Додаток РІ без сюрпризів: амортизація, резерви та «погані» борги під лупою

Заповнення додатка РІ до декларації з податку на прибуток здається технічною рутиною, але саме тут найчастіше виникають помилки. Особливо — у частині амортизації, резервів і безнадійної заборгованості, де правила бухобліку та податкові норми живуть за різними сценаріями. 

Амортизаційні різниці: класика з постійними пастками

Амортизація — лідер серед податкових різниць. У бухобліку підприємство самостійно визначає строки та методи, тоді як податковий облік жорстко обмежує критерії віднесення об’єктів до основних засобівактивів, мінімальні строки корисного використання.

 Саме тому фінрезультат часто доводиться коригувати

Окрему увагу слід приділити невиробничим основним засобам, безоплатно отриманим активам та об’єктам, за якими амортизацію в податковому обліку взагалі заборонено. Тут навіть формально правильна бухгалтерська амортизація автоматично породжує податкові різниці. Крім того, на виникнення різниць  впливають і інші операції з основними засобами: продаж, ліквідація.

Резерви і безнадійна заборгованість: де бухоблік випереджає податки

Історія з резервами — ще один приклад розходжень. У бухобліку створення резервів (у тому числі сумнівних боргів) — обов’язок, продиктований стандартами. А от для податкового обліку по таким витратам треба рахувати  різниці. Щодо безнадійної заборгованості, то зменшення фінрезультату можливе лише на етапі списання, причому за чітко визначеними критеріями. І саме тут виникає найбільше запитань: коли борг стає безнадійним і які документи це підтверджують.

Як коректно відобразити всі ці різниці в додатку РІ та не наразитися на донарахування — детально розбираємо в статтях «Додаток РІ — податковоприбуткові різниці (ч. 1)» та «Додаток РІ — податковоприбуткові різниці (ч. 2)» // «Податки & бухоблік», 2026, № 4.