заробітної плати автоматично підвищує мінімальні фінансові пороги, закладені у чинному порядку бронювання.
Підвищення мінімальної зарплати і його наслідки
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачене збільшення мінімальної заробітної плати. Це не лише соціальний показник, а й базова величина, до якої прив’язані вимоги для бронювання працівників. Відповідно, якщо роботодавець не адаптує рівень оплати праці до нових параметрів, частина заброньованих працівників може втратити цей статус.
Скільки потрібно заробляти для бронювання у 2026 році
Порядок бронювання визначений постановою Кабінету Міністрів України № 76. Однією з ключових умов є розмір нарахованої заробітної плати конкретному військовозобов’язаному працівнику. Вона повинна бути не меншою ніж 2,5 розміру мінімальної заробітної плати.
У 2025 році мінімальна зарплата становила 8 000 грн, що дозволяло бронювати працівників із доходом від 20 000 грн на місяць. Водночас у показниках бюджету на 2026 рік закладено підвищення мінімальної зарплати до 8 647 грн. Відповідно, новий мінімальний рівень оплати праці для бронювання зростає до 21 617,50 грн на місяць.
Цей поріг є обов’язковим для більшості суб’єктів господарювання приватного сектору.
Для кого вимога 2,5 мінімальної зарплати не застосовується
Законодавство передбачає винятки. Не для всіх роботодавців діє правило обов’язкової індивідуальної зарплати на рівні 2,5 мінімальної. Постанова № 76 містить чіткий перелік підприємств і організацій, на які ця умова не поширюється.
До таких суб’єктів належать, зокрема:
• державні та комунальні підприємства, установи й організації;
• господарські товариства, у яких понад 50 % статутного капіталу належить державі або територіальній громаді, а також товариства, контрольовані такими підприємствами;
• резиденти правового режиму Дія City;
• релігійні організації як юридичні особи;
• підприємства – виробники електричної та теплової енергії, якщо їхні генеруючі потужності були пошкоджені або зруйновані внаслідок збройної агресії РФ;
• суб’єкти господарювання, які обслуговують об’єкти, включені до секторального переліку критичної інфраструктури систем життєзабезпечення;
• працівники операторів газорозподільних систем, задіяні в аварійно-відновлювальних роботах та заходах з безпечної експлуатації газових мереж;
• нафтопереробні підприємства з державною часткою понад 25 %, визначені Міністерством енергетики критично важливими;
• працівники юридичних осіб, що здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу та повністю контролюються державою.
Для цих категорій застосовуються альтернативні підходи до оцінки зарплатних показників.
Середня заробітна плата по підприємству: ще один обов’язковий показник
Окрім індивідуального доходу конкретного працівника, порядок бронювання передбачає вимоги і до середньої заробітної плати по підприємству. І тут також діє поділ на дві групи роботодавців.
Для підприємств і організацій, які входять до переліку винятків, середня зарплата за останній календарний місяць має бути не нижчою за середній показник у відповідному регіоні. Такий рівень підтверджується довідкою, сформованою на підставі офіційних даних Держстату.
Для всіх інших роботодавців застосовується загальне правило: середня заробітна плата по підприємству повинна бути не меншою за 2,5 мінімальної зарплати по країні, тобто не нижче 21 617,50 грн у 2026 році.
Що це означає для роботодавців і працівників
У 2026 році найбільші ризики втрати бронювання виникають саме у приватному секторі, де рівень офіційної оплати праці традиційно нижчий. Для роботодавців це означає необхідність завчасно переглянути зарплатну політику та фінансове планування. Для працівників — уважно стежити за відповідністю свого доходу встановленим вимогам, адже від цього безпосередньо залежить збереження статусу заброньованого.
