Мінекономіки пояснило логіку ПДВ для «спрощенців»: позиція держави та питання бізнесу
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало відповідь на звернення бізнес-спільноти щодо можливого розширення застосування податку на додану вартість для платників єдиного податку. Позицію відомства оприлюднив Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Фактично йдеться про пояснення підходу держави, який уже закладений у стратегічних документах і викликає активну дискусію серед підприємців.
На що посилається Мінекономіки
У відповіді Мінекономіки пов’язує тему ПДВ для «спрощенців» із Національною стратегією доходів (НСД). Саме вона передбачає:
- поступове звуження кола платників єдиного податку, зокрема через виключення юридичних осіб;
- розширення застосування ПДВ для інших суб’єктів господарювання.
Також міністерство звертає увагу на європейський контекст: у країнах ЄС немає спрощеної системи у звичному для України вигляді, але застосовуються спеціальні режими та спрощення в межах загальної системи оподаткування.
Ключовий аргумент щодо ПДВ
Одна з головних тез відповіді зводиться до того, що платник ПДВ зацікавлений у прозорому адмініструванні, оскільки має право:
- формувати податковий кредит (зокрема при імпорті);
- зменшувати податкові зобов’язання на суму такого кредиту.
На цій підставі Мінекономіки робить висновок, що обов’язкова ПДВ-реєстрація для платників єдиного податку має сприяти тому, щоб реалізація нелегально ввезених або виготовлених товарів ставала економічно невигідною.
Де виникають питання у малого бізнесу
Водночас бізнес звертає увагу, що у відповіді відсутня конкретика щодо практичних аспектів, зокрема:
- оцінка адміністративного навантаження ПДВ для малого бізнесу (облік, звітність, витрати, ризики блокувань);
- пояснення, як саме буде спрощено адміністрування ПДВ для малих платників;
- чіткі запобіжники для МСП у разі скорочення можливостей спрощеної системи;
- економічні розрахунки, які б доводили ефективність ПДВ як інструменту боротьби з нелегальним товаром.
Окремо наголошується, що аргумент про податковий кредит є релевантним насамперед для бізнесу, який імпортує товари або працює у B2B-ланцюгах. Для багатьох ФОПів у сфері послуг чи роздрібного B2C-сегмента витрати та ризики адміністрування ПДВ можуть переважати потенційні вигоди.
Роль Мінфіну та подальші очікування
Варто зазначити, що раніше Міністерство фінансів уже озвучувало своє бачення підготовки до розширення ПДВ для ФОП, зокрема через сервісну модель:
автоматичну реєстрацію, відмову від паперових заяв, формування податкового кредиту, електронну накладну та декларацію «в один клік», а також перехідний період із мораторієм на санкції.
Детальніше про ці підходи ми писали у матеріалі «Мінфін уже готується до впровадження ПДВ для ФОП».
Таким чином, позиція Мінекономіки окреслює стратегічну логіку, тоді як Мінфін концентрується на технічній реалізації. Для бізнесу ж ключовим залишається питання балансу між детінізацією та реальними можливостями малого підприємництва в умовах війни.
Ми й надалі стежимо за розвитком подій і аналізуємо всі публічні позиції органів влади, щоб підприємці мали повну та зважену картину змін.
- Єдиний податок
- /
- ПДВ
- /
- Єдиний податок
- ,
- ПДВ
- ,
- Законопроєкти
- ,
- ФОП
- ,
- Підприємці
- ,
