Перевірки Держпраці у воєнний час
Автор: Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань.
Немає сумнівів у тому, що під час війни буває складніше дотримуватися окремих норм трудового законодавства. Але чи означає це, що у зв’язку з бойовими діями на території України роботодавці отримують індульгенцію від покарання за вчинені порушення? Чи має право Держпраці проводити перевірки та штрафувати порушників законодавства про працю в період дії воєнного стану? Про це читайте в нашій статті.

Трудові перевірки: коли мораторій не працює
Основним документом, що регулює питання проведення перевірок роботодавців органами Держпраці, є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Водночас у воєнний період його дія обмежена Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).
Крім того, про мораторій на окремі види перевірок ідеться у постанові КМУ від 13.03.2022 № 303 (далі — постанова № 303). І хоча цей документ має меншу юридичну силу, ніж закон, Держпраці його також враховує.
То що ж можна і не можна перевіряти інспекторам праці на сьогодні?
Як передбачено п. 1 постанови № 303,
планові перевірки в період дії воєнного стану заборонені
Підтверджує це і Закон № 2136, згідно з яким Держпраці дозволяється проводити лише позапланові перевірки. Причому підстави і предмет таких заходів обмежені.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2136 у воєнний час допускається проведення позапланових перевірок з питань:
— дотримання вимог Закону № 2136;
— виявлення неоформлених трудових відносин;
— законності припинення трудових договорів;
— вчинення мобінгу (цькування).
При цьому позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) не можуть проводитися одночасно з позаплановими перевірками з будь-яких інших питань.
Із комплексного прочитання Закону № 2136 і постанови № 303 випливає, що підставою для перевірок Держпраці у період дії воєнного стану можуть бути:
— звернення фізичної особи (працівника) про порушення, що завдало шкоди його правам, законним інтересам, життю або здоров’ю (з підтвердними документами за їх наявності);
— звернення профспілки;
— доручення Прем’єр-міністра України;
— настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язане з діяльністю суб’єкта господарювання;
— рішення суду;
— звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
— перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки.
Як можна переконатися, у Держпраці навіть у воєнний час досить великий арсенал підстав для проведення перевірок. А яка відповідальність загрожує у разі виявлення інспектором праці порушень трудового законодавства?
Штрафи за порушення трудового законодавства
Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена ст. 265 КЗпП. Про неї ви можете дізнатися з таблиці нижче.
Санкції для роботодавців
|
№ з/п |
Порушення |
Відповідальність |
|
1 |
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору |
Для єдиноподатників груп 1 — 3 — попередження, для інших роботодавців — 10 МЗП* (у 2026 році — 86470 грн) за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення |
|
Оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, встановленого на підприємстві |
||
|
Виплата зарплати (винагороди) «у конвертах» без нарахування та сплати ЄСВ |
||
|
2 |
Вчинення порушень, передбачених у п. 1 цієї таблиці, повторно протягом 2 років з дня виявлення порушення |
30 МЗП (у 2026 році — 259410 грн) за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення |
|
3 |
Порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж на місяць |
3 МЗП (у 2026 році — 25941 грн) |
|
Виплата зарплати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, не в повному обсязі |
||
|
4 |
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці |
2 МЗП (у 2026 році — 17294 грн) за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення |
|
5 |
Недотримання встановлених пільг і гарантій, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.95 № 2232-ХІІ, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 № 1975-ХІІ, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-ХІІ |
Для єдиноподатників груп 1 — 3 — попередження, для інших роботодавців — 4 МЗП (у 2026 році — 34588 грн) за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення |
|
6 |
Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю (крім питань, наведених у п. 1 цієї таблиці), створення перешкод у її проведенні |
3 МЗП (у 2026 році — 25941 грн) |
|
7 |
Недопущення до проведення перевірки з питань, зазначених у п. 1 цієї таблиці, створення перешкод у її проведенні |
16 МЗП (у 2026 році — 138352 грн) |
|
8 |
Перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом |
3 МЗП (у 2026 році — 25941 грн) за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення |
|
Ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом |
||
|
9 |
Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених у п. 1 — 8 цієї таблиці |
1 МЗП (у 2026 році — 8647 грн) за кожне порушення |
|
10 |
Вчинення порушень, передбачених у п. 9 цієї таблиці, повторно протягом року з дня виявлення порушення |
2 МЗП (у 2026 році — 17294 грн) за кожне порушення |
|
* Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення. |
||
Ці штрафи накладають посадові особи органів Держпраці.
У разі сплати роботодавцем 50 % штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу така постанова вважається виконаною.
