Виплата авансу: правила, нюанси, забобони

Якщо виплата двічі на місяць. Як правило, виплата зарплати здійснюється два рази на місяць (за першу і другу половину місяця). Зарплату за першу половину місяця називають авансом. Як визначати кількість днів у першій половині місяця?

Якщо зарплата виплачується двічі на місяць, то

перша половина місяця — 15 календарних днів з 1-го по 15-те число місяця

При цьому не має значення, скільки календарних днів має місяць: 28, 29, 30 чи 31. А друга частина зарплати становить решту днів місяця починаючи з 16-го числа і по останнє число місяця.

До речі, з деталізацією щодо термінів виплати авансу два рази на місяць, а також думкою Держпраці щодо дотримання строків виплати радимо ознайомитися у статті «Виплата зарплати: свіжий погляд на старі питання» // «Податки & бухоблік», 2025, № 97 (ср. 025135600).

Далі розглянемо саме цей варіант виплати зарплати — двічі на місяць.

Як розрахувати зарплату за першу половину місяця

Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профкомом чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Розмір авансу має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника

Отже, маємо гарантовану мінімальну межу при виплаті авансу. Меншу суму виплачувати не можна, а більше — не заборонено.

При обчисленні мінмежі для виплати авансу, як ми пояснили вище, беремо перші 15 календарних днів (з 1-го по 15-те число) місяця. Проте розраховуємо зарплату за першу половину місяця (ЗП₁) пропорційно відпрацьованим дням у цьому періоді виходячи з окладу за такою формулою:

ЗП₁ = ПО : РД_М х РД_Ф,

де ПО — тарифна ставка (посадовий оклад);

РД_М — місячна норма робочих днів за графіком роботи працівника;

РД_Ф — фактично відпрацьовані працівником дні в період з 1-го по 15-те число місяця.

Роботодавець може виплачувати аванс або:

— у сумі, розрахованій від окладу;

— за фіксованим відсотком від окладу.

Аванс, розрахований від окладу. На практиці це більш поширений варіант виплати авансу. Його сума розраховується за формулою, що вказана вище.

Якщо роботодавець зафіксує у внутрішніх локальних документах розрахунок авансу від окладу з надбавками, доплатами — це не буде порушенням. Адже умова щодо виплати авансу у сумі, не меншій за мінмежу, виконується.

У табл. 2 покажемо, які виплати беруть участь у розрахунку зарплати за першу половину місяця.

Таблиця 2. Нарахування авансу: що включати, а що ні

Аванс у відсотковому розмірі. Можна встановити фіксований розмір авансу на місяць, розрахувавши його у відсотковому значенні від посадового окладу. При цьому важливо не порушити законодавчо встановлену мінімальну межу. При обчисленні відсотка при такому варіанті виплати є нюанси.

У зв’язку з тим, що кожен місяць має різну кількість робочих днів у першій половині, то й мінімальна межа для розміру авансу в різних місяцях різна. Тому просто встановити фіксований розмір авансу 50 % від окладу не можна. Бо в деяких місяцях сума авансу може виявитися меншою за мінмежу. Це відбувається, коли кількість робочих днів з 1-го по 15-те число місяця є більшою за кількість з 16-го по останнє число місяця.

Тому при виплаті авансу у відсотковому розмірі від окладу треба визначити відсоток від окладу, який не буде меншим за мінмежу в жодному з місяців, або встановити відсоток із запасом. Так, наприклад, 55 % або навіть 60 % від окладу.

Але виплата авансу, встановленого у фіксованому розмірі, також залежатиме від відпрацьованих працівником робочих днів з 1-го по 15-те число місяця. Так, якщо працівник з 1-го по 15-те число місяця:

— повністю виконав норму праці, — сума авансу буде визначена у повній сумі фіксованого розміру;

— не повністю виконав норму праці, — пропорційно виконанню від фіксованого розміру;

— не виконав узагалі, — тоді аванс буде нульовим.

Бухоблік: виплата та оподаткування авансу

Бухгалтерська «фішка» авансу: нарахування немає, а сплата є. Нюансом при виплаті авансу є те, що в бухобліку не проводимо нарахувань сум авансу. Суму зарплати за першу половину місяця розраховуємо, але не нараховуємо в бухобліку. Податки так само обчислюємо, сплачуємо, але залишаємо без нарахувань у бухобліку.

Натомість у бухгалтерських регістрах обов’язково проводимо виплату авансу і одночасну сплату податків. І відносимо їх на відповідні рахунки.

Фактом для відображення операції тут є саме виплата авансу (без нарахування). А от нарахування зарплати і податків з неї, а також ЄСВ здійснюється наприкінці місяця і вже не за частину, а за повний місяць.

Обов’язкові платежі при виплаті авансу. Роботодавець для працівника виступає податковим агентом. Тому з розрахованої суми авансу необхідно утримати:

— ПДФО;

— ВЗ.

Таким чином, сума, яку працівник фактично отримує «на руки», — це результат вирахування ПДФО та ВЗ із обчисленого за першу половину місяця брутто-доходу.

При виплаті працівнику суми авансу «на руки» роботодавець має сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ.

Також роботодавець має сплатити ЄСВ на суму авансу.

Методологічні підходи до визначення авансу «на руки». Законодавство встановлює мінімальну межу розміру авансу (оплата за фактично відпрацьований час), але не закріплює підходу до розрахунку суми «на руки». Це дає роботодавцям певну свободу у виборі техніки розрахунку. На практиці сформувалося два основних підходи.

1. «Метод-брутто». Це класика. Коли з визначеної суми авансу утримуємо податки, а решта виплачується працівнику. Це простіший в обчисленні податків і більш поширений метод.

2. «Метод-нетто». Тут використовуємо коефіцієнт. Працівник отримує «на руки» визначену суму авансу, а податки «накручуються» через застосування коефіцієнта. Тобто до чистої суми застосовується коефіцієнт для визначення «умовної суми брутто» (бази оподаткування ПДФО та ВЗ). З визначеної бази утримуються податки та розраховується ЄСВ. Цей метод складніший в адмініструванні, але дозволяє забезпечити стабільний розмір виплати «на руки» щомісяця.

Висновки

• Усі роботодавці мають виплачувати заробітну плату працівникам у робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
• Сума зарплати за першу половину місяця має бути не меншою за оплату фактично відпрацьованого часу з 1-го по 15-те число місяця виходячи з посадового окладу.
• Сплата ПДФО, ВЗ та ЄСВ є обов’язковою одночасно з виплатою авансу.
• Роботодавець самостійно обирає метод розрахунку суми «на руки» та фіксує його в локальних нормативних актах.

Інші матеріали із "Оплата праці", 2026, № 2:

• Трудовий кодекс — 2026: перспективи для роботодавців
• Держслужбовець отримав компенсацію: чи включати до середньої для відпускних?
• Оклади педагогів з 01.01.2026: нові розміри з підвищенням на 40 %
• Мало стажу — багато нюансів: розраховуємо лікарняні на стику років
• Спецобмеження лікарняних: покроковий розрахунок на прикладах
• Стипендії аспіранта та докторанта: нові розміри з 1 січня 2026 року
• Компенсація: виплата зарплатних боргів у січні 2026 року
• Простій та підвищення окладу: чи потрібно збільшувати виплату?
• Виплата авансу: правила, нюанси, забобони
• Виплата авансу: чи потрібен табель обліку робочого часу?
• Коефіцієнт 2,5 та інші підвищення: версія обчислень від Мінсоцполітики
• Індексація бюджетників — 2026: роз’яснення від фахівців Держпраці

Передплатити "Оплата праці"