Зовсім не доведеться сплачувати штрафи, зазначені в пп. 3 — 5 і 9 таблиці вище, якщо усунути виявлені порушення у строки, визначені приписом органу Держпраці (ч. 6 ст. 265 КЗпП).
Крім відповідальності для роботодавця, за порушення законодавства про працю передбачена адміністративна відповідальність для його посадових осіб і підприємців (див. ст. 41 КУпАП). У загальному випадку це штраф від 510 до 1700 грн. При повторному порушенні протягом року, а також у разі його вчинення щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину до 14 років або дитину з інвалідністю, штраф становитиме від 1700 до 5100 грн.
Ще вищий адмінштраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору — від 8500 до 17000 грн, а при повторному порушенні протягом року — від 17000 до 34000 грн.
Адміністративні штрафи, передбачені ст. 41 КУпАП, накладають суди на підставі складених посадовими особами Держпраці протоколів.
Отже, покарання за порушення трудового законодавства є досить суттєвим. Але чи діють ці норми у воєнний час?
Воєнне (не)звільнення від штрафів
У період дії воєнного стану можна уникнути усіх штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, у разі виконання в повному обсязі і в установлений строк приписів щодо усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136).
Майте на увазі! Звільнення від покарання передбачено лише для роботодавця. Що стосується адмінштрафів для посадових осіб порушника і підприємців (ст. 41 КУпАП), то вони в період дії воєнного стану застосовуються у загальному порядку.
Однак не варто розслаблятися і роботодавцям. Річ у тім, що
порушення трудового законодавства можуть виявляти не лише органи Держпраці, а й податківці
Наприклад, під час проведення фактичної перевірки (див. ст. 80 ПКУ) податківці можуть виявити осіб, які працюють без належного оформлення трудових відносин. За результатами перевірки складається акт, який передається до Держпраці. У свою чергу, акт перевірки ДПС, у ході якої виявлено порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП (див. п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509).
А як же звільнення від покарання? У цьому випадку воно не працює, оскільки не було ні позапланової перевірки Держпраці, ні припису, який роботодавець міг би виконати. Правомірність накладення штрафів Держпраці на підставі акта перевірки податківців у період дії воєнного стану підтверджується і судовою практикою (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23).
Тут послаблення можливе лише для єдиноподатників груп 1 — 3, яким за виявлений уперше фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору загрожує попередження, а не штраф (див. п. 1 таблиці вище). Однак для їх посадових осіб і підприємців адмінштрафи можуть бути цілком реальними і суттєвими.
Таким чином, щоб уникнути неприємних наслідків, рекомендуємо роботодавцям дотримуватися вимог законодавства про працю, незважаючи на воєнний стан.
Висновки
- У період дії воєнного стану проведення планових перевірок Держпраці заборонено.
- У воєнний час допускається проведення позапланових перевірок Держпраці з питань дотримання вимог Закону № 2136, виявлення неоформлених трудових відносин, законності припинення трудових договорів і вчинення мобінгу (цькування).
- Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпП, а їх посадових осіб і підприємців — ст. 41 КУпАП.
- У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі і в установлений строк приписів Держпраці щодо усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
- Якщо порушення законодавства про працю виявлено податківцями, на підставі їх акта Держпраці може застосовувати штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, і у воєнний час.
- У період дії воєнного стану адміністративні штрафи, встановлені ст. 41 КУпАП, застосовуються до посадових осіб роботодавців-порушників і фізичних осіб-підприємців у загальному порядку.
Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 23:
- Акти без підпису замовника: з 1 квітня вже в дії! Запитання-відповіді
- ФОП на ЄП почав діяльність без КВЕД: які ризики
- Лікарняні: що зміниться з 1 квітня 2026 року?
- ФОП на єдиному податку не повернув поворотну фіндопомогу: наслідки
- Порушення трудової дисципліни: чи можна штрафувати працівників?
- Перевірки Держпраці у воєнний час
- Строковий договір закінчився під час лікарняного: як діяти роботодавцю
- Продаж нерухомості: оподатковуємо дохід
- Фізособа продає рухоме майно: чи оподатковується дохід?
- Внески до додаткового капіталу ТОВ: облік і податки
- Перевірка зменшила від’ємне значення ПДВ: як не помилитися двічі в декларації
- Погашення ПДВ-боргу від’ємним значенням: підводні камені заліку
- Повернення імпортного авансу: коли знімуть валютний нагляд
- З мікро- в мале: чи обов’язково тепер створювати бухрезерви?
- ФОП і торгівля пивом
- ФОП і торгівля сидром та перрі
Передплатити "Податки & бухоблік"
%20(1).png)